Apocalipse 18
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Depois destas coisas, vi outro anjo descendo do céu, o qual tinha grande autoridade. A terra foi iluminada com a sua glória.
1А після сього бачив я ангела, що сходив з неба, що мав велику власть; а земля осьвітилась від слави його.
2Ele clamou com voz forte, dizendo: “Caiu, caiu a grande Babilônia, e tornou-se habitação de demônios, prisão de todo espírito imundo e prisão de toda ave imunda e detestável!
2І покликнув сильно голосом великим, глаголючи: Упав, упав Вавилон, велика (блудниця), і став домівкою бісам і сховиском всякому духові нечистому, і сховиском всякій птицї нечистій і огидній.
3Pois todas as nações beberam do vinho da ira da sua imoralidade sexual, os reis da terra cometeram imoralidade sexual com ela, e os mercadores da terra enriqueceram à custa da sua excessiva luxúria.”
3Бо пристрасним вином блудодїяння свого напоїла всї народи, і царі земні блудили з нею, і купцї земні з превеликої розкоші її збагатїли.
4Ouvi outra voz do céu, dizendo: “Saiam dela, povo meu, para que não sejam cúmplices dos seus pecados, e para que não recebam das suas pragas,
4І чув я инший голос з неба, що глаголав: Вийди з неї, народе мій, щоб не мати вам спілки в гріхах її, і щоб не приняти вам пораз її.
5pois os seus pecados se acumularam até o céu, e Deus se lembrou das iniquidades dela.
5Дійшли бо гріхи її аж до неба, і згадав Бог про неправди її.
6Retribuam a ela assim como ela retribuiu, e paguem-lhe em dobro segundo as suas obras. No cálice que ela preparou, preparem para ela o dobro.
6Віддайте їй, яко ж вона віддавала вам; і подвоїть їй удвоє по дїлам її; і в чаші, в котрій вона мішала, мішайте їй удвоє.
7Na mesma medida em que ela se glorificou e viveu em luxúria, deem-lhe tormento e pranto. Pois ela diz em seu coração: 'Estou entronizada como rainha, não sou viúva e de modo algum verei o pranto.'
7Скільки вона себе славила, і розкошувала, стільки завдайте їй муки і смутку. Бо в серцї своїм говорить вона: Сиджу царицею, і я не вдова, і смутку не побачу.
8Portanto, em um único dia as suas pragas virão: morte, pranto e fome; e ela será completamente queimada no fogo, pois poderoso é o Senhor Deus que a julga.
8Тим то прийдуть одного дня порази її: смерть і смуток і голод; і буде огнем спалена; сильний бо Господь Бог, що судить її.
9Os reis da terra, que cometeram imoralidade sexual e viveram luxuriosamente com ela, chorarão e se lamentarão por ela, quando virem a fumaça do seu incêndio.
9І заплачуть і заголосять по нїй царі земні, що з нею блудили й розкошували, коли побачять дим пожару її,
10Ficarão de longe, com medo do seu tormento, dizendo: 'Ai, ai da grande cidade, Babilônia, a cidade forte! Pois em uma só hora chegou o seu julgamento.'
10оддалеки стоячи задля страху перед мукою її, говорячи: Горе, горе (тобі,) великий городе, Вавилоне, городе кріпкий, одної бо години настиг суд твій!
11Os mercadores da terra choram e se lamentam por ela, porque ninguém mais compra as suas mercadorias:
11І купцї земні заплачуть, і засумують по нїй; товару бо їх нїхто вже не купить,
12artigos de ouro, de prata, de pedras preciosas, de pérolas, de linho fino, de púrpura, de seda, de escarlate, toda espécie de madeira aromática, todo tipo de objeto de marfim, todo tipo de objeto feito de madeira preciosíssima, e de bronze, e de ferro, e de mármore;
12товару: золота, і срібла, і каміння дорогого, і перел, і виссону, і багряницї, і шовку, і кармазину, і всякого дерева пахучого, і всякого посуду з кости слонової, і всякого посуду з дерева дорогого, і з мідї, і з желїза, і з мрамора;
13e canela, especiarias, incenso, perfume, olíbano, vinho, azeite de oliva, flor de farinha, trigo, gado, ovelhas, cavalos, carruagens, e corpos e almas humanas.
13і цинамону, і пахощів, і мира, і ладану, і вина, і оливи, і муки, і пшеницї, і скоту, і овець, і коней, і возів, і тїл, і душ людських.
14Os frutos que a sua alma tanto cobiçava se foram. Todas as coisas finas e suntuosas pereceram para você, e você jamais as encontrará de novo.
14І овощі, бажання душі твоєї, відійшли від тебе, і все, що тучне і сьвітле, відійшло від тебе, і вже більш не знайдеш того.
15Os mercadores destas coisas, que enriqueceram à custa dela, ficarão de longe, com medo do seu tormento, chorando e se lamentando,
15Купцї сього всего, котрі збогатїли з неї, оддалеки стануть із страху перед мукою її, і будуть плакати, та сумувати,
16dizendo: 'Ai, ai da grande cidade, que estava vestida de linho fino, púrpura e escarlate, e adornada com ouro, pedras preciosas e pérolas!
16та казати: Горе, горе (тобі), городе великий, зʼодягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах.
17Pois em uma só hora riquezas tão grandes foram devastadas.' Todos os capitães de navios, todos os que viajam pelo mar, os marinheiros e todos os que ganham a vida no mar, ficaram de longe,
17Одної бо години спустошене таке багацтво. І всякий керманич, і ввесь народ, що в кораблях, і корабельники і всї, що на морі орудують, стояли оддалеки,
18e clamaram ao verem a fumaça do seu incêndio, dizendo: 'Que cidade é semelhante à grande cidade?'
18і покликували, дивлячись на дим пожару його, і казали: которий подібний городу великому?
19Lançaram pó sobre as suas cabeças e clamaram, chorando e se lamentando, dizendo: 'Ai, ai da grande cidade, na qual todos os que tinham navios no mar enriqueceram por causa da sua grande riqueza! Pois em uma só hora ela foi devastada.'
19І посипали попелом голови свої, і кликали плачучи, та сумуючи, й казали: Горе, горе (тобі), городе великий, в котрому забогатїли всї, що мають кораблї на морі, багацтвом твоїм; одної бо години спустошений!
20“Alegre-se por causa dela, ó céu! Alegrem-se, santos, apóstolos e profetas! Pois Deus julgou a causa de vocês contra ela.”
20Веселись над ним, небо і сьвяті апостоли і пророки; Бог бо суд ваш судив над нею.
21Um anjo forte levantou uma pedra como uma grande pedra de moinho e a lançou no mar, dizendo: “Com igual violência a grande cidade de Babilônia será derrubada, e jamais será encontrada.
21І підняв один сильний ангел каменя, наче млинового, великого, і кинув у море, глаголючи: З таким розгоном буде кинутий Вавилон, великий город, і вже більш його не знайдуть.
22A voz dos harpistas, dos músicos, dos flautistas e dos que tocam trombeta jamais será ouvida em você. Nenhum artífice de qualquer ofício jamais será encontrado em você. O som do moinho jamais será ouvido em você.
22І голосу кобзарів, і сьпіваків, і сопільників, і трубачів вже не буде більш чути у тобі, і вже жоден іскусник від жодного іскуства не знайдеть ся у тебе, й голосу млинового каменя не буде вже чути у тебе,
23A luz da candeia jamais brilhará em você. A voz do noivo e da noiva jamais será ouvida em você, pois os seus mercadores eram os príncipes da terra; porque por meio de sua feitiçaria todas as nações foram enganadas.
23і сьвітло сьвічника вже не засьвітить у тебе, й голосу жениха й невісти не буде вже чути у тебе; твої бо купцї були вельможі земні, і твоїми чарами зведені всї народи.
24E nela foi encontrado o sangue dos profetas, e dos santos, e de todos os que foram mortos na terra.”
24І в ньому знайдена кров пророків і сьвятих, і всїх вбитих на землї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.