1 Corinthians 14
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Follow after charity, and desire spiritual gifts , but rather that ye may prophesy.
1Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.
2For he that speaketh in an unknown tongue speaketh not unto men, but unto God: for no man understandeth him ; howbeit in the spirit he speaketh mysteries.
2Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує (слухає) його; а духом він говорить тайне.
3But he that prophesieth speaketh unto men to edification, and exhortation, and comfort.
3Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє.
4He that speaketh in an unknown tongue edifieth himself; but he that prophesieth edifieth the church.
4Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує.
5I would that ye all spake with tongues, but rather that ye prophesied: for greater is he that prophesieth than he that speaketh with tongues, except he interpret, that the church may receive edifying.
5Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, нїж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла.
6Now, brethren, if I come unto you speaking with tongues, what shall I profit you, except I shall speak to you either by revelation, or by knowledge, or by prophesying, or by doctrine?
6Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?
7And even things without life giving sound, whether pipe or harp, except they give a distinction in the sounds, how shall it be known what is piped or harped?
7Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.
8For if the trumpet give an uncertain sound, who shall prepare himself to the battle?
8Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?
9So likewise ye, except ye utter by the tongue words easy to be understood, how shall it be known what is spoken? for ye shall speak into the air.
9Так само й ви, коли подасте мовою незрозуміле слово, як зрозумієть ся говорене? на вітер бо говорити мете.
10There are, it may be, so many kinds of voices in the world, and none of them is without signification.
10Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і нї одно з них без голосу.
11Therefore if I know not the meaning of the voice, I shall be unto him that speaketh a barbarian, and he that speaketh shall be a barbarian unto me.
11Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї.
12Even so ye, forasmuch as ye are zealous of spiritual gifts , seek that ye may excel to the edifying of the church.
12Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатїли ними на збудованнє церкві.
13Wherefore let him that speaketh in an unknown tongue pray that he may interpret.
13Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.
14For if I pray in an unknown tongue, my spirit prayeth, but my understanding is unfruitful.
14Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розуміннє ж моє безʼовочне.
15What is it then? I will pray with the spirit, and I will pray with the understanding also: I will sing with the spirit, and I will sing with the understanding also.
15Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм.
16Else when thou shalt bless with the spirit, how shall he that occupieth the room of the unlearned say Amen at thy giving of thanks, seeing he understandeth not what thou sayest?
16Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невченого, скаже „амінь‟ на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.
17For thou verily givest thanks well, but the other is not edified.
17Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся.
18I thank my God, I speak with tongues more than ye all:
18Дякую Богу моєму, що я більш усїх вас говорю мовами.
19Yet in the church I had rather speak five words with my understanding, that by my voice I might teach others also, than ten thousand words in an unknown tongue.
19Тільки ж у церкві лучче менї пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.
20Brethren, be not children in understanding: howbeit in malice be ye children, but in understanding be men.
20Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.
21In the law it is written, With men of other tongues and other lips will I speak unto this people; and yet for all that will they not hear me, saith the Lord.
21В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.
22Wherefore tongues are for a sign, not to them that believe, but to them that believe not: but prophesying serveth not for them that believe not, but for them which believe.
22Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.
23If therefore the whole church be come together into one place, and all speak with tongues, and there come in those that are unlearned, or unbelievers, will they not say that ye are mad?
23Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте?
24But if all prophesy, and there come in one that believeth not, or one unlearned, he is convinced of all, he is judged of all:
24Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений.
25And thus are the secrets of his heart made manifest; and so falling down on his face he will worship God, and report that God is in you of a truth.
25І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справдї з вами Бог.
26How is it then, brethren? when ye come together, every one of you hath a psalm, hath a doctrine, hath a tongue, hath a revelation, hath an interpretation. Let all things be done unto edifying.
26Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкриттє має, виясненнє має, — усе на збудованнє нехай буде.
27If any man speak in an unknown tongue, let it be by two, or at the most by three, and that by course; and let one interpret.
27Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює.
28But if there be no interpreter, let him keep silence in the church; and let him speak to himself, and to God.
28Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові.
29Let the prophets speak two or three, and let the other judge.
29Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують.
30If any thing be revealed to another that sitteth by, let the first hold his peace.
30Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить.
31For ye may all prophesy one by one, that all may learn, and all may be comforted.
31Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всї утїшались.
32And the spirits of the prophets are subject to the prophets.
32І духи пророцькі пророкам корять ся.
33For God is not the author of confusion, but of peace, as in all churches of the saints.
33Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих.
34Let your women keep silence in the churches: for it is not permitted unto them to speak; but they are commanded to be under obedience, as also saith the law.
34Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.
35And if they will learn any thing, let them ask their husbands at home: for it is a shame for women to speak in the church.
35Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.
36What? came the word of God out from you? or came it unto you only?
36Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло?
37If any man think himself to be a prophet, or spiritual, let him acknowledge that the things that I write unto you are the commandments of the Lord.
37Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповідї Господнї.
38But if any man be ignorant, let him be ignorant.
38Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє.
39Wherefore, brethren, covet to prophesy, and forbid not to speak with tongues.
39Тим же, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.
40Let all things be done decently and in order.
40Усе нехай поважно та до ладу робить ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.