1 Corinthians 4
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Let a man so account of us, as of the ministers of Christ, and stewards of the mysteries of God.
1Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2Moreover it is required in stewards, that a man be found faithful.
2Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3But with me it is a very small thing that I should be judged of you, or of man’s judgment: yea, I judge not mine own self.
3Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
4For I know nothing by myself; yet am I not hereby justified: but he that judgeth me is the Lord.
4Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5Therefore judge nothing before the time, until the Lord come, who both will bring to light the hidden things of darkness, and will make manifest the counsels of the hearts: and then shall every man have praise of God.
5Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
6And these things, brethren, I have in a figure transferred to myself and to Apollos for your sakes; that ye might learn in us not to think of men above that which is written, that no one of you be puffed up for one against another.
6Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7For who maketh thee to differ from another ? and what hast thou that thou didst not receive? now if thou didst receive it , why dost thou glory, as if thou hadst not received it ?
7Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8Now ye are full, now ye are rich, ye have reigned as kings without us: and I would to God ye did reign, that we also might reign with you.
8Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9For I think that God hath set forth us the apostles last, as it were appointed to death: for we are made a spectacle unto the world, and to angels, and to men.
9Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10We are fools for Christ’s sake, but ye are wise in Christ; we are weak, but ye are strong; ye are honourable, but we are despised.
10Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11Even unto this present hour we both hunger, and thirst, and are naked, and are buffeted, and have no certain dwellingplace;
11Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12And labour, working with our own hands: being reviled, we bless; being persecuted, we suffer it:
12і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13Being defamed, we intreat: we are made as the filth of the world, and are the offscouring of all things unto this day.
13нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
14I write not these things to shame you, but as my beloved sons I warn you .
14Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
15For though ye have ten thousand instructers in Christ, yet have ye not many fathers: for in Christ Jesus I have begotten you through the gospel.
15Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16Wherefore I beseech you, be ye followers of me.
16Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17For this cause have I sent unto you Timotheus, who is my beloved son, and faithful in the Lord, who shall bring you into remembrance of my ways which be in Christ, as I teach every where in every church.
17Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18Now some are puffed up, as though I would not come to you.
18Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19But I will come to you shortly, if the Lord will, and will know, not the speech of them which are puffed up, but the power.
19Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20For the kingdom of God is not in word, but in power.
20Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21What will ye? shall I come unto you with a rod, or in love, and in the spirit of meekness?
21Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.