1 Corinthians 4
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1So then, men ought to regard us as servants of Christ and stewards of the mysteries of God.
1Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.
2Now it is required of stewards that they be found faithful.
2Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.
3I care very little, however, if I am judged by you or by any human court. In fact, I do not even judge myself.
3Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.
4My conscience is clear, but that does not vindicate me. It is the Lord who judges me.
4Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.
5Therefore judge nothing before the appointed time; wait until the Lord comes. He will bring to light what is hidden in darkness and will expose the motives of men’s hearts. At that time each will receive his praise from God.
5Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.
6Brothers, I have applied these things to myself and Apollos for your benefit, so that you may learn from us not to go beyond what is written. Then you will not take pride in one man over another.
6Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.
7For who makes you so superior? What do you have that you did not receive? And if you did receive it, why do you boast as though you did not?
7Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?
8Already you have all you want. Already you have become rich. Without us, you have become kings. How I wish you really were kings, so that we might be kings with you!
8Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!
9For it seems to me that God has displayed us apostles at the end of the procession, like prisoners appointed for death. We have become a spectacle to the whole world, to angels as well as to men.
9Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.
10We are fools for Christ, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You are honored, but we are dishonored.
10Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.
11To this very hour we are hungry and thirsty, we are poorly clothed, we are brutally treated, we are homeless.
11Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,
12We work hard with our own hands. When we are vilified, we bless; when we are persecuted, we endure it;
12і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;
13when we are slandered, we answer gently. Up to this moment we have become the scum of the earth, the refuse of the world.
13нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.
14I am not writing this to shame you, but to warn you as my beloved children.
14Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.
15Even if you have ten thousand guardians in Christ, you do not have many fathers; for in Christ Jesus I became your father through the gospel.
15Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).
16Therefore I urge you to imitate me.
16Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.
17That is why I have sent you Timothy, my beloved and faithful child in the Lord. He will remind you of my way of life in Christ Jesus, which is exactly what I teach everywhere in every church.
17Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.
18Some of you have become arrogant, as if I were not coming to you.
18Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19But I will come to you shortly, if the Lord is willing, and then I will find out not only what these arrogant people are saying, but what power they have.
19Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20For the kingdom of God is not a matter of talk but of power.
20Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21Which do you prefer? Shall I come to you with a rod, or in love and with a gentle spirit?
21Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.