Exodus 21
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Now these are the ordinances which thou shalt set before them.
1А се суди, що обявиш перед ними:
2If thou buy a Hebrew servant, six years he shall serve; and in the seventh he shall go out free for nothing.
2Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо.
3If he come in by himself, he shall go out by himself; if he be married, then his wife shall go out with him.
3Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним.
4If his master give him a wife, and she bear him sons or daughters; the wife and her children shall be her master's, and he shall go out by himself.
4Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один.
5But if the servant shall plainly say: I love my master, my wife, and my children; I will not go out free;
5Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю;
6then his master shall bring him unto God, and shall bring him to the door, or unto the door-post; and his master shall bore his ear through with an awl; and he shall serve him for ever.
6Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку.
7And if a man sell his daughter to be a maid-servant, she shall not go out as the men-servants do.
7А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби.
8If she please not her master, who hath espoused her to himself, then shall he let her be redeemed; to sell her unto a foreign people he shall have no power, seeing he hath dealt deceitfully with her.
8І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її.
9And if he espouse her unto his son, he shall deal with her after the manner of daughters.
9А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею.
10If he take him another wife, her food, her raiment, and her conjugal rights, shall he not diminish.
10Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її.
11And if he do not these three unto her, then shall she go out for nothing, without money.
11А коли б сї три речі не додержав, дак можна ій вийти дармо без окупу.
12He that smiteth a man, so that he dieth, shall surely be put to death.
12Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю.
13And if a man lie not in wait, but God cause it to come to hand; then I will appoint thee a place whither he may flee.
13Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому.
14And if a man come presumptuously upon his neighbour, to slay him with guile; thou shalt take him from Mine altar, that he may die.
14А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю.
15And he that smiteth his father, or his mother, shall be surely put to death.
15І хто вдарить батька свого, смертю скарати його.
16And he that stealeth a man, and selleth him, or if he be found in his hand, he shall surely be put to death.
16І хто вкраде людину та продасть, або знайдеться вона в руках його, того скарати смертю.
17And he that curseth his father or his mother, shall surely be put to death.
17І хто проклинати ме батька свого і матїр свою, того скарати смертю.
18And if men contend, and one smite the other with a stone, or with his fist, and he die not, but keep his bed;
18І коли посваряться люде, та й вдарить одно одного каменюкою чи кулаком, і той не вмре, а лежати ме в недузї:
19if he rise again, and walk abroad upon his staff, then shall he that smote him be quit; only he shall pay for the loss of his time, and shall cause him to be thoroughly healed.
19Коли встане і ходити ме з палицею своєю, дак шкодника вивязати з сієї справи; тільки має за втрату часу заплатити і вигоїти його зовсїм.
20And if a man smite his bondman, or his bondwoman, with a rod, and he die under his hand, he shall surely be punished.
20Коли хто вдарить раба чи рабиню свою палицею, і вмре під його рукою, притма треба відомстити за се.
21Notwithstanding if he continue a day or two, he shall not be punished; for he is his money.
21Однакже, коли день або два проживе, дак не годиться мститись; бо він за його гроші.
22And if men strive together, and hurt a woman with child, so that her fruit depart, and yet no harm follow, he shall be surely fined, according as the woman's husband shall lay upon him; and he shall pay as the judges determine.
22І коли сваряться чоловіки, та потурбують вагітну молодицю, і скине дитину вона, та не буде шкоди, наложити на виноватого пеню, яку наложить жінчин чоловік, і заплатить по присудї суддїв.
23But if any harm follow, then thou shalt give life for life,
23А коли буде шкода, тодї мусить оддати душу за душу.
24eye for eye, tooth for tooth, hand for hand, foot for foot,
24Око за око, зуба за зуба.
25burning for burning, wound for wound, stripe for stripe.
25Опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
26And if a man smite the eye of his bondman, or the eye of his bondwoman, and destroy it, he shall let him go free for his eye's sake.
26І коли хто вдарить в око раба свого, чи в око рабиню свою, і зопсує, на волю мусить випустить його за око його.
27And if he smite out his bondman's tooth, or his bondwoman's tooth, he shall let him go free for his tooth's sake.
27І коли вибє зуба рабові свойму, або рабинї своїй, на волю випустить його за зуба його.
28And if an ox gore a man or a woman, that they die, the ox shall be surely stoned, and its flesh shall not be eaten; but the owner of the ox shall be quit.
28І коли вколе скотина мужчину чи женьщину й умре, каміннєм побити мусять скотину та й не їсти муть мясива її; чия ж скотина той неповинен.
29But if the ox was wont to gore in time past, and warning hath been given to its owner, and he hath not kept it in, but it hath killed a man or a woman; the ox shall be stoned, and its owner also shall be put to death.
29А коли віл бився перше і осьвідчено було господареві його, та не вберіг він його, і вмер мужчина чи женщина, вола мусять побити каміннєм, і господарь його мусить згинути.
30If there be laid on him a ransom, then he shall give for the redemption of his life whatsoever is laid upon him.
30Коли наложять викуп на його, мусить він дати за визвол душі своєї, щоб нї положено на його.
31Whether it have gored a son, or have gored a daughter, according to this judgment shall it be done unto him.
31Чи сина заколе він, чи дочку заколе, по сьому присуду чинити з ним.
32If the ox gore a bondman or a bondwoman, he shall give unto their master thirty shekels of silver, and the ox shall be stoned.
32Коли ж раба чи рабиню вбє скотина, мусить дати властитель срібла трийцять секлїв панові, а скотину вбити каміннєм.
33And if a man shall open a pit, or if a man shall dig a pit and not cover it, and an ox or an ass fall therein,
33А коли розкриє хто яму, або викопає хто яму, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
34the owner of the pit shall make it good; he shall give money unto the owner of them, and the dead beast shall be his.
34Властитель ями заплатить за се; вернути мусить він грошима господареві його, а мертве буде йому.
35And if one man's ox hurt another's, so that it dieth; then they shall sell the live ox, and divide the price of it; and the dead also they shall divide.
35А коли чия скотина поранить скотину другого, і та здохне, дак продадуть скотину живу, та й подїлять по полам гроші за її, та й здохлу пополам подїлять.
36Or if it be known that the ox was wont to gore in time past, and its owner hath not kept it in; he shall surely pay ox for ox, and the dead beast shall be his own.
36Коли ж було знаттє, що віл бився перше, і не вберіг його господарь його, дак мусить віддати вола за вола, мертвий же йому буде.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.