Exodus 20
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And God spoke all these words, saying:
1І глаголав Господь всї словеса оцї, глаголючи:
2I am the LORD thy God, who brought thee out of the land of Egypt, out of the house of bondage.
2Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невольницького.
3Thou shalt have no other gods before Me.
3Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем.
4Thou shalt not make unto thee a graven image, nor any manner of likeness, of any thing that is in heaven above, or that is in the earth beneath, or that is in the water under the earth;
4Не робити меш собі ваяного кумира чи подобини того, що на небесах у горі, і того, що на землї внизу, і того, що в водах і попід землею.
5thou shalt not bow down unto them, nor serve them; for I the LORD thy God am a jealous God, visiting the iniquity of the fathers upon the children unto the third and fourth generation of them that hate Me;
5Щоб не припадав ниць перед ними і не служив їм; бо я Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконнє отецьке на дїтях у третьому, і четвертому родї тих, що ненавидять мене.
6and showing mercy unto the thousandth generation of them that love Me and keep My commandments.
6І роблю добро тисячами родів тих, що люблять мене і допильновують заповідей моїх.
7Thou shalt not take the name of the LORD thy God in vain; for the LORD will not hold him guiltless that taketh His name in vain.
7Не призивати меш імени Господа, Бога твого, марно. Бо не вважати ме Господь безвинним того, хто призиває імя його марно.
8Remember the sabbath day, to keep it holy.
8Памятай день субітнїй, щоб сьвятити його.
9Six days shalt thou labour, and do all thy work;
9Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє.
10but the seventh day is a sabbath unto the LORD thy God, in it thou shalt not do any manner of work, thou, nor thy son, nor thy daughter, nor thy man-servant, nor thy maid-servant, nor thy cattle, nor thy stranger that is within thy gates;
10День же семий субота Господеві, Богу твойму.
11for in six days the LORD made heaven and earth, the sea, and all that in them is, and rested on the seventh day; wherefore the LORD blessed the sabbath day, and hallowed it.
11Бо шість день творив Господь небеса і землю, море й усе, що в їх, і перестав дня семого; тим благословив Господь субітнїй день і осьвятив його.
12Honour thy father and thy mother, that thy days may be long upon the land which the LORD thy God giveth thee.
12Шануй батька твого й матїр твою, щоб довголїтен був ти на землї, що Господь, Бог твій, дасть тобї.
13Thou shalt not murder.
13Не вбивати меш.
14(20-13) Thou shalt not commit adultery.
14Не прелюбкувати меш.
15(20-13) Thou shalt not steal.
15Не красти меш.
16(20-13) Thou shalt not bear false witness against thy neighbour.
16Не сьвідкувати меш льживо на близького твого.
17(20-14) Thou shalt not covet thy neighbour's house; thou shalt not covet thy neighbour's wife, nor his man-servant, nor his maid-servant, nor his ox, nor his ass, nor any thing that is thy neighbour's.
17Не поривати меш очей на хату близнього твого; не поривати меш очей на жену його, нї на раба його, нї на рабиню його, нї на скотину його, нї на осла його, нї на що, що є близьнього твого.
18(20-15) And all the people perceived the thunderings, and the lightnings, and the voice of the horn, and the mountain smoking; and when the people saw it, they trembled, and stood afar off.
18І вбачали всї люде громуваннє й блискавицї, і гук роговий, і гору димуючу, і вбачаючи відступили назад і стояли оддалеки.
19(20-16) And they said unto Moses: 'Speak thou with us, and we will hear; but let not God speak with us, lest we die.'
19І мовляли вони Мойсейові: Розмовляй сам із нам, дак ми слухати мемо, та нехай не розмовляє з нам Бог, ато повміраємо.
20(20-17) And Moses said unto the people: 'Fear not; for God is come to prove you, and that His fear may be before you, that ye sin not.'
20І рече Мойсей людям: Не бійтесь; бо щоб випробувати вас, прийшов Бог, і щоб страх його був перед лицем вашим, щоб ви не согрішали.
21(20-18) And the people stood afar off; but Moses drew near unto the thick darkness where God was.
21І постали люде оддалеки; а Мойсей приступив до темряви, де Бог.
22(20-19) And the LORD said unto Moses: Thus thou shalt say unto the children of Israel: Ye yourselves have seen that I have talked with you from heaven.
22І рече Господь Мойсейові: Тако промовиш до синів Ізрайлевих: Бачили ви, що з небес я розмовляв із вами.
23(20-20) Ye shall not make with Me — gods of silver, or gods of gold, ye shall not make unto you.
23Не робити мете передо мною богів срібних, і богів золотих не робити мете собі.
24(20-21) An altar of earth thou shalt make unto Me, and shalt sacrifice thereon thy burnt-offerings, and thy peace-offerings, thy sheep, and thine oxen; in every place where I cause My name to be mentioned I will come unto thee and bless thee.
24Жертівника з землї спорудиш менї, і приносити меш всепалення твої, і мирні жертви твої, і дрібну скотину твою і воли твої; на всякому врочищі, де поставлю память іменї мого, приходити му до тебе й благословляти му тебе.
25(20-22) And if thou make Me an altar of stone, thou shalt not build it of hewn stones; for if thou lift up thy tool upon it, thou hast profaned it.
25Коли ж із каменя споруджувати меш менї жертівника, не споруджуй із тесаного каменя; бо різцем твоїм ти махнеш над їм, та й опоганиш його.
26(20-23) Neither shalt thou go up by steps unto Mine altar, that thy nakedness be not uncovered thereon.
26Тако ж не сходити меш по сходах до жертівника мого, щоб не відкрилась над ним нагота твоя.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.