2. Mose 20
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Und Gott redete alle diese Worte:
1І глаголав Господь всї словеса оцї, глаголючи:
2Ich bin der HERR, dein Gott, der ich dich aus Ägyptenland, aus dem Diensthause, geführt habe.
2Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, із дому невольницького.
3Du sollst keine anderen Götter neben mir haben.
3Нехай не буде в тебе богів инших перед моїм лицем.
4Du sollst dir kein Bildnis noch irgend ein Gleichnis machen, weder des, das oben im Himmel, noch des, das unten auf Erden, oder des, das im Wasser unter der Erde ist.
4Не робити меш собі ваяного кумира чи подобини того, що на небесах у горі, і того, що на землї внизу, і того, що в водах і попід землею.
5Bete sie nicht an und diene ihnen nicht. Denn ich, der HERR, dein Gott, bin ein eifriger Gott, der da heimsucht der Väter Missetat an den Kindern bis in das dritte und vierte Glied, die mich hassen;
5Щоб не припадав ниць перед ними і не служив їм; бо я Господь, Бог твій, ревнивий Бог, що караю беззаконнє отецьке на дїтях у третьому, і четвертому родї тих, що ненавидять мене.
6und tue Barmherzigkeit an vielen Tausenden, die mich liebhaben und meine Gebote halten.
6І роблю добро тисячами родів тих, що люблять мене і допильновують заповідей моїх.
7Du sollst den Namen des HERRN, deines Gottes, nicht mißbrauchen; denn der HERR wird den nicht ungestraft lassen, der seinen Namen mißbraucht.
7Не призивати меш імени Господа, Бога твого, марно. Бо не вважати ме Господь безвинним того, хто призиває імя його марно.
8Gedenke des Sabbattags, daß Du ihn heiligest.
8Памятай день субітнїй, щоб сьвятити його.
9Sechs Tage sollst du arbeiten und alle dein Dinge beschicken;
9Шість день можна тобі працювати й робити всяке дїло твоє.
10aber am siebenten Tage ist der Sabbat des HERRN, deines Gottes; da sollst du kein Werk tun noch dein Sohn noch deine Tochter noch dein Knecht noch deine Magd noch dein Vieh noch dein Fremdling, der in deinen Toren ist.
10День же семий субота Господеві, Богу твойму.
11Denn in sechs Tagen hat der HERR Himmel und Erde gemacht und das Meer und alles, was darinnen ist, und ruhte am siebenten Tage. Darum segnete der HERR den Sabbattag und heiligte ihn.
11Бо шість день творив Господь небеса і землю, море й усе, що в їх, і перестав дня семого; тим благословив Господь субітнїй день і осьвятив його.
12Du sollst deinen Vater und deine Mutter ehren, auf daß du lange lebest in dem Lande, daß dir der HERR, dein Gott, gibt.
12Шануй батька твого й матїр твою, щоб довголїтен був ти на землї, що Господь, Бог твій, дасть тобї.
13Du sollst nicht töten.
13Не вбивати меш.
14Du sollst nicht ehebrechen.
14Не прелюбкувати меш.
15Du sollst nicht stehlen.
15Не красти меш.
16Du sollst kein falsch Zeugnis reden wider deinen Nächsten.
16Не сьвідкувати меш льживо на близького твого.
17Laß dich nicht gelüsten deines Nächsten Hauses. Laß dich nicht gelüsten deines Nächsten Weibes, noch seines Knechtes noch seiner Magd, noch seines Ochsen noch seines Esels, noch alles, was dein Nächster hat.
17Не поривати меш очей на хату близнього твого; не поривати меш очей на жену його, нї на раба його, нї на рабиню його, нї на скотину його, нї на осла його, нї на що, що є близьнього твого.
18Und alles Volk sah den Donner und Blitz und den Ton der Posaune und den Berg rauchen. Da sie aber solches sahen, flohen sie und traten von ferne
18І вбачали всї люде громуваннє й блискавицї, і гук роговий, і гору димуючу, і вбачаючи відступили назад і стояли оддалеки.
19und sprachen zu Mose: Rede du mit uns, wir wollen gehorchen; und laß Gott nicht mit uns reden, wir möchten sonst sterben.
19І мовляли вони Мойсейові: Розмовляй сам із нам, дак ми слухати мемо, та нехай не розмовляє з нам Бог, ато повміраємо.
20Mose aber sprach zum Volk: Fürchtet euch nicht; denn Gott ist gekommen, daß er euch versuchte und daß seine Furcht euch vor Augen wäre, daß ihr nicht sündigt.
20І рече Мойсей людям: Не бійтесь; бо щоб випробувати вас, прийшов Бог, і щоб страх його був перед лицем вашим, щоб ви не согрішали.
21Also trat das Volk von ferne; aber Mose machte sich hinzu in das Dunkel, darin Gott war.
21І постали люде оддалеки; а Мойсей приступив до темряви, де Бог.
22Und der HERR sprach zu ihm: Also sollst du den Kindern Israel sagen: Ihr habt gesehen, daß ich mit euch vom Himmel geredet habe.
22І рече Господь Мойсейові: Тако промовиш до синів Ізрайлевих: Бачили ви, що з небес я розмовляв із вами.
23Darum sollt ihr nichts neben mir machen; silberne und goldene Götter sollt ihr nicht machen.
23Не робити мете передо мною богів срібних, і богів золотих не робити мете собі.
24Einen Altar von Erde mache mir, darauf du dein Brandopfer und Dankopfer, deine Schafe und Rinder opferst. Denn an welchem Ort ich meines Namens Gedächtnis stiften werde, da will ich zu dir kommen und dich segnen.
24Жертівника з землї спорудиш менї, і приносити меш всепалення твої, і мирні жертви твої, і дрібну скотину твою і воли твої; на всякому врочищі, де поставлю память іменї мого, приходити му до тебе й благословляти му тебе.
25Und so du mir einen steinernen Altar machen willst, sollst du ihn nicht von gehauenen Steinen bauen; denn wo du mit deinem Messer darüber fährst, so wirst du ihn entweihen.
25Коли ж із каменя споруджувати меш менї жертівника, не споруджуй із тесаного каменя; бо різцем твоїм ти махнеш над їм, та й опоганиш його.
26Du sollst auch nicht auf Stufen zu meinem Altar steigen, daß nicht deine Blöße aufgedeckt werde vor ihm.
26Тако ж не сходити меш по сходах до жертівника мого, щоб не відкрилась над ним нагота твоя.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.