Amos 5
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hear ye this word, which I take up concerning you for a lamentation. The house of Israel is fallen, and it shall rise no more.
1Почуйте се слово, ним я заплачу над вами, доме Ізраїля!
2The virgin of Israel is cast down upon her land, there is none to raise her up.
2Упаде, — вже більше не встане дїва Ізрайлева! кинута об землю, та й нїкому буде підвести її!
3For thus saith the Lord God: The city, out of which came forth a thousand, there shall be left in it a hundred: and out of which there came a hundred, there shall be left in it ten, in the house of Israel.
3Так бо говорить Господь Бог: В такому городї, що виступав тисячкою, останеться сотня, а в тому, що виступав сотнею, останеться десять в родї Ізраїля.
4For thus saith the Lord to the house of Israel: Seek ye me, and you shall live.
4Тим же то ось як промовляє Господь до Ізрайлевого дому: шукайте мене, а будете жити.
5But seek not Bethel, and go not into Galgal, neither shall you pass over to Bersabee: for Galgal shall go into captivity, and Bethel shall be unprofitable.
5Не шукайте собі Бетелю, в Галгал не ходїте; та й в Версаву не вчащайте; пійде бо Галгал у неволю, а Бетель в нїщо обернеться.
6Seek ye the Lord, and live: lest the house of Joseph be burnt with fire, and it shall devour, and there shall be none to quench Bethel.
6Шукайте ви Господа, а будете жити, ато обхопить він дом Йосифів пожаром і не буде нїкого в Бетелї, пожежу вгасити.
7You that turn judgment into wormwood, and forsake justice in the land,
7Ой ви, що правосуд обертаєте в отруту, а справедливість кидаєте під ноги на землю!
8Seek him that maketh Arcturus, and Orion, and that turneth darkness into morning, and that changeth day into night: that calleth the waters of the sea, and poureth them out upon the face of the earth: The Lord is his name.
8Хто се сотворив сїм зірок і Оріона, та робить із чорної темряви ясний поранок, а день перемінює у темну ніч, — хто скликує води морські (в хмари) й розливає їх по обличчю землї? Се він — Господь імя йому!
9He that with a smile bringeth destruction upon the strong, and waste upon the mighty.
9Він підкріпляє опустошника проти сильного, й пустошник уходить в твердиню.
10They have hated him that rebuketh in the gate: and have abhorred him that speaketh perfectly.
10А вони ненавидять того, що в воротях картає, й гидують тим, хто правду говорить!
11Therefore because you robbed the poor, and took the choice prey from him: you shall build houses with square stone, and shall not dwell in them: you shall plant most delightful vineyards, and shall not drink the wine of them.
11За те ж, що топчете вбогого й користь собі з його хлїба берете, хоч собі будинки й з тесаного каменя помуруєте, ви в них не будете жити; понасаджуєте сади-виногради, та вина з них не пити мете.
12Because I know your manifold crimes, and your grievous sins: enemies of the just, taking bribes, and oppressing the poor in the gate.
12Я бо знаю, що за безлїч проступків ваших, що за великі гріхи ваші: ви ж — вороги праведного, берете гостинцї, і перекручуєте справи бідного.
13Therefore the prudent shall keep silence at that time, for it is an evil time.
13Тим то мовчить і розумний того часу, бо час се лихий.
14Seek ye good, and not evil, that you may live: and the Lord the God of hosts will be with you, as you have said.
14Нї! добра, не зла шукайте, коли хочете жити, а тодї й Господь Бог Саваот буде з вами, як се ви говорите.
15Hate evil, and love good, and establish judgment in the gate: it may be the Lord the God of hosts may have mercy on the remnant of Joseph.
15Одцурайтеся ж лихого, а добро полюбіте, та привернїть правосуд у брамі; може бути, що Господь Бог Саваот помилує ще останки з Йосифа.
16Therefore thus saith the Lord the God of hosts the sovereign Lord: In every street there shall be wailing: and in all places that are without, they shall say: Alas, alas! and they shall call the husbandman to mourning, and such as are skillful in lamentation to lament.
16Бо ось що говорить Бог Саваот, Вседержитель: По всїх улицях буде плач, і по всїх дорогах будуть голосити: Горе, о горе! прихожого хлїбороба закликати муть, щоб з ними смутився, й тямущих у плакальних піснях, — щоб голосили.
17And in all vineyards there shall be wailing: because I will pass through in the midst of thee, saith the Lord.
17Та й по всїх виноградниках буде плач, бо се я, — я перейду почерез тебе, говорить Господь.
18Woe to them that desire the day of the Lord: to what end is it for you? the day of the Lord is darkness, and not light.
18Горе тому, хто день Господень бачити хоче! На що він вам — той день Господень? Темрява він, а не сьвітло, —
19As if a man should flee from the face of a lion, and a bear should meet him: or enter into the house, and lean with his hand upon the wall, and a serpent should bite him.
19Се все одно, що від лева б утїк хто, та на ведмедя наскочив, або, прийшовши в домівку, об стїну обперся рукою, а гадюка його вкусила.
20Shall not the day of the Lord be darkness, and not light: and obscurity, and no brightness in it?
20Хиба ж бо день Господень не темрява, а сьвітло? нї, він — пітьма, нема в нїм просьвітку.
21I hate, and have rejected your festivities: and I will not receive the odour of your assemblies.
21Ненависні, противні менї сьвята ваші, не милі менї пахощі з жертов ваших під час сьвяточних сходин ваших.
22And if you offer me holocausts, and your gifts, I will not receive them: neither will I regard the vows of your fat beasts.
22Коли приносити мете менї всепалення чи хлїбові приноси, то я їх не прийму, та й на подячну жертву з ситих назимків ваших я й не гляну.
23Take away from me the tumult of thy songs: and I will not hear the canticles of thy harp.
23Віддали гук пісень твоїх від мене, голосу гусел твоїх я чути не хочу.
24But judgment shall be revealed as water, and justice as a mighty torrent.
24Правосуд нехай у вас, як вода, тече, й справедливість — як бистрий потік.
25Did you offer victims and sacrifices to me in the desert for forty years, O house of Israel?
25Хиба ж ви жертви та хлїбові дари в пустинї через сорок років менї приносили, ти, доме Ізраїля?
26But you carried a tabernacle for your Moloch, and the image of your idols, the star of your god, which you made to yourselves.
26Нї, ви носили намет Молохів та зорю бога вашого Ремфана, — боввани, що їх самі собі поробили.
27And I will cause you to go into captivity beyond Damascus, saith the Lord, the God of hosts is his name.
27Тим то я геть із Дамаску вас попереселяю, говорить Господь; Бог сил небесних — імя йому.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.