Amos 5
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Écoutez cette parole, Cette complainte que je prononce sur vous, Maison d’Israël!
1Почуйте се слово, ним я заплачу над вами, доме Ізраїля!
2Elle est tombée, elle ne se relèvera plus, La vierge d’Israël; Elle est couchée par terre, Nul ne la relève.
2Упаде, — вже більше не встане дїва Ізрайлева! кинута об землю, та й нїкому буде підвести її!
3Car ainsi parle le Seigneur, l’Éternel: La ville qui mettait en campagne mille hommes N’en conservera que cent, Et celle qui mettait en campagne cent hommes N’en conservera que dix, pour la maison d’Israël.
3Так бо говорить Господь Бог: В такому городї, що виступав тисячкою, останеться сотня, а в тому, що виступав сотнею, останеться десять в родї Ізраїля.
4Car ainsi parle l’Éternel à la maison d’Israël: Cherchez-moi, et vous vivrez!
4Тим же то ось як промовляє Господь до Ізрайлевого дому: шукайте мене, а будете жити.
5Ne cherchez pas Béthel, N’allez pas à Guilgal, Ne passez pas à Beer-Schéba. Car Guilgal sera captif, Et Béthel anéanti.
5Не шукайте собі Бетелю, в Галгал не ходїте; та й в Версаву не вчащайте; пійде бо Галгал у неволю, а Бетель в нїщо обернеться.
6Cherchez l’Éternel, et vous vivrez! Craignez qu’il ne saisisse comme un feu la maison de Joseph, Et que ce feu ne la dévore, sans personne à Béthel pour l’éteindre,
6Шукайте ви Господа, а будете жити, ато обхопить він дом Йосифів пожаром і не буде нїкого в Бетелї, пожежу вгасити.
7O vous qui changez le droit en absinthe, Et qui foulez à terre la justice!
7Ой ви, що правосуд обертаєте в отруту, а справедливість кидаєте під ноги на землю!
8Il a créé les Pléiades et l’Orion, Il change les ténèbres en aurore, Il obscurcit le jour pour en faire la nuit, Il appelle les eaux de la mer, Et les répand à la surface de la terre: L’Éternel est son nom.
8Хто се сотворив сїм зірок і Оріона, та робить із чорної темряви ясний поранок, а день перемінює у темну ніч, — хто скликує води морські (в хмари) й розливає їх по обличчю землї? Се він — Господь імя йому!
9Il fait lever la ruine sur les puissants, Et la ruine vient sur les forteresses.
9Він підкріпляє опустошника проти сильного, й пустошник уходить в твердиню.
10Ils haïssent celui qui les reprend à la porte, Et ils ont en horreur celui qui parle sincèrement.
10А вони ненавидять того, що в воротях картає, й гидують тим, хто правду говорить!
11Aussi, parce que vous avez foulé le misérable, Et que vous avez pris de lui du blé en présent, Vous avez bâti des maisons en pierres de taille, Mais vous ne les habiterez pas; Vous avez planté d’excellentes vignes, Mais vous n’en boirez pas le vin.
11За те ж, що топчете вбогого й користь собі з його хлїба берете, хоч собі будинки й з тесаного каменя помуруєте, ви в них не будете жити; понасаджуєте сади-виногради, та вина з них не пити мете.
12Car, je le sais, vos crimes sont nombreux, Vos péchés se sont multipliés; Vous opprimez le juste, vous recevez des présents, Et vous violez à la porte le droit des pauvres.
12Я бо знаю, що за безлїч проступків ваших, що за великі гріхи ваші: ви ж — вороги праведного, берете гостинцї, і перекручуєте справи бідного.
13Voilà pourquoi, en des temps comme ceux-ci, le sage se tait; Car ces temps sont mauvais.
13Тим то мовчить і розумний того часу, бо час се лихий.
14Recherchez le bien et non le mal, afin que vous viviez, Et qu’ainsi l’Éternel, le Dieu des armées, soit avec vous, Comme vous le dites.
14Нї! добра, не зла шукайте, коли хочете жити, а тодї й Господь Бог Саваот буде з вами, як се ви говорите.
15Haïssez le mal et aimez le bien, Faites régner à la porte la justice; Et peut-être l’Éternel, le Dieu des armées, aura pitié Des restes de Joseph.
15Одцурайтеся ж лихого, а добро полюбіте, та привернїть правосуд у брамі; може бути, що Господь Бог Саваот помилує ще останки з Йосифа.
16C’est pourquoi ainsi parle l’Éternel, le Dieu des armées, le Seigneur; Dans toutes les places on se lamentera, Dans toutes les rues on dira: Hélas! Hélas! On appellera le laboureur au deuil, Et aux lamentations ceux qui disent des complaintes.
16Бо ось що говорить Бог Саваот, Вседержитель: По всїх улицях буде плач, і по всїх дорогах будуть голосити: Горе, о горе! прихожого хлїбороба закликати муть, щоб з ними смутився, й тямущих у плакальних піснях, — щоб голосили.
17Dans toutes les vignes on se lamentera, Lorsque je passerai au milieu de toi, dit l’Éternel.
17Та й по всїх виноградниках буде плач, бо се я, — я перейду почерез тебе, говорить Господь.
18Malheur à ceux qui désirent le jour de l’Éternel! Qu’attendez-vous du jour de l’Éternel? Il sera ténèbres et non lumière.
18Горе тому, хто день Господень бачити хоче! На що він вам — той день Господень? Темрява він, а не сьвітло, —
19Vous serez comme un homme qui fuit devant un lion Et que rencontre un ours, Qui gagne sa demeure, appuie sa main sur la muraille, Et que mord un serpent.
19Се все одно, що від лева б утїк хто, та на ведмедя наскочив, або, прийшовши в домівку, об стїну обперся рукою, а гадюка його вкусила.
20Le jour de l’Éternel n’est-il pas ténèbres et non lumière? N’est-il pas obscur et sans éclat?
20Хиба ж бо день Господень не темрява, а сьвітло? нї, він — пітьма, нема в нїм просьвітку.
21Je hais, je méprise vos fêtes, Je ne puis sentir vos assemblées.
21Ненависні, противні менї сьвята ваші, не милі менї пахощі з жертов ваших під час сьвяточних сходин ваших.
22Quand vous me présentez des holocaustes et des offrandes, Je n’y prends aucun plaisir; Et les veaux engraissés que vous sacrifiez en actions de grâces, Je ne les regarde pas.
22Коли приносити мете менї всепалення чи хлїбові приноси, то я їх не прийму, та й на подячну жертву з ситих назимків ваших я й не гляну.
23Éloigne de moi le bruit de tes cantiques; Je n’écoute pas le son de tes luths.
23Віддали гук пісень твоїх від мене, голосу гусел твоїх я чути не хочу.
24Mais que la droiture soit comme un courant d’eau, Et la justice comme un torrent qui jamais ne tarit.
24Правосуд нехай у вас, як вода, тече, й справедливість — як бистрий потік.
25M’avez-vous fait des sacrifices et des offrandes Pendant les quarante années du désert, maison d’Israël?…
25Хиба ж ви жертви та хлїбові дари в пустинї через сорок років менї приносили, ти, доме Ізраїля?
26Emportez donc la tente de votre roi, Le piédestal de vos idoles, L’étoile de votre Dieu Que vous vous êtes fabriqué!
26Нї, ви носили намет Молохів та зорю бога вашого Ремфана, — боввани, що їх самі собі поробили.
27Et je vous emmènerai captifs au-delà de Damas, Dit l’Éternel, dont le nom est le Dieu des armées.
27Тим то я геть із Дамаску вас попереселяю, говорить Господь; Бог сил небесних — імя йому.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.