1 Peter 2
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Wherefore laying away all malice, and all guile, and dissimulations, and envies, and all detractions,
1Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,
2As newborn babes, desire the rational milk without guile, that thereby you may grow unto salvation:
2яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;
3If so be you have tasted that the Lord is sweet.
3коли покушали, що благий Господь.
4Unto whom coming, as to a living stone, rejected indeed by men, but chosen and made honourable by God:
4Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,
5Be you also as living stones built up, a spiritual house, a holy priesthood, to offer up spiritual sacrifices, acceptable to God by Jesus Christ.
5і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.
6Wherefore it is said in the scripture: Behold, I lay in Sion a chief corner stone, elect, precious. And he that shall believe in him, shall not be confounded.
6Тим то й стоїть в писанню: „Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся.‟
7To you therefore that believe, he is honour: but to them that believe not, the stone which the builders rejected, the same is made the head of the corner:
7Оце ж вам віруючим, — дорогий, неслухняним же „камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, — камінь спотикання і скеля поблазнї‟;
8And a stone of stumbling, and a rock of scandal, to them who stumble at the word, neither do believe, whereunto also they are set.
8і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.
9But you are a chosen generation, a kingly priesthood, a holy nation, a purchased people: that you may declare his virtues, who hath called you out of darkness into his marvellous light:
9Ви ж — рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
10Who in time past were not a people: but are now the people of God. Who had not obtained mercy; but now have obtained mercy.
10ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
11Dearly beloved, I beseech you as strangers and pilgrims, to refrain yourselves from carnal desires which war against the soul,
11Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,
12Having your conversation good among the Gentiles: that whereas they speak against you as evildoers, they may, by the good works, which they shall behold in you, glorify God in the day of visitation.
12і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
13Be ye subject therefore to every human creature for God’s sake: whether it be to the king as excelling;
13Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
14Or to governors as sent by him for the punishment of evildoers, and for the praise of the good:
14чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.
15For so is the will of God, that by doing well you may put to silence the ignorance of foolish men:
15Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
16As free, and not as making liberty a cloak for malice, but as the servants of God.
16яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
17Honour all men. Love the brotherhood. Fear God. Honour the king.
17Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
18Servants, be subject to your masters with all fear, not only to the good and gentle, but also to the froward.
18Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
19For this is thankworthy, if for conscience towards God, a man endure sorrows, suffering wrongfully.
19Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
20For what glory is it, if committing sin, and being buffeted for it, you endure? But if doing well you suffer patiently; this is thankworthy before God.
20Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
21For unto this are you called: because Christ also suffered for us, leaving you an example that you should follow his steps.
21На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
22Who did no sin, neither was guile found in his mouth.
22котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;
23Who, when he was reviled, did not revile: when he suffered, he threatened not: but delivered himself to him that judged him unjustly.
23котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
24Who his own self bore our sins in his body upon the tree: that we, being dead to sins, should live to justice: by whose stripes you were healed.
24котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого „ранами сцїлились‟.
25For you were as sheep going astray; but you are now converted to the shepherd and bishop of your souls.
25Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.