Пісень 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Де ж твій милий подївся, ти, найуродливша між женщинами? Куди пійшов твій любий, щоб нам із тобою його шукати?
1My beloved is gone down into his garden, to the bed of aromatical spices, to feed in the gardens, and to gather lilies.
2Він у саду в себе ходить, в цьвітнику пахущім, він залюбки попасає проміж лилїями.
2I to my beloved, and my beloved to me, who feedeth among the lilies.
3Милий мій належить менї, а я милому, — тому, що в лилїях попасає.
3Thou art beautiful, O my love, sweet and comely as Jerusalem: terrible as an army set in array.
4Гарна ти, моя любко, неначе та Тирса, мов Ерусалим принадна, а грізна-поважна, як військо, під стягом стоюче.
4Turn away thy eyes from me, for they have made me flee away. Thy hair is as a flock of goats, that appear from Galaad.
5Одверни від мене очі, — мене вони зворушують!
5Thy teeth as a flock of sheep, which come up from the washing, all with twins, and there is none barren among them.
6В тебе волос — мов отара кіз, що сходять із Галааду; зуби в тебе — наче овець стадо, що з купелї виходить, а в кожної близнята, й нема між ними неплодної;
6Thy cheeks are as the bark of a pomegranate, beside what is hidden within thee.
7Нїби половинки яблока-гранати щоки твої під кучерями в тебе.
7There are threescore queens, and fourscore concubines, and young maidens without number.
8Шістьдесять цариць сяє, вісїмдесять бранок, а дївчат безлїч,
8One is my dove, my perfect one is but one, she is the only one of her mother, the chosen of her that bore her. The daughters saw her, and declared her most blessed: the queens and concubines, and they praised her.
9Та вона єдина, голубка моя, чистая моя; єдина вона в матері своєї, вибрана зпроміж усїх, що вона зродила. Побачили її дївчата, й стали вихваляти; царицї й бранки — усї величали.
9Who is she that cometh forth as the morning rising, fair as the moon, bright as the sun, terrible as an army set in array?
10Хто ж се, що, мов зоря, зазорилась, гарна, як місяць, а ясна, як сонце, грізна, мов військо під стягами?
10I went down into the garden of nuts, to see the fruits of the valleys, and to look if the vineyard had flourished, and the pomegranates budded.
11Я зійшла в сад оріховий, подивитись на зелень в долинї, поглянути, чи вже розвилась лоза виноградна, чи зацвили яблонї гранатові?
11I knew not: my soul troubled me for the chariots of Aminadab.
12Не знаю, як завела мене душа моя ʼд колесницям значних у народї мойму.
12Return, return, O Sulamitess: return, return that we may behold thee.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.