Римлян 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
1Фрацилор, доринца инимий меле, ши ругэчуня мя кэтре Думнезеу, пентру исраелиць есте сэ фие мынтуиць.
2Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
2Ле мэртурисеск кэ ей ау рывнэ пентру Думнезеу, дар фэрэ причепере,
3Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.
3пентру кэ, ынтрукыт н-ау куноскут неприхэниря пе каре о дэ Думнезеу, ау кэутат сэ-шь пунэ ынаинте о неприхэнире а лор ыншишь ши ну с-ау супус астфел неприхэнирий пе каре о дэ Думнезеу.
4Кінець бо закону — Христос, на праведність кожному віруючому.
4Кэч Христос есте сфыршитул Леӂий, пентру ка орьчине креде ын Ел сэ поатэ кэпэта неприхэниря.
5Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
5Ын адевэр, Мойсе скрие кэ омул каре ымплинеште неприхэниря пе каре о дэ Леӂя ва трэи прин еа.
6А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)
6Пе кынд ятэ кум ворбеште неприхэниря пе каре о дэ крединца: „Сэ ну зичь ын инима та: ‘Чине се ва суи ын чер?’ (Сэ кобоаре адикэ пе Христос дин чер)
7або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)
7сау: ‘Чине се ва коборы ын адынк?’ (Сэ скоале адикэ пе Христос дин морць.)”
8А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
8Че зиче еа деч? „Кувынтул есте апроапе де тине: ын гура та ши ын инима та.” Ши кувынтул ачеста есте кувынтул крединцей, пе каре-л проповэдуим ной.
9щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
9Дакэ мэртурисешть деч ку гура та пе Исус ка Домн ши дакэ крезь ын инима та кэ Думнезеу Л-а ынвият дин морць, вей фи мынтуит.
10Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
10Кэч прин крединца дин инимэ се капэтэ неприхэниря ши прин мэртурисиря ку гура се ажунӂе ла мынтуире,
11Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
11дупэ кум зиче Скриптура: „Орьчине креде ын Ел ну ва фи дат де рушине.”
12Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.
12Ын адевэр, ну есте ничо деосебире ынтре иудеу ши грек, кэч тоць ау ачелашь Домн, каре есте богат ын ындураре пентру тоць чей че-Л кямэ.
13Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
13Фииндкэ орьчине ва кема Нумеле Домнулуй ва фи мынтуит.
14Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
14Дар кум вор кема пе Ачела ын каре н-ау крезут? Ши кум вор креде ын Ачела деспре каре н-ау аузит? Ши кум вор аузи деспре Ел фэрэ проповэдуитор?
15А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
15Ши кум вор проповэдуи, дакэ ну сунт тримишь? Дупэ кум есте скрис: „Кыт де фрумоасе сунт пичоареле челор че вестеск пачя, але челор че вестеск Евангелия!”
16Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
16Дар ну тоць ау аскултат де Евангелие. Кэч Исая зиче: „Доамне, чине а крезут проповэдуиря ноастрэ?”
17Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
17Астфел, крединца вине ын урма аузирий, яр аузиря вине прин Кувынтул луй Христос.
18Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
18Дар еу ынтреб: „Н-ау аузит ей?” Ба да, кэч „гласул лор а рэсунат прин тот пэмынтул ши кувинтеле лор ау ажунс пынэ ла марӂиниле лумий”.
19І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
19Дар ынтреб ярэшь: „Н-а штиут Исраел лукрул ачеста?” Ба да, кэч Мойсе, чел динтый, зиче: „Вэ вой ынтэрыта ла пизмэ прин чея че ну есте ням, вэ вой ацыца мыния принтр-ун ням фэрэ причепере.”
20Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
20Ши Исая мерӂе ку ындрэзняла пынэ аколо кэ зиче: „Ам фост гэсит де чей че ну Мэ кэутау; М-ам фэкут куноскут челор че ну ынтребау де Мине.”
21До Ізраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперечних.
21Пе кынд, деспре Исраел зиче: „Тоатэ зиуа Мь-ам ынтинс мыниле спре ун нород рэзврэтит ши ымпотривитор ла ворбэ.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.