Марка 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Meriam Mir Gospels
1І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
1Iesu ko ditimeda uiabim detager gaire mer babisdarie, kega, Nerute le uina gedub akerare, a kar derumeda, a uak dakeili ko uina igmesi, a eskare emoarare, a gedub le nakuarare, a muriz ged bakeamuda.
2І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
2Nurge, E nerute memeg le mamarida uiabim gaire gedub le, ko uina turum taisare uiabielam.
3Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
3Uiaba abi terpei, a abi damarik, a abi dituaki, nole lu kak.
4І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
4E iako uiabim nerute memeg le namarida; a ui bakiru abi erborare, abara kerem nakesmuare a emetu dedkoare, uiaba abi dituaki.
5І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
5E iako nerute namarida; a uiaba abi ipit eumida: a ko uader gaire; a uader damarik, a uader ipit eumida.
6Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
6E nagri netat uerem nasge: E keubu abi namarida uiabim, kega, Uiaba ko kara uerem geum ge.
7Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
7Uiaba gaire gedub le mer atagere, kega, Ab kesem peik; tabakeuare, meriba abi ipit, a gaire abara lu, meriba lu.
8І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
8Ege uiaba abi terpei, a ipit eumida, a adige batauerem uina gedublam.
9Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
9Uina gedub ra opole nalu ko ikeli? E ko tabarki a uiabi gedub le atkirua, a uina gedub uader le nakuarare.
10Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
10Nako uaba nole jauali zogo atager kak, kega, Abele baker uiaba gaire le meta emorare dituaki, emetu ikeli abele meta serer ge:
11Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
11Abele lu Opole de ikeli, meriba dasmerare, a damareda?
12І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
12Uiaba deraimeri ko abi terpei, epe uiaba gaire le lakub geum ge; abelelam uiaba umele abele mer babisdarie E uiabi detager: uiaba abi dikaerti, a bakeamuda.
13І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
13Uiaba uader Faresaio giz Iesuim namarida, a Herodiano giz, ko abara mer asesered.
14Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
14Uiaba tabarki, a abi detager, kega, Kole, keriba umele mama le ageakar, a nole le geum kak; ma nole akiapor kak le la op, mamoro Ade ra gab ageakar ereuerem: Nako, barkak Kaisaraim lu nakuar, a nolea?
15Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
15Nako, keriba ko ikuar, a keriba nole akuar kak? Epe E opasereret uiaba okardare, a uiabim detager, kega, Nalugelam uaba kari mirem? denari kari nakuar, kaka dasmer.
16Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
16Uiaba nerute tais, E uiabi detager, kega, Abele nete ra op, a aotale? Uiaba abi detager, kega, Kaisara.
17І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
17Iesu uiabim detaut, kega, Kaisara ra lu Kaisaraim nakuar, a Ade ra lu Adim nakuar. Uiaba abi damreda.
18І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
18Sadukaio giz abim tabakeuare, uiaba dikiapor nole eded akaida; uiaba abi nautumer, kega,
19Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
19Ereuer le ae, Mose keribi detali, kega, Ese nerute le la keimer eumida, a abara kosker dikaerti, a nole uerem kak, abara keimer abele kosker egared, ko abi keimer kesem.
20Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
20Sefen keimer giz: abele narbet kekiam ko ispida epe eumida, nole kesem kak;
21і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
21Nerute keimer kosker egared, epe eumida nole kesem kak; mokakalam nerute keimer:
22І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
22Sefen keimer giz nole kesem kak. Keubu kosker eumida.
23Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
23Niaiem, uiaba tekue abele eded akaida, nete ra kosker uiaba? Abelelam emetu gaire sefen le abi egared uiaba kosker.
24І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
24Iesu uiabim detaut, kega, Abele giz uaba didmirik, nako uaba nole umer kak jauali zogo, a Ade ra adigir?
25Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
25Ese uiaba eded akaida eudelam, kosker agared kak, a akuar kak; uiaba ko abkoreb gaire angela kotor ge.
26Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
26Abele eud le giz, ko eded akaida; nako uaba nole Mose ra jauali atager kak, Ade abi detager lulam, kega, Kaka Abarahama ra Ade a Isaaka ra Ade, a Iakobo ra Ade?
27Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
27E nole Ade kak eud le giz, mamor Ade gaire eded: abelelam uaba au didmirik.
28І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
28Nerute aotale giz kei tabakeam, E uiaba mer atager asoli, a opasereret Iesu de uiabim barkak detaut, E abi eutumer, kega, Nade aule gaire gelar uridili?
29Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;
29Iesu abi detaut, kega, Abele aule gelar giz uridili, kega, Isaraela ma asoli Iehoua meriba Ade, Iehoua tepteb:
30і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
30Ma ko Iehoua laglag mara Ade, a mara nerkep netat, a mara mar netat, a mara saserim kemer kemer.
31А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
31Mokakalam abele gelar neisiem, kega, Ma ko omare le mari dog emeri mabi koreb. Nole nerut au gelar tumem abele neisi gelar.
32І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
32Aotale abi detager, kega, Uao Kole, ageakar mama detager; Ade netat; E tepteb:
33і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
33Le abi laglag abara nerkep netat, a abara pereg netat, a abara mar netat, a abara saserim uridili, a omare le abi dog emeri abi koreb, abele lu kar tumem gaire lu nakuar uridili.
34І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
34Iesu dasmer E barkak detaut, E abi detager, kega, Ma nole muriz kak Ade ra baselaia. Nole nerute le saserim ko abi eutumer.
35І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
35Iesu muige zogo meta ereuerem, a detager, kega, Nalugelam aotale giz detagereda, kega, Keriso Dauida ra uerem?
36Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: „Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх.‟
36Dauida detager Lamar Zogolam, kega, Iehoua kari Opole detager, kega, Ma emri kara tuter tag pek, pako kaka eseamuda mara keubu le giz ikedi ko mara teter mas.
37Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
37Dauida abara nei atker Opole; nalugelam E abara uerem? Le lakub abi sererge asoli.
38І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
38Iesu uiabim daratagered muige abara ereuerem, kega, Aotale giz dasmer, uiaba laglag nakasir perepere am uali, a laglag gaire le uetpur uteb ge uiabim naospereda,
39та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
39A uiaba laglag gaire op sik muige sunago giz, a gaire op sik uetpur ge:
40що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
40Uiaba itkamer gaire lu muige meta mai kosker giz ra meta, a perepere esorerapare abele itkamare; uiaba ko nagri au uit bodomalam ko.
41І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
41Iesu mani epei op emeri, a dasmer uiaba tonar epei ge mani batauereda: gaire lu giz ra apu aule batauereda.
42І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
42Nerute mai kosker tabakeam, nole lu kak, a neis kebi mani natimeda, mokakalam netate fathen.
43І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
43Iesu abara kaimeg giz darabgerare, a uiabim daratagereda, kega, Ageakar, kaka uabi detager, kega, Abele mai kosker, nole lu kak, abele batauereda mani epei ge uiabi uridili tumem batauereda:
44Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
44Abelelam uiaba uridili batauereda uiaba au lu giz ra apulam; E natimeda uridili nole lu kaklam, abele abara leuer terapei.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.