Марка 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1І почав їм приповістями промовляти: Виноградник насадив чоловік, і обгородив тином, і викопав винотоку, й збудував башту, й передав його виноградарям, тай відїхав.
1Anih mah nihcae khaeah patahhaih hoiah lokthuih pae. Kami maeto mah misur takha tawnh, sipae a thungh boih pacoengah, misurtui pasawhaih long to takaeh moe, toephaih im to a sak, a thungah toksah kaminawk khaeah takha a tlaisak pacoengah, angmah loe kholong kangthla ah caeh.
2І післав до виноградарів у пору слугу, щоб у виноградарів узяв овощу винограднього.
2Athaih pakhrikhaih tue phak naah, toksah kaminawk khae hoi athaih lak hanah, takha thung toksah kaminawk khaeah tamna maeto a patoeh.
3Вони ж, ухопивши його, били, та й відослали впорожнї.
3Nihcae mah to kami to naeh o moe, boh o pacoengah, bangkrai ah patoeh o.
4І знов післав до них иншого слугу, та й на того кидаючи каміннєм, пробили йому голову, й відослали зневаженого.
4Anih mah kalah tamna nihcae khaeah patoeh let; anih to thlung hoiah vah o pongah lu ah ahmaa oh, anih to azat thok parai ah sak o pacoengah, patoeh o ving.
5І знов иншого післав, та й того вбили, й багато инших, одних побили, а других повбивали.
5Anih mah kalah tamna to patoeh let bae; to kami to nihcae mah hum o, kalah pop parai tamnanawk thung ih thoemto kaminawk to a boh o moe, thoemto kaminawk loe hum o.
6Ще ж одного сина мавши, любого свого, післав і його до них на останок, говорячи: Що посоромляться сина мого.
6To tiah om cadoeh a palung duek ih, a capa maeto tawnh vop, hnukkhuem koek ah anih to nihcae khaeah patoeh, nihcae mah ka capa loe saiqat o tih hmang, tiah a poek.
7Виноградарі ж тиї казали між собою: Що се наслїдник; ходїмо вбємо його, то й наше буде наслїдство.
7Toe takha thung toksah kaminawk mah, Hae kami loe qawktoep kung ah oh; angzo oh, anih to hum o si, to tiah sak nahaeloe qawk loe aicae taham ah om tih, tiah a thuih o.
8І, взявши його, вбили, та й викинули геть із виноградника.
8Nihcae mah anih to naeh o moe, hum o pacoengah, misur takha tasa bangah vah o.
9Що ж зробить пан виноградника? Прийде та й вигубить виноградарів, і дасть виноградник иншим.
9To tiah nahaeloe misur takha tawnkung mah nihcae to kawbangmaw sah tih? Anih to angzo tih, takha thungah toksah kaminawk to hum ueloe, misur takha to kalah kaminawk khaeah paek tih.
10Чи й писання сього не читали: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
10Imsah kaminawk mah pahnawt o sut ih thlung loe im takii ih kacak koek thlung ah oh boeh:
11Від Господа стало ся се, й дивне в очах наших.
11hae loe Angraeng mah sak ih hmuen ah oh moe, aicae mikhnuk ah loe dawnrai hmuen ah oh, tiah tarik ih cabu to na kroek o vai ai maw? tiah a naa.
12І шукали Його взяти, та лякались народу; зрозуміли бо, що до них приповість сказав; і зоставивши Його, пійшли.
12Anih mah thuih ih patahhaih lok loe nihcae thuih koehhaih ih ni, tiah panoek o naah, anih naeh thai hanah atue karaem to pakrong o, toe kaminawk to zit o: to pongah anih to caeh o taak ving.
13І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом.
13Anih mah thuih ih lok pongah zaehaih naeh thaih hanah, Farasinawk hoi thoemto Herod kaminawk Jesu khaeah patoeh o.
14Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати?
14To kaminawk phak o naah, nihcae mah anih khaeah, Patukkung, nang loe loktang lok to na thuih, mi kawbaktih zithaih doeh na tawn ai: kaminawk ih mikhmai doeh na khen ai, Sithaw ih loklam to loktang ah na patuk, tito kang panoek o: to pongah Caesar khaeah tamut paek han krak maw, krah ai?
15Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив.
15Ka paek o han maw, to tih ai boeh loe ka paek o mak ai? tiah a naa o. Toe nihcae mah alinghaih hoiah sak o ih hmuen to anih mah panoek pae pongah, nihcae khaeah, Tipongah nang tanoek o loe? Phoisa maeto na sin oh, khen noek ue, tiah a naa.
16Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве.
16Nihcae mah phoisa to sin pae o. Anih mah nihcae khaeah, Hae ih krang hoi tarik ih ca loe mi ih maw? tiah a naa. Nihcae mah anih khaeah, Caesar ih, tiah a naa o.
17І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.
17Jesu mah nihcae khaeah, Caesar ih hmuennawk to Caesar khaeah paek oh loe, Sithaw ih hmuennawk to Sithaw khaeah paek oh, tiah a naa. Nihcae loe anih nuiah dawnrai o.
18І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи:
18Angthawk lethaih om ai, tiah kathui Sadusinawk anih khaeah angzoh o moe, anih to lokdueng o.
19Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму.
19Patukkung, Mosi mah kaicae khaeah, Kami maeto ih amya loe, caa sah ai ah a zu to dueh taak ving nahaeloe, anih ih zu to amnawk mah la ueloe, amya hanah atii pakhrah pae tih, tiah tarik ih oh.
20Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння;
20Nawkamya sarihto oh o: nihcae thungah kacoeh koek loe zu lak, toe caa sah ai ah a zu to duek taak ving.
21і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так.
21Hnetto haih amnawk mah to nongpata to lak, toe caa sah ai ah duek taak let bae: to tiah thumto haih amnawk mah doeh caa sah ai ah a duek ving.
22І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка.
22Nawkamya sarihto mah, nongpata to zu o haih boih: toe caa sah ai, hnukkhuem koek ah loe nongpata doeh duek toeng.
23Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку.
23Angthawk lethaih niah nihcae angthawk o naah, to nongpata loe mi ih zu ah maw om tih? Mi sarihto mah zu o haih boih, tiah a naa o.
24І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої?
24Jesu mah nihcae khaeah, Cabu thung ih loknawk to na panoek o ai moe, Sithaw thacakhaih na panoek o ai pongah, na poek o pazae boeh.
25Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах.
25Duekhaih hoiah nihcae angthawk o naah loe, zu lakhaih to om mak ai, zu sava ah ohhaih doeh om mak ai boeh; van prae ih van kaminawk baktiah ni om o tih boeh.
26Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів?
26Kadueh kaminawk angthawkhaih kawng pongah, kabuk thingqam thung hoiah Sithaw mah Mosi khaeah, Kai loe Abraham ih Sithaw, Isak ih Sithaw, Jakob ih Sithaw ah ka oh, tiah thuih ih lok to Mosi ih cabu thungah na kroek o vai ai maw?
27Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.
27Anih loe kadueh kaminawk ih Sithaw na ai, kahing kaminawk ih Sithaw ah ni oh: to pongah na poek o pazae boeh, tiah a naa.
28І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?
28To pacoengah ca tarik kami maeto angzoh, nihcae lok angaekhaih lok to anih mah thaih, nihcae ih lok to Jesu mah kahoihah pathim pae, tiah panoek naah, anih khaeah, Kaalok boih thungah kawbaktih kaalok maw lokpui koek? tiah a dueng.
29Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть;
29Jesu mah anih khaeah, Aicae Angraeng Sithaw loe Angraeng maeto ah ni oh: Aw Isarael kaminawk, tahngai oh, kaalok boih thungah hmaloe koek loe,
30і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь.
30na Angraeng Sithaw to palungthin boih, na hinghaih boih, na poekhaih boih, na thacakhaih boih hoiah palung ah: hae loe hmaloe koek kaalok ah oh.
31А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема.
31Hnetto haih loe, Na imtaeng kami to na takpum baktih toengah palung ah, tiah thuih ih lok hae ni. Hae hnetto pongah kalen kue kalah kaalok roe om ai boeh, tiah a naa.
32І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;
32Ca tarik kami mah anih khaeah, Patukkung, na thuih ih lok loe hoih, Sithaw maeto khue ni oh, tiah thuih ih lok loe loktang ah ni oh: anih ai ah loe kalah Sithaw roe om ai.
33і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти.
33Anih to palungthin boih, panoekhaih boih, hinghaih boih, thacakhaih boih hoiah palung moe, a imtaeng kami to angmah baktih toengah palunghaih loe, hmai angbawnhaih hoi hmuen paekhaihnawk pongah doeh lokpui kue, tiah a naa.
34І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати.
34Jesu mah palunghahaih hoiah lok pathim pae, tito panoek naah, anih khaeah, Nang loe Sithaw mah siangpahrang ah uk ih prae hoiah nang thla ai boeh, tiah a naa. To pacoengah loe mi mah doeh anih khaeah lokdueng o ai boeh.
35І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів?
35Jesu mah tempul thungah patuk naah, anih mah hae tiah thuih, Ca tarik kaminawk mah kawbangmaw Kri loe David ih capa ni, tiah thuih o?
36Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: „Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх.‟
36David angmah mataeng doeh Kacai Muithla rang hoiah, Angraeng mah kai ih Angraeng khaeah, Na misanawk na khok tlim ah ka suem ai karoek to, ka bantang bangah anghnu ah, tiah a naa.
37Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
37David angmah mataeng doeh anih to Angraeng, tiah kawk; to tiah nahaeloe kawbangah maw Anih loe David ih capa ah oh lat? tiah a dueng.
38І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
38Jesu mah patuk naah nihcae khaeah, Ca tarik kaminawk khae hoi acoe oh, nihcae loe kahni kasawk to angkhuk o moe, hmuenmae zawhhaih ahmuennawk ah saiqat paekhaih to a koeh o,
39та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
39Sineko ah anghnuthaih ahmuen kahoih koek to a koeh o moe, buh raenghaih poihkung ah kasang koek ahmuen ah anghnut han a koeh o:
40що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
40nihcae mah lamhmainawk ih im to lomh pae o moe, angsak cophaih hoiah atue kasawkah lawk a thuih o, tiah a naa.
41І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
41Jesu loe tangka pacaenghaih tabu taengah anghnut moe, kaminawk mah kawbangmaw phoisa tabu thungah phoisa pacaeng o, tito a khet: angraeng parai kaminawk mah loe phoisa to kapop ah pacaeng o.
42І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
42To naah lamhmai mithoe maeto angzoh moe, phoisa dip hnetto a pacaeng, to phoisa dip hnetto loe phoisa pia maeto ah oh.
43І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
43Anih mah a hnukbang kaminawk angmah khaeah kawk moe, nihcae khaeah, Loktang kang thuih o, phoisa tabu thungah pacaeng kaminawk boih thungah, kapop kue ah phoisa pacaeng kami loe hae lamhmai mithoe hae ni.
44Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.
44Nihcae boih loe a tawnh o ih kamtlai thung hoiah ni a paek o; toe lamhmai nongpata loe, amtanghaih thung hoiah a hing thung a tawnh ih, hmuen boih a paek kik boeh, tiah a naa.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.