Луки 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Coptic New Testament
1І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших Фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
1ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ⲡⲏⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲣⲭⲱⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲫⲁⲣⲓⲥⲉⲟⲥ ϧⲉⲛ ⳿ⲡⲥⲁⲃⲃⲁⲧⲟⲛ ⳿ⲉⲟⲩⲱⲙ ⲛⲟⲩⲱⲓⲕ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲛⲁⲩϯ ⳿ⲛ⳿ϩⲑⲏⲟⲩ ⲛⲁϥ ⲡⲉ.
2І ось один чоловік у водянцї був перед Ним.
2ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛϩⲩⲇⲣⲱⲡⲓⲕⲟⲥ ⲉϥⲭⲏ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
3І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
3ⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲛⲛⲓⲛⲟⲙⲓⲕⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲫⲁⲣⲓⲥⲉⲟⲥ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲥϣⲉ ⳿ⲛⲉⲣⲡⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ϧⲉⲛ ⳿ⲡⲥⲁⲃⲃⲁⲧⲟⲛ ϣⲁⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲛ.
4Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
4ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲩⲭⲁⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁϥⲧⲁⲗϭⲟϥ ⲁϥⲭⲁϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
5І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
5ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲉⲧⲉ ⲡⲉϥⲓⲱ ⲉ ⲉϥ⳿ⲉϩⲉ ⲛⲁϩⲉⲓ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲟⲩϣⲱϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲛⲁ⳿ⲉⲛϥ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⲁⲛ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ϧⲉⲛ ⳿ⲡ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲥⲁⲃⲃⲁⲧⲟⲛ.
6І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
6ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲟⲩ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲛⲉⲣⲟⲩⲱ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲃⲉ ⲛⲁⲓ.
7Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
7ⲛⲁϥϫⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲑⲁϩⲉⲙ ⲉϥⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲡⲱⲥ ⲛⲁⲩⲥⲱⲧⲡ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲓϣⲟⲣⲡ ⳿ⲙⲙⲁ⳿ⲛⲣⲱⲧⲉⲃ ϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ.
8Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сїдай на первому місцї, щоб часом поважнїщий тебе не був запрошений від него,
8ϫⲉ ϩⲟⲧⲁⲛ ⲁⲣⲉϣⲁⲛ ⲟⲩⲁⲓ ⲑⲁϩⲙⲉⲕ ⳿ⲉϩⲁⲛϩⲟⲡ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲣⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲉⲡⲓϣⲟⲣⲡ ⳿ⲙⲙⲁ⳿ⲛⲣⲱⲧⲉⲃ ⲙⲏⲡⲱⲥ ⲁⲩⲑⲁϩⲉⲙ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ϥⲧⲁⲓⲏ ⲟⲩⲧ ⲉϩⲟⲧⲉⲣⲟⲕ.
9і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
9ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲁϥⲑⲁϩⲙⲉⲕ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥϫⲟⲥ ⲛⲁⲕ ϫⲉ ⲭⲁ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲙⲫⲁⲓ ⲧⲟⲧⲉ ⲭⲛⲁⲉⲣϩⲏⲧⲥ ϧⲉⲛ ⲟⲩϣⲓⲡⲓ ⳿ⲉ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲡⲓϧⲁ⳿ⲉ ⳿ⲙⲙⲁ.
10Нї, коли ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місцї, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
10ⲁⲗⲗⲁ ϩⲟⲧⲁⲛ ⲁⲩϣⲁⲛⲑⲁϩⲙⲉⲕ ⲙⲁϣⲉ ⲛⲁⲕ ⲣⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲙⲡⲓϧⲁ⳿ⲉ ϩⲓⲛⲁ ϩⲟⲧⲁⲛ ⲁϥϣⲁⲛ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲁϥⲑⲁϩⲙⲉⲕ ⳿ⲛⲧⲉϥϫⲟⲥ ⲛⲁⲕ ϫⲉ ⲡⲁ⳿ϣⲫⲏⲣ ⲟⲩⲟⲑⲃⲉⲕ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⲧⲟⲧⲉ ⲉⲣⲉ ⲟⲩⲱⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲁⲕ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲑⲣⲱⲧⲉⲃ ⲛⲉⲙⲁⲕ.
11Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
11ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲑⲛⲁϭⲁⲥϥ ⲥⲉⲛⲁⲑⲉⲃⲓⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁⲑⲉⲃⲓⲟϥ ⲥⲉⲛⲁϭⲁⲥϥ.
12Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
12ⲛⲁϥϫⲱ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲙⲫⲏⲉⲧⲁϥⲑⲁϩⲙⲉϥ ϫⲉ ϩⲟⲧⲁⲛ ⲁⲕϣⲁⲛ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲣⲓⲥⲧⲟⲛ ⲓⲉ ⲟⲩⲇⲓⲡⲛⲟⲛ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲛⲉⲕ⳿ϣⲫⲏⲣ ⲟⲩⲇⲉ ⲛⲉⲕ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲟⲩⲇⲉ ⲛⲉⲕⲥⲩⲅⲅⲉⲛⲏⲥ ⲩⲇⲉ ⲛⲉⲕⲑⲉϣⲉⲩ ⳿ⲛⲣⲁⲙⲁⲟ ⲙⲏⲡⲱⲥ ⳿ⲛⲥⲉⲑⲁϩⲙⲉⲕ ϩⲱⲕ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩϣⲉⲃⲓⲱ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲁⲕ.
13Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
13ⲁⲗⲗⲁ ⲁⲕϣⲁⲛ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲛⲟⲩϣⲟⲡⲥ ⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉϩⲁⲛϩⲏⲕⲓ ϩⲁⲛⲁⲧϫⲟⲙ ϩⲁⲛϭⲁⲗⲉⲩ ϩⲁⲛⲃⲉⲗⲗⲉⲩ.
14то будеш блажен, бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.
14ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲭⲛⲁⲉⲣⲟⲩⲙⲁⲕⲁⲣⲓⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉϯϣⲉⲃⲓⲱ ⲛⲁⲕ ⲥⲉⲛⲁϯ ⲁⲣ ⲛⲁⲕ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲉⲃⲓⲱ ϧⲉⲛ ϯⲁⲛⲁⲥⲧⲁⲥⲓⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲑⲙⲏⲓ.
15Почувши ж се один з сидячих з Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
15ⲉⲧⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⲇⲉ ⳿ⲉⲛⲁⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲑⲣⲟⲧⲉⲃ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲱⲟⲩⲛⲓⲁⲧϥ ⲙⲫⲏⲉⲑⲛⲁⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲓⲕ ϧⲉⲛ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ.
16Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
16⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲁϥ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲇⲓⲡⲛⲟⲛ ⲟⲩⲟϩ ϥⲑⲁϩⲉⲙ ⲟⲩⲙⲏϣ.
17і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
17ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲙⲡⲉϥⲃⲱⲕ ⳿ⲙ⳿ⲫⲛⲁⲩ ⳿ⲛⲇⲓⲡⲛⲟⲛ ⳿ⲉϫⲟⲥ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲑⲁϩⲉⲙ ⲉⲑⲣⲟⲩ⳿ⲓ ϫⲉ ϩⲏⲇⲏ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲥⲉⲃⲧⲱⲧ.
18І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу пійти та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
18ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲉⲣⲡⲁⲣⲉⲧⲓⲥⲑⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ϧⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲓϩⲟⲩⲓⲧ ⲁϥϫⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲓϣⲱⲡ ⳿ⲛⲟⲩⲓⲟϩⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲩⲟⲛ ⳿ⲁⲛⲁⲅⲕⲏ ⲧⲟⲓ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ⲉⲑⲣⲓϣⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲧⲁⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϯϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⲭⲁⲧ ⳿ⲛⲧⲟⲧⲕ ϩⲱⲥ ⳿ⲛϯⲛⲏⲟⲩ ⲁⲛ.
19А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач менї.
19ⲟⲩⲟϩ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲁⲓϣⲉⲡ ̅ ⲛϩⲉⲃⲓ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲉ ⲟⲩⲟϩ ϯⲛⲁϣⲉ ⲛⲏⲓ ⳿ⲛⲧⲁⲉⲣⲇⲟⲕⲓⲙⲁⲍⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϯϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⲭⲁⲧ ⳿ⲛⲧⲟⲧⲕ ϩⲱⲥ ϯⲛⲏⲟⲩ ⲁⲛ.
20А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
20ⲟⲩⲟϩ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲡⲉϫⲁϥ ⲉ ⲁⲓϭⲓ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲑⲃⲉⲫⲁⲓ ϯⲛⲁ⳿ⲓ ⲁⲛ.
21І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнївившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
21ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲃⲱⲕ ⲁϥⲧⲁⲙⲉ ⲡⲉϥϫ̅ⲥ̅ ⲧⲟⲧⲉ ⲉⲧⲁϥϫⲱⲛⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲛⲉⲃⲏⲓ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲙⲡⲉϥⲃⲱⲕ ϫⲉ ⲙⲁϣⲉ ⲛⲁⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲭⲱⲗⲉⲙ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲡⲗⲁⲧⲓ⳿ⲁ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϧⲓⲣ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ ⲃⲁⲕⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲓϩⲏⲕⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲁⲧϫⲟⲙ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲃⲉⲗⲗⲉⲩ ⲛⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲁⲓⲙⲁ.
22І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще є місце.
22ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲉ ⲡⲓⲃⲱⲕ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲁⲕⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲓ ⲟⲩⲟⲛ ⲙⲁ.
23І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та й силуй увійти, щоб повна була господа моя.
23ⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲉ Ⲡ⳪ ⳿ⲙⲡⲓⲃⲱⲕ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲙⲁϣⲉ ⲛⲁⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉⲛⲓⲙⲱⲓⲧ ⲛⲉⲙ ⲛⲓ⳿ⲫⲣⲁⲅⲙⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲣⲓ⳿ⲁⲛⲁⲅⲕⲁⲍⲓⲛ ⳿ⲉ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲙⲟϩ ⳿ⲛϫⲉ ⲁⲏⲓ.
24Глаголю бо вам, що нїхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
24ϯϫⲱ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⳿ⲛⲛⲉ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲏⲉⲧⲑⲁϩⲉⲙ ϫⲉⲙϯⲡⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲇⲓⲡⲛⲟⲛ.
25Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
25ⲛⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⲇⲉ ⲉⲙⲁϥ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲛⲓϣϯ ⳿ⲙⲙⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲫⲟⲛϩϥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ.
26Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
26ϫⲉ ⲫⲏⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ϩⲁⲣⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲉ⳿ⲛ⳿ϥⲛⲁⲙⲉⲥⲧⲉ ⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲛⲉⲙ ⲉϥⲙⲁⲩ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥϣⲏⲣⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥⲥⲱⲛⲓ ⲉⲧⲓ ⲇⲉ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥⲕⲉⲯⲩⲭⲏ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲉⲣ ⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲛⲏⲓ.
27І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
27ⲫⲏⲉⲧⲉⲛϥⲛⲁⲧⲁⲗⲉ ⲡⲉϥ ̇ⲉⲣⲟϥ ⲁⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲧⲉϥⲟⲩⲁϩϥ ⲛⲥⲱⲓ ⲙⲙⲟⲛ ϭϫⲟⲙ ⲙⲙⲟϥ ⲉⲉⲣⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲛⲏⲓ.
28Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
28ⲛⲓⲙ ⲅⲁⲣ ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲉϥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲕⲉⲧ ⲟⲩⲡⲩⲣⲅⲟⲥ ⲙⲏ ⳿ϥⲛⲁϩⲉⲙⲥⲓ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲧⲉϥϥⲓⲱⲡ ⳿ⲛϯⲇⲁⲡⲁⲛⲏ ϫⲉ ⲁⲛ ⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉⲉⲣ ⲡⲉϥⲥⲟⲃϯ.
29щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
29ϩⲓⲛⲁ ⲙⲏⲡⲱⲥ ⳿ⲛⲧⲉϥⲭⲁ ϯⲥⲉⲛϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉϫⲟⲕϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲥⲱⲃⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲑⲛⲁⲩ.
30Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
30ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁⲓⲣⲱⲙⲓ ⲁϥⲉⲣϩⲏ ⲧⲥ ⳿ⲛⲕⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⳿ⲛϫⲟⲕϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
31Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
31ⲓⲉ ⲛⲓⲙ ⳿ⲛⲟⲩⲣⲟ ⲉⲑⲛⲁϣⲉ ⲛⲁϥ ⲉ⳿ⲡⲡⲟⲗⲉⲙⲟⲥ ⳿ⲉϯ ⲛⲉⲙ ⲕⲉⲟⲩⲣⲟ ⲙⲏ ⳿ϥⲛⲁϩⲉⲙⲥⲓ ⲁⲛ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲧⲉϥⲥⲟϭⲛⲓ ϫⲉ ⲁⲛ ⲟⲩⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϧⲉⲛ ⲓ̅ ⳿ⲛϣⲟ ⳿ⲉ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁϥ ⳿ⲙⲡⲉⲑⲛⲏ ⲟⲩ ⲉϫⲱϥ ⲛⲉⲙ ⲕ̅ ⳿ⲛϣⲟ.
32Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
32⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲉⲧⲓ ⲓⲥϫⲉⲛ ⲉϥⲟⲩⲏⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϣⲁϥⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲡⲣⲉⲥⲃⲓ⳿ⲁ ⲉϥⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲁ ⲟⲩϩⲓⲣⲏⲛⲏ.
33Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.
33ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲉⲧⲉ⳿ⲛ⳿ϥⲛⲁⲉⲣⲁⲡⲟⲧⲁⲍⲉⲥⲑⲉ ⲁⲛ ⳿ⲛⲛⲉϥϩⲩⲡⲁⲣ ⲭⲟⲛⲧ⳿ⲁ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲉⲣ ⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲛⲏⲓ.
34Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити?
34ⲁⲛⲉ ⲡⲓ⳿ϩⲙⲟⲩ ⲉϣⲱⲡ ⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲉϥⲗⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓ⳿ϩⲙⲟⲩ ⲁⲩⲛⲁⲙⲟⲗϩϥ ⳿ⲛⲟⲩ.
35Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.
35ⲟⲩⲇⲉ ⲡⲓⲕⲁϩⲓ ⲟⲩⲇⲉ ϯⲕⲟⲡⲣⲓ⳿ⲁ ⳿ϥⲉⲣϣⲁⲩ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲉϣⲁⲩϩⲓⲧϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲫⲏⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲙⲁϣϫ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲥⲱⲧⲉⲙ ⲙⲁⲣⲉϥⲥⲱⲧⲉⲙ
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.