Луки 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Coptic New Testament (Bohairic)
1І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших Фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
1ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲎⲒ ⲚⲞⲨⲀⲢⲬⲰⲚ ⲚⲦⲈⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ϦⲈⲚⲠⲤⲀⲂⲂⲀⲦⲞⲚ ⲈⲞⲨⲰⲘ ⲚⲞⲨⲰⲒⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲚⲀⲨϮ ⲚϨⲐⲎⲞⲨ ⲚⲀϤ ⲠⲈ.
2І ось один чоловік у водянцї був перед Ним.
2ⲞⲨⲞϨ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲚϨⲨⲆⲢⲰⲠⲒⲔⲞⲤ ⲈϤⲬⲎ ⲘⲠⲈϤⲘⲐⲞ ⲈⲂⲞⲖ.
3І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
3ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲚⲒⲚⲞⲘⲒⲔⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲤϢⲈ ⲚⲈⲢⲠⲈⲐⲚⲀⲚⲈϤ ϦⲈⲚⲠⲤⲀⲂⲂⲀⲦⲞⲚ ϢⲀⲚ ⲘⲘⲞⲚ.
4Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
4ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲨⲬⲀⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲀϤⲦⲀⲖϬⲞϤ ⲀϤⲬⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ.
5І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
5ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈⲦⲈ ⲠⲈϤⲒⲰ ⲒⲈ ⲦⲈϤⲈϨⲈ ⲚⲀϨⲈⲒ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈⲞⲨϢⲰϮ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀⲈⲚϤ ⲈⲠϢⲰⲒ ⲀⲚ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ϦⲈⲚⲠⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲦⲈⲚⲒⲤⲀⲂⲂⲀⲦⲞⲚ
6І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
6ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲞⲨϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲚⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚⲀϤ ⲞⲨⲂⲈ ⲚⲀⲒ.
7Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
7ⲚⲀϤϪⲰ ⲆⲈ ⲚⲞⲨⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲐⲀϨⲈⲘ ⲈϤⲚⲀⲨ ϪⲈ ⲠⲰⲤ ⲚⲀⲨⲤⲰⲦⲠ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲚⲒϢⲞⲢⲠ ⲘⲘⲀⲚⲢⲰⲦⲈⲂ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ
8Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сїдай на первому місцї, щоб часом поважнїщий тебе не був запрошений від него,
8ϪⲈ ϨⲞⲦⲀⲚ ⲀⲢⲈϢⲀⲚ ⲞⲨⲀⲒ ⲐⲀϨⲘⲈⲔ ⲈϨⲀⲚϨⲞⲠ ⲘⲠⲈⲢⲢⲰⲦⲈⲂ ⲈⲠⲒϢⲞⲢⲠ ⲘⲘⲀⲚⲢⲰⲦⲈⲂ ⲘⲎⲠⲰⲤ ⲀⲨⲐⲀϨⲈⲘ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈϤⲦⲀⲒⲎ ⲞⲨⲦ ⲈϨⲞⲦⲈⲢⲞⲔ
9і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
9ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲒ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲐⲀϨⲘⲈⲔ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤϪⲞⲤ ⲚⲀⲔ ϪⲈ ⲬⲀ ⲠⲒⲘⲀ ⲘⲪⲀⲒ ⲦⲞⲦⲈ ⲬⲚⲀⲈⲢϨⲎⲦⲤ ϦⲈⲚⲞⲨϢⲒⲠⲒ ⲈⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲠⲒϦⲀⲈ ⲘⲘⲀ.
10Нї, коли ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місцї, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
10ⲀⲖⲖⲀ ϨⲞⲦⲀⲚ ⲀⲨϢⲀⲚⲐⲀϨⲘⲈⲔ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲢⲰⲦⲈⲂ ⲘⲠⲒϦⲀⲈ ϨⲒⲚⲀ ϨⲞⲦⲀⲚ ⲀϤϢⲀⲚⲒ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲐⲀϨⲘⲈⲔ ⲚⲦⲈϤϪⲞⲤ ⲚⲀⲔ ϪⲈ ⲠⲀϢⲪⲎⲢ ⲞⲨⲞⲐⲂⲈⲔ ⲈⲠϢⲰⲒ ⲦⲞⲦⲈ ⲈⲢⲈ ⲞⲨⲰⲞⲨ ϢⲰⲠⲒ ⲚⲀⲔ ⲘⲠⲈⲘⲐⲞ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲐⲢⲰⲦⲈⲂ ⲚⲈⲘⲀⲔ.
11Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
11ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲐⲚⲀϬⲀⲤϤ ⲤⲈⲚⲀⲐⲈⲂⲒⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲐⲈⲂⲒⲞϤ ⲤⲈⲚⲀϬⲀⲤϤ.
12Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
12ⲚⲀϤϪⲰ ⲆⲈ ⲘⲘⲞⲤ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲐⲀϨⲘⲈϤ ϪⲈ ϨⲞⲦⲀⲚ ⲀⲔϢⲀⲚⲒⲢⲒ ⲚⲞⲨⲀⲢⲒⲤⲦⲞⲚ ⲒⲈ ⲞⲨⲆⲒⲠⲚⲞⲚ ⲘⲠⲈⲢⲘⲞⲨϮ ⲈⲚⲈⲔϢⲪⲎⲢ ⲞⲨⲆⲈ ⲚⲈⲔⲤⲚⲎⲞⲨ ⲞⲨⲆⲈ ⲚⲈⲔⲤⲨⲄⲄⲈⲚⲎⲤ ⲞⲨⲆⲈ ⲚⲈⲔⲐⲈϢⲈⲨ ⲚⲢⲀⲘⲀⲞ ⲘⲎⲠⲰⲤ ⲚⲤⲈⲐⲀϨⲘⲈⲔ ϨⲰⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲞⲨϢⲈⲂⲒⲰ ϢⲰⲠⲒ ⲚⲀⲔ.
13Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
13ⲀⲖⲖⲀ ⲀⲔϢⲀⲚⲒⲢⲒ ⲚⲞⲨϢⲞⲠⲤ ⲘⲞⲨϮ ⲈϨⲀⲚϨⲎⲔⲒ ϨⲀⲚⲀⲦϪⲞⲘ ϨⲀⲚϬⲀⲖⲈⲨ ϨⲀⲚⲂⲈⲖⲖⲈⲨ.
14то будеш блажен, бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.
14ⲞⲨⲞϨ ⲬⲚⲀⲈⲢⲞⲨⲘⲀⲔⲀⲢⲒⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲦⲰⲞⲨ ⲘⲘⲀⲨ ⲈϮϢⲈⲂⲒⲰ ⲚⲀⲔ ⲤⲈⲚⲀϮ ⲄⲀⲢ ⲚⲀⲔ ⲚⲦⲞⲨϢⲈⲂⲒⲰ ϦⲈⲚϮⲀⲚⲀⲤⲦⲀⲤⲒⲤ ⲚⲦⲈⲚⲒⲐⲘⲎⲒ.
15Почувши ж се один з сидячих з Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
15ⲈⲦⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲈⲚⲀⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲎ ⲈⲐⲢⲞⲦⲈⲂ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲰⲞⲨⲚⲒⲀⲦϤ ⲘⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲞⲨⲰⲘ ⲚⲞⲨⲰⲒⲔ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
16Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
16ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲀϤⲒⲢⲒ ⲚⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲆⲒⲠⲚⲞⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲐⲀϨⲈⲘ ⲞⲨⲘⲎϢ.
17і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
17ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲘⲠⲈϤⲂⲰⲔ ⲘⲪⲚⲀⲨ ⲚⲆⲒⲠⲚⲞⲚ ⲈϪⲞⲤ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲐⲀϨⲈⲘ ⲈⲐⲢⲞⲨⲒ ϪⲈ ϨⲎⲆⲎ ϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲤⲈⲤⲈⲂⲦⲰⲦ.
18І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу пійти та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
18ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲈⲢⲠⲀⲢⲈⲦⲒⲤⲐⲈ ϦⲈⲚⲞⲨϦⲢⲰⲞⲨ ⲚⲞⲨⲰⲦ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲒϨⲞⲨⲒⲦ ⲀϤϪⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲒϢⲰⲠ ⲚⲞⲨⲒⲞϨⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲞⲚ ⲀⲚⲀⲄⲔⲎ ⲦⲞⲒ ⲈⲢⲞⲒ ⲈⲐⲢⲒϢⲈ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲀⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ϮϮϨⲞ ⲈⲢⲞⲔ ⲬⲀⲦ ⲚⲦⲞⲦⲔ ϨⲰⲤ ⲚϮⲚⲎⲞⲨ ⲀⲚ.
19А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач менї.
19ⲞⲨⲞϨ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲒϢⲈⲠ Ⲉ- ⲚϨⲈⲂⲒ ⲚⲈϨⲈ ⲞⲨⲞϨ ϮⲚⲀϢⲈ ⲚⲎⲒ ⲚⲦⲀⲈⲢⲆⲞⲔⲒⲘⲀⲌⲒⲚ ⲘⲘⲰⲞⲨ ϮϮϨⲞ ⲈⲢⲞⲔ ⲬⲀⲦ ⲚⲦⲞⲦⲔ ϨⲰⲤ ϮⲚⲎⲞⲨ ⲀⲚ.
20А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
20ⲞⲨⲞϨ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲒϬⲒ ⲚⲞⲨⲤϨⲒⲘⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ϮⲚⲀⲒ ⲀⲚ.
21І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнївившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
21ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲂⲰⲔ ⲀϤⲦⲀⲘⲈ ⲠⲈϤϬⲞⲒⲤ ⲦⲞⲦⲈ ⲈⲦⲀϤϪⲰⲚⲦ ⲚϪⲈⲠⲒⲚⲈⲂⲎⲒ ⲠⲈϪⲀϤ ⲘⲠⲈϤⲂⲰⲔ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲬⲰⲖⲈⲘ ⲈⲚⲒⲠⲖⲀⲦⲒⲀ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϦⲒⲢ ⲚⲦⲈϮⲂⲀⲔⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒϨⲎⲔⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲀⲦϪⲞⲘ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲂⲈⲖⲖⲈⲨ ⲀⲚⲒⲦⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲀⲒⲘⲀ.
22І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще є місце.
22ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲈ ⲠⲒⲂⲰⲔ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀⲔⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲒ ⲞⲨⲞⲚ ⲘⲀ.
23І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та й силуй увійти, щоб повна була господа моя.
23ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲠⲒⲂⲰⲔ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲚⲒⲘⲰⲒⲦ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲪⲢⲀⲄⲘⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲢⲒⲀⲚⲀⲄⲔⲀⲌⲒⲚ ⲈⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲘⲞϨ ⲚϪⲈⲠⲀⲎⲒ
24Глаголю бо вам, що нїхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
24ϮϪⲰ ⲄⲀⲢ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲚⲚⲈ ϨⲖⲒ ⲚⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲚⲎ ⲈⲦⲐⲀϨⲈⲘ ϪⲈⲘϮⲠⲒ ⲘⲠⲀⲆⲒⲠⲚⲞⲚ.
25Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
25ⲚⲀⲨⲘⲞϢⲒ ⲆⲈ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲚⲒϢϮ ⲘⲘⲎϢ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲪⲞⲚϨϤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ
26Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
26ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ϨⲀⲢⲞⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲈⲚϤⲚⲀⲘⲈⲤⲦⲈ ⲠⲈϤⲒⲰⲦ ⲚⲈⲘ ⲦⲈϤⲘⲀⲨ ⲚⲈⲘ ⲦⲈϤⲤϨⲒⲘⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤϢⲎⲢⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲤⲚⲎⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲤⲰⲚⲒ ⲈⲦⲒ ⲆⲈ ⲚⲈⲘ ⲦⲈϤⲔⲈⲮⲨⲬⲎ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲈⲢ ⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲚⲎⲒ.
27І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
27ⲪⲎ ⲈⲦⲈⲚϤⲚⲀⲦⲀⲖⲈ ⲠⲈϤⲤⲦⲀⲨⲢⲞⲤ ⲈⲢⲞϤ ⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲞⲨⲀϨϤ ⲚⲤⲰⲒ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲈⲢⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲚⲎⲒ.
28Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
28ⲚⲒⲘ ⲄⲀⲢ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈϤⲞⲨⲰϢ ⲈⲔⲈⲦ ⲞⲨⲠⲨⲢⲄⲞⲤ ⲘⲎ ϤⲚⲀϨⲈⲘⲤⲒ ⲚϢⲞⲢⲠ ⲚⲦⲈϤϤⲒⲰⲠ ⲚϮⲆⲀⲠⲀⲚⲎ ϪⲈ ⲀⲚ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲀϤ ⲘⲘⲀⲨ ⲈⲈⲢ ⲠⲈϤⲤⲞⲂϮ
29щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
29ϨⲒⲚⲀ ⲘⲎⲠⲰⲤ ⲚⲦⲈϤⲬⲀ ϮⲤⲈⲚϮ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞϤ ⲈϪⲞⲔϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲞⲨⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲤⲰⲂⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲐⲚⲀⲨ
30Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
30ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲢⲰⲘⲒ ⲀϤⲈⲢϨⲎ ⲦⲤ ⲚⲔⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈϤϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲚϪⲞⲔϤ ⲈⲂⲞⲖ.
31Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
31ⲒⲈ ⲚⲒⲘ ⲚⲞⲨⲢⲞ ⲈⲐⲚⲀϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲠⲠⲞⲖⲈⲘⲞⲤ ⲈϮ ⲚⲈⲘ ⲔⲈⲞⲨⲢⲞ ⲘⲎ ϤⲚⲀϨⲈⲘⲤⲒ ⲀⲚ ⲚϢⲞⲢⲠ ⲚⲦⲈϤⲤⲞϬⲚⲒ ϪⲈ ⲀⲚ ⲞⲨⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞϤ ϦⲈⲚⲒⲚϢⲞ ⲈⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈϨⲢⲀϤ ⲘⲠⲈⲐⲚⲎ ⲞⲨ ⲈϪⲰϤ ⲚⲈⲘ ⲔⲚϢⲞ.
32Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
32ⲘⲘⲞⲚ ⲈⲦⲒ ⲒⲤϪⲈⲚ ⲈϤⲞⲨⲎⲞⲨ ⲘⲘⲞϤ ϢⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚⲞⲨⲠⲢⲈⲤⲂⲒⲀ ⲈϤⲔⲰϮ ⲚⲤⲀⲞⲨϨⲒⲢⲎ ⲚⲎ.
33Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.
33ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦϦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈⲦⲈⲚϤⲚⲀⲈⲢⲀⲠⲞⲦⲀⲌⲈⲤⲐⲈ ⲀⲚ ⲚⲚⲈϤϨⲨⲠⲀⲢⲬⲞⲚⲦⲀ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲘⲘⲞⲚ ϢϪⲞⲘ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲈⲢ ⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲚⲎⲒ.
34Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити?
34ⲚⲀⲚⲈ ⲠⲒϨⲘⲞⲨ ⲈϢⲰⲠ ⲆⲈ ⲚⲦⲈϤⲖⲰϤ ⲚϪⲈⲠⲒϨⲘⲞⲨ ⲀⲨⲚⲀⲘⲞⲖϨϤ ⲚⲞⲨ.
35Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.
35ⲞⲨⲆⲈ ⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲞⲨⲆⲈ ϮⲔⲞⲠⲢⲒⲀ ϤⲈⲢϢⲀⲨ ⲀⲚ ⲀⲖⲖⲀ ⲈϢⲀⲨϨⲒⲦϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲀϢϪ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲤⲰⲦⲈⲘ ⲘⲀⲢⲈϤⲤⲰⲦⲈⲘ.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.