Аввакума 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Молитва пророка Аввакума, до сьпіву:
1This is a prayer of Habakkuk the prophet, according to Shigionoth:
2Господи, я почув вість од тебе й злякався. Господи! доверши твоє дїло посеред лїт (нашої недолї), посеред лїт обяви його, спогадай в гнїві про милосердє.
2O LORD, I have heard the report of You; I stand in awe, O LORD, of Your deeds. Revive them in these years; make them known in these years. In Your wrath, remember mercy!
3Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий — від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
3God came from Teman, and the Holy One from Mount Paran. Selah His glory covered the heavens, and His praise filled the earth.
4Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
4His radiance was like the sunlight; rays flashed from His hand, where His power is hidden.
5Перед ним ійшла зараза, поза ним — палючий вітер.
5Plague went before Him, and fever followed in His steps.
6Ступив він — земля струсилась; глянув — і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його — вічні.
6He stood and measured the earth; He looked and startled the nations; the ancient mountains crumbled; the perpetual hills collapsed. His ways are everlasting.
7Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
7I saw the tents of Cushan in distress; the curtains of Midian were trembling.
8А хиба ж на ріки не запалав був гнїв твій, Господи, на ріки — досада твоя, а на море — ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?
8Were You angry at the rivers, O LORD? Was Your wrath against the streams? Did You rage against the sea when You rode on Your horses, on Your chariots of salvation?
9Ти напяв лука твого, як се клятьбою обіцяв був поколїнням; ти роздїляв води землї.
9You brandished Your bow; You called for many arrows. Selah You split the earth with rivers.
10Вгледївши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно й неначе зняла руки свої в гору.
10The mountains saw You and quaked; torrents of water swept by. The deep roared with its voice and lifted its hands on high.
11Сонце й місяць зʼупинились на свойму місцї перед сяєвом лїтаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.
11Sun and moon stood still in their places at the flash of Your flying arrows, at the brightness of Your shining spear.
12У гнїві ступав єси по землї, в досадї розтоптував народи.
12You marched across the earth with fury; You threshed the nations in wrath.
13Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.
13You went forth for the salvation of Your people, to save Your anointed. You crushed the head of the house of the wicked and stripped him from head to toe. Selah
14Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
14With his own spear You pierced his head, when his warriors stormed out to scatter us, gloating as though ready to secretly devour the weak.
15Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
15You trampled the sea with Your horses, churning the great waters.
16Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
16I heard and trembled within; my lips quivered at the sound. Decay entered my bones; I trembled where I stood. Yet I must wait patiently for the day of distress to come upon the people who invade us.
17Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —
17Though the fig tree does not bud and no fruit is on the vines, though the olive crop fails and the fields produce no food, though the sheep are cut off from the fold and no cattle are in the stalls,
18То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
18yet I will exult in the LORD; I will rejoice in the God of my salvation!
19Бо Господь Бог — моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.
19GOD the Lord is my strength; He makes my feet like those of a deer; He makes me walk upon the heights! For the choirmaster. With stringed instruments.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.