Аввакума 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Молитва пророка Аввакума, до сьпіву:
1A prayer of Habakkuk, the prophet, set to victorious music.
2Господи, я почув вість од тебе й злякався. Господи! доверши твоє дїло посеред лїт (нашої недолї), посеред лїт обяви його, спогадай в гнїві про милосердє.
2LORD, I have heard of your fame. I stand in awe of your deeds, LORD. Renew your work in the middle of the years. In the middle of the years make it known. In wrath, you remember mercy.
3Колись прийшов був Бог від Теману, Сьвятий — від Паран-гори. Покрила небеса величність його й славою сповнив він землю.
3God came from Teman, the Holy One from Mount Paran. Selah. His glory covered the heavens, and his praise filled the earth.
4Сяєво її, як сонце, сьвітило; од руки його проміннє, там утаєна його сила.
4His splendor is like the sunrise. Rays shine from his hand, where his power is hidden.
5Перед ним ійшла зараза, поза ним — палючий вітер.
5Plague went before him, and pestilence followed his feet.
6Ступив він — земля струсилась; глянув — і затремтїли народи; розпались гори вічні, первовічні узгірря позападались; дороги його — вічні.
6He stood, and shook the earth. He looked, and made the nations tremble. The ancient mountains were crumbled. The age-old hills collapsed. His ways are eternal.
7Знаю я, як посумнїли були намети Етіопські, як затремтїли шатри Мадіямські.
7I saw the tents of Cushan in affliction. The dwellings of the land of Midian trembled.
8А хиба ж на ріки не запалав був гнїв твій, Господи, на ріки — досада твоя, а на море — ярость твоя, коли ти, неначе всїв був на конї твої, й на колесницї рятуючі?
8Was the LORD displeased with the rivers? Was your anger against the rivers, or your wrath against the sea, that you rode on your horses, on your chariots of salvation?
9Ти напяв лука твого, як се клятьбою обіцяв був поколїнням; ти роздїляв води землї.
9You uncovered your bow. You called for your sworn arrows. Selah. You split the earth with rivers.
10Вгледївши тебе, затрусились гори водні; води перестали плисти, безодня застогнала голосно й неначе зняла руки свої в гору.
10The mountains saw you, and were afraid. The storm of waters passed by. The deep roared and lifted up its hands on high.
11Сонце й місяць зʼупинились на свойму місцї перед сяєвом лїтаючих стріл твоїх, перед сьвітлом блискаючих списів твоїх.
11The sun and moon stood still in the sky at the light of your arrows as they went, at the shining of your glittering spear.
12У гнїві ступав єси по землї, в досадї розтоптував народи.
12You marched through the land in wrath. You threshed the nations in anger.
13Ти виступив на рятунок твого народу, на підмогу помазанникові твойму. Ти сокрушив голову безбожного роду; обнажив його від підошви до верху.
13You went out for the salvation of your people, for the salvation of your anointed. You crushed the head of the land of wickedness. You stripped them head to foot. Selah.
14Ти пробив його ж списами голови гетьманів його, коли вони примчались бурею, щоб мене розбити, й радувались, як той, що надїється, бідолаху в тайному місцї пожерти.
14You pierced the heads of his warriors with their own spears. They came as a whirlwind to scatter me, gloating as if to devour the wretched in secret.
15Ти ж, мов би кіньми своїми, прочинив нам дорогу через море, через безодню вод великих.
15You trampled the sea with your horses, churning mighty waters.
16Почувши-згадавши про се, затрусилось внутро в менї; на вість про се задріжали губи в мене; біль дійшов аж до костей моїх, і захиталось місце підо мною; та менї треба бути спокійним в день нужди, коли наступить на мій нарід грабіжник його.
16I heard, and my body trembled. My lips quivered at the voice. Rottenness enters into my bones, and I tremble in my place because I must wait quietly for the day of trouble, for the coming up of the people who invade us.
17Та хоч би не цьвіла фиґовина, не родив виноградник, і оливина завяла; хоч би нива не дала хлїба, не стало овець в кошарі а товару в стайнях, —
17For even though the fig tree doesn’t flourish, nor fruit be in the vines, the labor of the olive fails, the fields yield no food, the flocks are cut off from the fold, and there is no herd in the stalls,
18То я й тодї буду веселий в Господї, й радуватись буду Богом спасення мого.
18yet I will rejoice in the LORD. I will be joyful in the God of my salvation!
19Бо Господь Бог — моя сила, він дасть менї сугакові ноги й виведе мене на високі гори.
19GOD, the Lord, is my strength. He makes my feet like deer’s feet, and enables me to go in high places. For the music director, on my stringed instruments.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.