Езекиїла 36
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Сину чоловічий, пророкуй про гори Ізрайлеві і скажи: Ви, гори Ізрайлеві! слухайте слово Господнє.
1“And you, son of man, prophesy to the mountains of Israel and say: O mountains of Israel, hear the word of the LORD.
2Так говорить Господь Бог: Позаяк ворог мовляє про вас: Ага! і вічні гори допались нам у власність!
2This is what the Lord GOD says: Because the enemy has said of you, ‘Aha! The ancient heights have become our possession,’
3То ти пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог: За те, притьма за те, що вас пустошено й з усїх боків жерто, щоб ви стали власностю других народів, і що ви попали на язики злющим людям, —
3therefore prophesy and declare that this is what the Lord GOD says: Because they have made you desolate and have trampled you on every side, so that you became a possession of the rest of the nations and were taken up in slander by the lips of their talkers,
4За те ви, гори Ізрайлеві, почуйте слово Господнє; так бо говорить Господь Бог до гір і до горбів і до потоків — і долин, до опустїлих розвалищ і до покинутих городів, що стались лупом й посьміхом усїм сусїдним народам;
4therefore, O mountains of Israel, hear the word of the Lord GOD. This is what the Lord GOD says to the mountains and hills, to the ravines and valleys, to the desolate ruins and abandoned cities, which have become a spoil and a mockery to the rest of the nations around you.
5За те, так говорить Господь Бог: В огнї досади моєї виповів я слово проти инших народів і проти всієї Ідумеї, що призначили землю мою собі в державу, та, радїючи усїм серцем і з погордою в душі обіцяли її собі в здобичу.
5Therefore this is what the Lord GOD says: Surely in My burning zeal I have spoken against the rest of the nations, and against all Edom, who took My land as their own possession with wholehearted joy and utter contempt, so that its pastureland became plunder.
6Тим же то пророкуй про землю Ізрайлеву й говори до гір і горбів, до потоків і до долин: Так говорить Господь Бог: Ось я в гнїві й в досадї моїй виповів се, за те, що ви терпите наругу від народів.
6Therefore, prophesy concerning the land of Israel and tell the mountains and hills, the ravines and valleys, that this is what the Lord GOD says: Behold, I have spoken in My burning zeal because you have endured the reproach of the nations.
7Тим же то так говорить Господь Бог: Здіймаю руку й присягаюсь, що народи навкруги вас понесуть сором свій.
7Therefore this is what the Lord GOD says: I have sworn with an uplifted hand that surely the nations around you will endure reproach of their own.
8Ви ж, гори Ізрайлеві, ви розпустите гіллє ваше й давати мете плоди ваші народові мойму Ізраїлеві; він бо незабаром вернеться (з неволї).
8But you, O mountains of Israel, will produce branches and bear fruit for My people Israel, for they will soon come home.
9Ось бо я прихилюсь до вас і будуть вас знов порати й обсївати.
9For behold, I am on your side; I will turn toward you, and you will be tilled and sown.
10І оселю на вас много людей, увесь дом Ізрайлїв, і залюднені будуть городи, й забудовані наново розвалища.
10I will multiply the people upon you—the house of Israel in its entirety. The cities will be inhabited and the ruins rebuilt.
11І намножу в вас людей і скотини; вони будуть плодитись і множитись, і заселю вас, як се було за попередущих ваших часів, і посилати му вам ще більші добра, нїж у ваші давні часи, й знати мете, що я — Господь.
11I will fill you with people and animals, and they will multiply and be fruitful. I will make you as inhabited as you once were, and I will make you prosper more than before. Then you will know that I am the LORD.
12І приведу на вас людей, народ мій, Ізраїля, і будуть вони тобою, ти земле, володїти; ти будеш їх наслїддєм і не будеш уже бездїтною.
12Yes, I will cause My people Israel to walk upon you; they will possess you, and you will be their inheritance, and you will no longer deprive them of their children.
13Так говорить Господь Бог: За те, що про вас говорять: Ти земля така, що пожерає людей, бо дозволяєш нарід твій бездїтним робити, —
13For this is what the Lord GOD says: Because people say to you, ‘You devour men and deprive your nation of its children,’
14За те вже не будеш поїдати людей і не будеш робити народу твого бездїтним, говорить Господь Бог.
14therefore you will no longer devour men or deprive your nation of its children, declares the Lord GOD.
15І не будеш уже чувати наруги від народів, та й не будеш посьміхом у людей, і не робити меш уже твого люду бездїтками, говорить Господь Бог.
15I will no longer allow the taunts of the nations to be heard against you, and you will no longer endure the reproach of the peoples or cause your nation to stumble, declares the Lord GOD.”
16І надійшло до мене слово Господнє:
16Again the word of the LORD came to me, saying,
17Сину чоловічий! як жив іще Ізраїль у своїй землї, то поганив він її своїми обичаями й своїми вчинками; мов жіноча нечисть під час кровотечі, були поступки їх передо мною.
17“Son of man, when the people of Israel lived in their land, they defiled it by their own ways and deeds. Their behavior before Me was like the uncleanness of a woman’s impurity.
18І вилив я досаду мою на їх за кров, що проливали в сїй землї, та за те, що поганили її своїми ідолами.
18So I poured out My wrath upon them because of the blood they had shed on the land, and because they had defiled it with their idols.
19І порозсївав я їх між народи, й порозвівав їх по чужих землях; я судив їх після поступків та після вчинків їх.
19I dispersed them among the nations, and they were scattered throughout the lands. I judged them according to their ways and deeds.
20І поприходили вони до невірних, куди поприходили, й знеславили моє імя сьвяте, тим що про їх мовляли: Се ж люд Господень, та й мусїв ійти геть із землї його!
20And wherever they went among the nations, they profaned My holy name, because it was said of them, ‘These are the people of the LORD, yet they had to leave His land.’
21І зжалився я над сьвятим імям моїм, що його дом Ізрайлїв знеславив між народами, куди прийшов.
21But I had concern for My holy name, which the house of Israel had profaned among the nations to which they had gone.
22Тим же то скажи домові Ізрайлевому: Так говорить Господь Бог: Не задля вас я се вчиню, доме Ізраїля, а задля сьвятого імені мого, що ви знеславили перед тими народами, куди поприходили.
22Therefore tell the house of Israel that this is what the Lord GOD says: It is not for your sake that I will act, O house of Israel, but for My holy name, which you profaned among the nations to which you went.
23І осьвячу велике імя моє, знеславлене між народами, що посеред них ви знеславили його, й зрозуміють народи, що я — Господь, говорить Господь Бог, як явлю себе сьвятим перед очима в них.
23I will show the holiness of My great name, which has been profaned among the nations—the name you have profaned among them. Then the nations will know that I am the LORD, declares the Lord GOD, when I show My holiness in you before their eyes.
24І заберу вас ізміж народів, позбиравши вас із усїх земель, і переведу вас у вашу рідну країну.
24For I will take you from among the nations and gather you out of all the countries, and I will bring you back into your own land.
25І вилию на вас чисту воду, й станете чисті від усїх ваших нечистот, і від усїх ваших ідолів очищу вас.
25I will also sprinkle clean water on you, and you will be clean. I will cleanse you from all your impurities and all your idols.
26І вложу вам нове серце й дам нового духа, й викину камяне серце з вашого тїла, а дам вам серце мясне.
26I will give you a new heart and put a new spirit within you; I will remove your heart of stone and give you a heart of flesh.
27І вдихну в нутро ваше духа мого, й учиню, що будете ходити в заповідях моїх, та хоронити й виповняти постанови мої.
27And I will put My Spirit within you and cause you to walk in My statutes and to carefully observe My ordinances.
28І жити мете в землї, що я надїлив отцям вашим, і будете моїм народом, а я буду вашим Богом.
28Then you will live in the land that I gave your forefathers; you will be My people, and I will be your God.
29І очищу вас од усїх нечистот ваших, і викличу вроджай і намножу його, й не дозволю, щоб терпіли голоднечу.
29I will save you from all your uncleanness. I will summon the grain and make it plentiful, and I will not bring famine upon you.
30І намножу вам плоду деревного й уроджаю на полях, щоб вам уже не доводилось приймати наруги від народів ізза голоднечі.
30I will also make the fruit of the trees and the crops of the field plentiful, so that you will no longer bear reproach among the nations on account of famine.
31Тодї спогадаєте про ваші ледачі дороги та про ваші вчинки недобрі, й гидувати мете самі собою за ваші провини й за гидоти ваші.
31Then you will remember your evil ways and wicked deeds, and you will loathe yourselves for your iniquities and abominations.
32Та не задля вас удїю се, говорить Господь Бог, — знайте се! Соромтесь і червонїйте за ваші поступки, доме Ізраїля!
32It is not for your sake that I will act, declares the Lord GOD—let it be known to you. Be ashamed and disgraced for your ways, O house of Israel!
33Так говорить Господь Бог: Того часу, як очищу вас од усїх ваших провин, і позалюднюю городи, й знов будуть позабудовувані руйновища,
33This is what the Lord GOD says: On the day I cleanse you from all your iniquities, I will cause the cities to be resettled and the ruins to be rebuilt.
34А спустошену землю будуть знов порати, тую землю, що лежала опустїлою перед очима в кожного, хто мимо проходив, —
34The desolate land will be cultivated instead of lying desolate in the sight of all who pass through.
35Тодї будуть мовляти: Ось, та опустїла земля зробилась, наче сад Едемський, а ті порозвалювані, порозбивані, обезлюдїлі міста — тепер утверджені, й залюднені!
35Then they will say, ‘This land that was desolate has become like the garden of Eden. The cities that were once ruined, desolate, and destroyed are now fortified and inhabited.’
36І зрозуміють народи в округи вас, що я, Господь, повалене знов будую, а попустошене знов засаджую. Я, Господь, сказав — і справдив.
36Then the nations around you that remain will know that I, the LORD, have rebuilt what was destroyed, and I have replanted what was desolate. I, the LORD, have spoken, and I will do it.
37Так говорить Господь Бог: Ось, і в тому ще покажу ласку мою домові Ізрайлевому: я намножу його людьми, як отару овечу.
37This is what the Lord GOD says: Once again I will hear the plea of the house of Israel and do for them this: I will multiply their people like a flock.
38Як без лїку буває жертовних овець у Ерусалимі під час великих сьвят, оттак переповнені будуть людьми міста, передше безлюдні, і спізнають, що я — Господь.
38Like the numerous flocks for sacrifices at Jerusalem during her appointed feasts, so the ruined cities will be filled with flocks of people. Then they will know that I am the LORD.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.