5 Мойсея 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1І се заповідї, встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав навчити вас, щоб ви сповняли їх у землї, куди йдете, щоб заняти її;
1Now this is the commandment, the statutes, and the ordinances, which the LORD your God commanded to teach you, that ye might do them in the land whither ye go over to possess it —
2Щоб ти боявся Господа, Бога твого, по всї днї живота твого, додержував усї встанови й заповідї його, що заповідаю тобі, ти сам і сини твої і внуки твої, щоб довго жити вам на сьвітї.
2that thou mightest fear the LORD thy God, to keep all His statutes and His commandments, which I command thee, thou, and thy son, and thy son's son, all the days of thy life; and that thy days may be prolonged.
3Слухай же, Ізраїлю, і пильнуй, сповняючи їх, щоб добре тобі було на сьвітї, та щоб вельми ви розмножились у землї, що тече молоком та медом, як тобі заповідав Господь, Бог батьків твоїх.
3Hear therefore, O Israel, and observe to do it; that it may be well with thee, and that ye may increase mightily, as the LORD, the God of thy fathers, hath promised unto thee — a land flowing with milk and honey.
4Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, єдиний Господь!
4HEAR, O ISRAEL: THE LORD OUR GOD, THE LORD IS ONE.
5І мусиш любити Господа, Бога твого, всїм серцем твоїм і всією душею твоєю і всією силою твоєю.
5And thou shalt love the LORD thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy might.
6І слова сї, що я заповідаю тобі сьогоднї, мусять бути в серцї твому.
6And these words, which I command thee this day, shall be upon thy heart;
7І будеш ти наказувати про їх синам твоїм і промовляти до серця їх, седючи в домівцї твоїй, і йдучи в дорозї і лягаючи і встаючи.
7and thou shalt teach them diligently unto thy children, and shalt talk of them when thou sittest in thy house, and when thou walkest by the way, and when thou liest down, and when thou risest up.
8І привязувати меш їх на руку собі, і будуть вони начільником між очима в тебе;
8And thou shalt bind them for a sign upon thy hand, and they shall be for frontlets between thine eyes.
9І написувати меш їх на одвірках домівки твоєї і на брамах твоїх.
9And thou shalt write them upon the door-posts of thy house, and upon thy gates.
10І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, що про неї клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові й Яковові, що дасть тобі: великі й гарні міста, що ти не будував їх,
10And it shall be, when the LORD thy God shall bring thee into the land which He swore unto thy fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob, to give thee — great and goodly cities, which thou didst not build,
11І доми, повні всякого добра, що не ти ним сповняв їх, і повитїсувані з каменя колодязї, що ти не тесав їх, виноградники й сади, що ти не насаджував їх, і будеш ти до сита живитись:
11and houses full of all good things, which thou didst not fill, and cisterns hewn out, which thou the didst not hew, vineyards and olive-trees, which thou didst not plant, and thou shalt eat and be satisfied —
12То остерегайся, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Египту, із дому неволї.
12then beware lest thou forget the LORD, who brought thee forth out of the land of Egypt, out of the house of bondage.
13Господа, Бога твого, будеш боятись і йому служити, і його імям будеш клястись.
13Thou shalt fear the LORD thy God; and Him shalt thou serve, and by His name shalt thou swear.
14Не будете ви ходити за иншими богами, за богами народів, що навкруги вас;
14Ye shall not go after other gods, of the gods of the peoples that are round about you;
15Бо Господь, Бог ваш, серед вас, ревнивий Бог: щоб не запалав на тебе гнївом Господь, Бог твій, і не вигубив тебе з лиця землї сієї.
15for a jealous God, even the LORD thy God, is in the midst of thee; lest the anger of the LORD thy God be kindled against thee, and He destroy thee from off the face of the earth.
16Не спокушуйте Господа, Бога вашого, як спокушували його коло Масси.
16Ye shall not try the LORD your God, as ye tried Him in Massah.
17Мусите пильно сповняти заповідї Господа, Бога вашого, і сьвідчення його й установи його, що заповідав тобі,
17Ye shall diligently keep the commandments of the LORD your God, and His testimonies, and His statutes, which He hath commanded thee.
18І будеш чинити по правдї перед очима в Господа, щоб було тобі добре на сьвітї, та щоб ти увійшов та й заняв плодовиту землю, що про неї клявся Господь батькам твоїм,
18And thou shalt do that which is right and good in the sight of the LORD; that it may be well with thee, and that thou mayest go in and possess the good land which the LORD swore unto thy fathers,
19Проганяючи перед тобою всїх ворогів твоїх, так як промовив Господь.
19to thrust out all thine enemies from before thee, as the LORD hath spoken.
20Як же колись поспитає в тебе син твій: Що воно сї сьвідчення і встанови й присуди, що Господь, Бог ваш, заповідав вам?
20When thy son asketh thee in time to come, saying: 'What mean the testimonies, and the statutes, and the ordinances, which the LORD our God hath commanded you?
21То казати меш синові твому: Невільниками були ми у Фараона в Египтї, та вивів нас Господь із Египту потужною рукою.
21then thou shalt say unto thy son: 'We were Pharaoh's bondmen in Egypt; and the LORD brought us out of Egypt with a mighty hand.
22І явив Господь великі й погибельні знаки й чудеса над Египтом і Фараоном і над усїм домом його перед очима нашими;
22And the LORD showed signs and wonders, great and sore, upon Egypt, upon Pharaoh, and upon all his house, before our eyes.
23А нас випровадив звідтам, щоб нас привести сюди, і дати нам у наслїддє землю, що про неї клявся батькам нашим.
23And He brought us out from thence, that He might bring us in, to give us the land which He swore unto our fathers.
24І заповів нам Господь сповняти всї цї встанови, щоб ми боялись Господа, Бога нашого, нам на добро по всякий час, щоб нас держав при життю, як воно й тепер єсть.
24And the LORD commanded us to do all these statutes, to fear the LORD our God, for our good always, that He might preserve us alive, as it is at this day.
25І буде се праведність наша, як сповняти мемо всї цї заповідї перед Господом, Богом нашим, так як він заповідав.
25And it shall be righteousness unto us, if we observe to do all this commandment before the LORD our God, as He hath commanded us.'
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.