Даниїла 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І встане в той час Михаїл, князь великий, що встоює за синами народу твого; й настане час лютий, якого не бувало від того часу, як постали люде, до сього часу; але спасуться в сей час зпоміж твого народу всї, що будуть знайдені записаними в книзї.
1Ын время ачея се ва скула мареле воевод Михаил, окротиторул копиилор попорулуй тэу; кэч ачаста ва фи о време де стрымтораре кум н-а май фост де кынд сунт нямуриле ши пынэ ла время ачаста. Дар, ын время ачея, попорул тэу ва фи мынтуит, ши ануме орьчине ва фи гэсит скрис ын карте.
2І багато з тих, що сплять в поросї земному, прокинеться, одні на вічне життє, другі на вічний сором і ганьбу.
2Мулць дин чей че дорм ын цэрына пэмынтулуй се вор скула: уний пентру вяца вешникэ ши алций пентру окарэ ши рушине вешникэ.
3І розумні сияти муть, неначе сьвітила на небі, а навернувші многих до праведностї — неначе зорі, повік, на завсїди.
3Чей ынцелепць вор стрэлучи ка стрэлучиря черулуй ши чей че вор ынвэца пе мулць сэ умбле ын неприхэнире вор стрэлучи ка стелеле ын вяк ши ын вечь де вечь.
4А ти, Даниїле, заховай сї слова й запечатай сю книгу на останнїй час; багато прочитає її, і побільшає знаннє.
4Ту ынсэ, Даниеле, цине аскунсе ачесте кувинте ши печетлуеште картя пынэ ла время сфыршитулуй. Атунч, мулць о вор чити ши куноштинца ва креште.”
5Тодї я, Даниїл, подививсь, і от стоять двоє инчих, один на сьому березї ріки, другий на тому березї ріки.
5Ши еу, Даниел, м-ам уйтат ши ятэ кэ алць дой оамень стэтяу ын пичоаре, унул динкоаче де рыу ши алтул динколо де малул рыулуй.
6І сказав я мужові в лняній одежі, що стояв над водами ріки: Коли буде кінець сих чудних подїй?
6Унул дин ей а зис омулуй ачелуя ымбрэкат ын хайне де ин, каре стэтя дясупра апелор рыулуй: „Кыт ва май фи пынэ ла сфыршитул ачестор минунь?”
7І чув я, як муж в лняній одежі, що стояв над водами ріки, зняв праву й лїву руку до неба, заклявся Тим, що живе повік, що на кінцї часу й часів і півчасу і коли зовсїм впаде сила сьвятого народу, все те станеться.
7Ши ам аузит пе омул ачела ымбрэкат ын хайне де ин, каре стэтя дясупра апелор рыулуй; ел шь-а ридикат спре черурь мына дряптэ ши мына стынгэ ши а журат пе Чел че трэеште вешник кэ вор май фи о време, доуэ времурь ши о жумэтате де време ши кэ тоате ачесте лукрурь се вор сфырши кынд путеря попорулуй сфынт ва фи здробитэ де тот.
8Я чув се, але не зрозумів і через те сказав: Мій добродїю: що ж після сього буде?
8Еу ам аузит, дар н-ам ынцелес ши ам зис: „Домнул меу, каре ва фи сфыршитул ачестор лукрурь?”
9І відповів він: Ійди, Даниїле; бо втаєні й запечатані сї слова до часу останнього.
9Ел а рэспунс: „Ду-те, Даниеле! Кэч кувинтеле ачестя вор фи аскунсе ши печетлуите пынэ ла время сфыршитулуй.
10Многі обчистяться, вбіляться і будуть, наче в огнї, перетоплені (в спокусї); а безбожні будуть безбожно поступати, й не зрозуміє сього нїхто з нечестивих, а мудрі зрозуміють.
10Мулць вор фи курэциць, албиць ши лэмуриць; чей рэй вор фаче рэул ши ничунул дин чей рэй ну ва ынцелеӂе, дар чей причепуць вор ынцелеӂе.
11Від часу перестання щоденної жертви й постановлення гидоти в пустцї мине тисяча двістї девятьдесять днїв.
11Де ла время кынд ва ынчета жертфа некурматэ ши де кынд се ва ашеза урычуня пустииторулуй, вор май фи о мие доуэ суте ноуэзечь де зиле.
12Щасливий той, хто ждати ме й діжде до тисячі трьохсот трийцяти й пяти день.
12Фериче де чине ва аштепта ши ва ажунӂе пынэ ла о мие трей суте трейзечь ши чинч де зиле!
13А ти йди до свого кінця, і спочнеш, і встанеш, щоб одержати твою частку на кінцї днїв.
13Яр ту ду-те пынэ ва вени сфыршитул; ту те вей одихни ши те вей скула ярэшь одатэ ын партя та де моштенире, ла сфыршитул зилелор.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.