Даниїла 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І ще першого року Валтасарового, царя Вавилонського, мав Даниїл сон і пророчі видива голови своєї на ліжку свойму. Тодї він записав той сон і виложив суть речі.
1Ын анул динтый ал луй Белшацар, ымпэратул Бабилонулуй, Даниел а висат ун вис ши а авут ведений ын минтя луй пе кынд ера ын пат. Ын урмэ а скрис висул ши а историсит лукруриле де кэпетение.
2Почавши річ, сказав Даниїл: Бачив я в нічньому видиві мойму, аж ось, чотирі вітри під небом змагались один проти одного на великому морі,
2Даниел а ынчепут ши а зис: „Ын ведения мя де ноапте, ам вэзут кум челе патру вынтурь але черурилор ау избукнит пе Маря чя Маре.
3І чотирі здорові зьвірі вийшли з моря, несхожі один на одного.
3Ши патру фяре марь ау ешит дин маре, деосебите уна де алта.
4Перший — нїби лев, але в нього крила орлячі; я дивився, доки в нього не вирвано крила, й підведено його з землї і став він на ноги, як людина, й дано йому людське серце.
4Чя динтый семэна ку ун леу ши авя арипь де вултур. М-ам уйтат ла еа пынэ ын клипа кынд и с-ау смулс арипиле ши, скулынду-се де пе пэмынт, а стат дрепт ын пичоаре ка ун ом ши и с-а дат о инимэ де ом.
5А ось, ще зьвір, другий, схожий на ведмедя, стояв по один бік, а три куснї в ротї в нього, між його зубами; йому так сказано: Встань, їж мяса багато!
5Ши ятэ кэ о а доуа фярэ ера ка ун урс ши стэтя ынтр-о рынэ; авя трей коасте ын гурэ, ынтре динць, ши и с-а зис: ‘Скоалэ-те ши мэнынкэ мултэ карне!’
6Потім бачив я: от-іще зьвір, нїби пард; на плечах у нього четверо птичих крил, і чотирі голови було в сього зьвіря, й дана йому власть.
6Дупэ ачея м-ам уйтат май департе ши ятэ о алта ка ун пардос, каре авя пе спате патру арипь ка о пасэре; фяра ачаста авя ши патру капете ши и с-а дат стэпынире.
7Після сього бачив я в тих ночніх видивах, аж ось — зьвір четвертий, препоганий і страшний, а вельми дужий; в нього — здорові залїзні зуби; він пожерає й торощить, а останки топче ногами; він не був похожий на всї переднїйші зьвірі й мав десять рогів.
7Дупэ ачея м-ам уйтат ын веденииле меле де ноапте ши ятэ кэ ера о а патра фярэ, неспус де грозав де ынспэймынтэтоаре ши де путерникэ; авя ниште динць марь де фер, мынка, сфэрыма ши кэлка ын пичоаре че май рэмыня; ера ку тотул деосебитэ де тоате фяреле де май ынаинте ши авя зече коарне.
8Я дивився на сї роги, аж ось — виступив між ними ще невеликий ріг, і три переднїйші роги були з коренем вирвані перед ним, та й ось, у сього рога були очі, нїби людські очі, й уста, що говорили згорда.
8М-ам уйтат ку бэгаре де сямэ ла коарне ши ятэ кэ ун алт корн мик а ешит дин мижлокул лор ши, динаинтя ачестуй корн, ау фост смулсе трей дин челе динтый коарне. Ши корнул ачеста авя ниште окь ка окий де ом ши о гурэ каре ворбя ку труфие.
9А після всього бачив я, що поставлено престоли, й засїв Стародавний; убраннє на ньому було біле, неначе снїг, а волоссє на голові в нього — як чиста вовна; престол його — як полумє огняне, колеса ж престолу, як палаючий огонь.
9Мэ уйтам ла ачесте лукрурь пынэ кынд с-ау ашезат ниште скауне де домние. Ши ун Ымбэтрынит де зиле а шезут жос. Хайна Луй ера албэ ка зэпада ши пэрул капулуй Луй ера ка ниште лынэ куратэ; скаунул Луй де домние ера ка ниште флэкэрь де фок ши роциле луй, ка ун фок апринс.
10Огняна ріка виходила й проходила попри нього; тисячі тисяч служили йому й силенна безлїч стояла перед ним; суддї засїли, й розгорнулись книги.
10Ун рыу де фок курӂя ши ешя динаинтя Луй. Мий де мий де служиторь Ый служяу ши де зече мий де орь зече мий стэтяу ынаинтя Луй. С-а цинут жудеката ши с-ау дескис кэрциле.
11І бачив я, що за висказані гордовиті слова, які говорив ріг, зьвір був убитий перед моїми очима, а тїло його посїчено і вкинено на спаленнє ув огонь.
11Еу мэ уйтам мереу дин причина кувинтелор плине де труфие пе каре ле ростя корнул ачела: м-ам уйтат пынэ кынд фяра а фост учисэ ши трупул ей а фост нимичит ши арункат ын фок, ка сэ фие арс.
12Та й в других зьвірів віднято їх власть, і призначено час і реченець, доки мав тревати їх вік.
12Ши челелалте фяре ау фост дезбрэкате де путеря лор, дар ли с-а ынгэдуит о лунӂире а веций пынэ ла о време ши ун час анумит.
13І бачив я в ночнїх видивах, аж се з небесними хмарами йшов нїби Син чоловічий, дійшов до Стародавного й приведено його до нього.
13М-ам уйтат ын тимпул ведениилор меле де ноапте ши ятэ кэ пе норий черурилор а венит унул ка ун фиу ал омулуй; а ынаинтат спре Чел Ымбэтрынит де зиле ши а фост адус ынаинтя Луй.
14І дано йому власть, славу й царство, щоб усї народи, племена й язики йому служили; власть його — власть віковічна, що нїколи не минеться, і царство його не повалиться.
14И с-а дат стэпынире, славэ ши путере ымпэрэтяскэ, пентру ка сэ-Й служяскэ тоате попоареле, нямуриле ши оамений де тоате лимбиле. Стэпыниря Луй есте о стэпынире вешникэ ши ну ва трече ничдекум ши Ымпэрэция Луй ну ва фи нимичитэ ничодатэ.
15Задрожав дух мій в менї, Даниїлові, в мойму тїлї, й видива голови моєї перелякали мене.
15Еу, Даниел, м-ам тулбурат ку духул ши веденииле дин капул меу м-ау ынспэймынтат.
16Я приступив до одного зпоміж тих, що стояли, й спитав його про справдїшне значіннє того всього, а він почав говорити зо мною і сказав менї, що воно значиться:
16М-ам апропият де унул дин чей че стэтяу аколо ши л-ам ругат сэ-мь дя лэмурирь темейниче ку привире ла тоате ачесте лукрурь. Ел мь-а ворбит ши ми ле-а тылкуит астфел:
17Сї здорові зьвірі, що їх чотирі, — се чотирі царі, що настануть на землї.
17‘Ачесте патру фяре марь сунт патру ымпэраць каре се вор ридика пе пэмынт.
18Потім обіймуть царство сьвяті Всевишнього й володїти муть царством по вік і по віки вічні.
18Дар сфинций Челуй Пряыналт вор прими ымпэрэция ши вор стэпыни ымпэрэция ын вечь, дин вешничие ын вешничие.’
19Тодї забажав я докладної відомостї про четвертого зьвіря, що був инакший, нїж усї другі, та дуже страшний, з залїзними зубами й мідяними пазурями, що пожерав і торощив, а останки топтав ногами,
19Ын урмэ ам дорит сэ штиу адевэрул асупра фярей а патра – каре се деосебя де тоате челелалте ши ера неспус де грозавэ: авя динць де фер ши гяре де арамэ, мынка, сфэрыма ши кэлка ын пичоаре че рэмыня –
20Та про десять рогів, що були в нього на голові, й про другого, що був виріс, а перед котрим випали тоті три, — про той самий ріг, що в нього були очі й уста, говоривші гордовито, й що видавався більшим від инчих.
20ши асупра челор зече коарне пе каре ле авя ын кап, ши асупра челуйлалт корн каре ешисе ши ынаинтя кэруя кэзусерэ трей, асупра корнулуй ачестуя, каре авя окь, о гурэ каре ворбя ку труфие ши авя о ынфэцишаре май маре декыт челелалте коарне.
21Я бачив, як той ріг змагався з сьвятими й подужував їх,
21Ам вэзут, де асеменя, кум корнул ачеста а фэкут рэзбой сфинцилор ши й-а бируит,
22Доки не прийшов був Стародавний, та не передано суду сьвятим Всевишнього й не настав час, щоб царство переняли сьвяті.
22пынэ кынд а венит Чел Ымбэтрынит де зиле ши а фэкут дрептате сфинцилор Челуй Пряыналт, ши а венит время кынд сфинций ау луат ын стэпынире ымпэрэция.
23Про се сказав він: Зьвір четвертий — се настане четверте царство на землї, відмінне від усїх царств; воно буде пожерати всю землю й торощити її та топтати.
23Ел мь-а ворбит аша: ‘Фяра а патра есте о а патра ымпэрэцие каре ва фи пе пэмынт. Еа се ва деосеби де тоате челелалте, ва сфышия тот пэмынтул, ыл ва кэлка ын пичоаре ши-л ва здроби.
24А десять рогів значять, що з сього царства повстане десять царів, а після них повстане инчий, дужший за переднїйших, і понизить трьох царів,
24Челе зече коарне ынсямнэ кэ дин ымпэрэция ачаста се вор ридика зече ымпэраць. Яр дупэ ей се ва ридика ун алтул, каре се ва деосеби де ынаинташий луй ши ва доборы трей ымпэраць.
25І буде дорікати Всевишньому й гнобити сьвятих Всевишнього; йому буде навіть видїтись, що зможе знести в них час і закон, і будуть віддані вони в його руки до часу, до часів і половини часу.
25Ел ва рости ворбе де хулэ ымпотрива Челуй Пряыналт, ва асупри пе сфинций Челуй Пряыналт ши се ва ынкумета сэ скимбе времуриле ши леӂя, ши сфинций вор фи даць ын мыниле луй тимп де о време, доуэ времурь ши о жумэтате де време.
26Потім засядуть суддї і віднімуть у нього власть занапащувати та вигублювати до нащаду,
26Апой ва вени жудеката ши и се ва луа стэпыниря, каре ва фи прэбушитэ ши нимичитэ пентру тотдяуна.
27А царство й власть і величність царська по всьому піднебесї дана буде народові сьвятих Всевишнього, що його царство — царство вічне, й усї володарі будуть служити й коритись йому.
27Дар домния, стэпыниря ши путеря тутурор ымпэрэциилор каре сунт претутиндень суб черурь се вор да попорулуй сфинцилор Челуй Пряыналт. Ымпэрэция Луй есте о ымпэрэцие вешникэ ши тоате путериле Ый вор служи ши-Л вор аскулта!’
28Тут кінець словам. Мене, Даниїла, дуже порушили отті гадки мої, й змінилось на менї лице моє, та слово й усе схоронив я в серцї мойму.
28Аич с-ау сфыршит кувинтеле. Пе мине, Даниел, м-ау тулбурат неспус де мулт гындуриле меле ши ми с-а скимбат кулоаря фецей, дар ам пэстрат кувинтеле ачестя ын инима мя.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.