МАЛЕАХИ 2
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Акум, кэтре вой се ындряптэ порунка ачаста, преоцилор!
1А тепер іще оця заповідь до вас, сьвященники:
2Дакэ ну вець аскулта, дакэ ну вэ вець пуне инима ка сэ даць славэ Нумелуй Меу”, зиче Домнул оштирилор, „вой арунка ын вой блестемул ши вой блестема бинекувынтэриле воастре; да, ле-ам ши блестемат, пентру кэ н-авець пе инимэ порунка Мя.
2Коли не послухаєте й не положите її собі на серце, щоб оддавати славу іменнї мойму, говорить Господь Саваот, так пошлю на вас прокляттє, і проклену ваше благословеннє, ба вже й проклинаю, бо ви не хочете прихилити до того серце ваше.
3Ятэ, вэ вой нимичи сэмынца ши вэ вой арунка балега ын фацэ, балега вителор пе каре ле жертфиць, ши вець фи луаць ымпреунэ ку еле.
3Ось, я одійму вам лопатку, та й кину вам калом у лице, калом жертов ваших сьвяточних, і викинуть вас укупі з ним.
4Вець шти атунч кэ Еу в-ам дат порунка ачаста, пентру ка легэмынтул Меу ку Леви сэ рэмынэ ын пичоаре”, зиче Домнул оштирилор.
4І зрозумієте тодї, що я дав вам сю заповідь, щоб удержувати завіт мій з родом Левіїним, говорить Господь Саваот.
5„Легэмынтул Меу ку ел ера ун легэмынт де вяцэ ши де паче. И л-ам дат ка сэ се тямэ де Мине, ши ел с-а темут де Мине, а тремурат де Нумеле Меу.
5А той завіт мій із ним був завітом життя й щастя, а дав я його задля страху, та й він боявся мене й страхався перед імям моїм.
6Леӂя адевэрулуй ера ын гура луй ши ну с-а гэсит нимик нелеӂюит пе бузеле луй; а умблат ку Мине ын паче ши ын неприхэнире ши пе мулць й-а абэтут де ла рэу.
6Закон правди був ув устах у його, а неправди не було на язицї в його. В мирі й правотї ходив він передо мною, та й відвернув многих од гріха.
7Кэч бузеле преотулуй требуе сэ пэзяскэ штиинца ши дин гура луй се аштяптэ ынвэцэтурэ, пентру кэ ел есте ун сол ал Домнулуй оштирилор.
7Бо уста сьвященникові мають перестерігати знання і з його уст ждуть люде закону; він бо посланець Господа сил небесних.
8Дар вой в-аць абэтут дин кале, аць фэкут дин Леӂе ун прилеж де кэдере пентру мулць ши аць кэлкат легэмынтул луй Леви”, зиче Домнул оштирилор.
8Ви ж відійшли від сієї дороги, й були многим приводом до впаду в законї, ви повалили вмову з Левіїним родом, говорить Господь сил.
9„Де ачея ши Еу вэ вой фаче сэ фиць диспрецуиць ши ынжосиць ынаинтя ынтрегулуй попор, пентру кэ н-аць пэзит кэиле Меле, чи кэутаць ла фаца оаменилор кынд тэлмэчиць Леӂя.”
9Тим то й я подам вас у зневагу й погорду перед усїм людом, ви бо не держитесь доріг моїх, і в справах закону дивитесь на особу.
10Н-авем тоць ун сингур Татэ? Ну не-а фэкут ун сингур Думнезеу? Пентру че дар сунтем аша де некрединчошь унул фацэ де алтул, пынгэринд астфел легэмынтул пэринцилор ноштри?
10Чи не один же в усїх нас отець? Чи не той же самий Бог создав нас? Чого ж ми ломимо віру одно одному, а тим ломимо й завіт отцїв наших?
11Иуда с-а арэтат некрединчос ши ын Иуда ши ла Иерусалим с-а сэвыршит о урычуне; фииндкэ Иуда а спуркат че есте ынкинат Домнулуй, че юбеште Домнул, ши с-а унит ку фийка унуй думнезеу стрэин.
11Віроломність коїть Юда, та й гидота дїється в Ізраїлї і в Ерусалимі; зневажив бо Юда, що в Господа було сьвяте, та що він полюбив, беручи за жінку собі дочку чужого бога.
12Домнул ва нимичи пе омул каре а фэкут лукрул ачеста, пе чел че вегязэ ши рэспунде, ыл ва нимичи дин кортуриле луй Иаков ши ва нимичи пе чел че адуче ун дар де мынкаре Домнулуй оштирилор.
12У того, хто таке чинить, повигублює Господь в наметах Яковових старого й молодого, а так само й того, що приносить жертву Господеві сил небесних.
13Ятэ акум че май фачець: Акопериць ку лакримь алтарул Домнулуй, ку плынсете ши ӂемете, аша ынкыт Ел ну май каутэ ла даруриле де мынкаре ши ну май поате прими нимик дин мыниле воастре.
13Та й ось що ви тим іще робите: ви зневолюєте (жінок ваших) обливати жертовник Господень сльозами з голосїннєм і риданнєм, так що він уже й не дивиться на приноси й не приймає вмоляючої жертви з рук ваших.
14Ши дакэ ынтребаць: „Пентру че?” Пентру кэ Домнул а фост мартор ынтре тине ши неваста дин тинереця та, кэрея акум ну-й ешть крединчос, мэкар кэ есте товарэша ши неваста ку каре ай ынкеят легэмынт!
14Ви знов спитаєте: через що? Через те, що Господь був сьвідком між тобою й жоною молодощів твоїх, що ти її зрадив, — вона ж подруга твоя й законом із тобою звязана, як жона твоя.
15Ну не-а дат Унул сингур, Думнезеу, суфларя де вяцэ ши не-а пэстрат-о? Ши че чере ачел Унул сингур? Сэмынцэ думнезеяскэ! Луаць сяма дар ын минтя воастрэ ши ничунул сэ ну фие некрединчос невестей дин тинереця луй!
15Та чи ж не вчинив сього один такий, що визначався духом? — Що ж сей один учинив? Він бажав потомства від Бога. Оце ж бережіть духа вашого, й нїхто не ламай віри жінцї молодощів своїх.
16„Кэч Еу урэск деспэрциря ын кэсэторие”, зиче Домнул Думнезеул луй Исраел, „ши пе чел че ышь акоперэ хайна ку силничие”, зиче Домнул оштирилор. „Де ачея, луаць сяма ын минтя воастрэ ши ну фиць некрединчошь!”
16(Ви тим оправдуєтесь:) говорить Господь Бог Ізраїля: Як зненавидиш її, розведися; нї, — кривда покриє такого, як одежа, говорить Господь сил. Тим же то бережіте серце ваше, й не ламайте віри.
17Вой обосиць пе Домнул прин кувинтеле воастре ши май ынтребаць: „Ку че Л-ам обосит?” Прин фаптул кэ зичець: „Орьчине фаче рэу есте бун ынаинтя Домнулуй ши де ел аре плэчере!” Сау: „Унде есте Думнезеул дрептэций?”
17Прогнївили ви Господа речами вашими, та й ще питаєте: Чим гнївимо ми його? Ось тим, що мовляєте: Хто чинить зло, той угоден Господеві, й до таких він ласкавий; або: Де ж той Бог, що право судить?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.