James 3
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1My brethren, be not many masters, knowing that we shall receive the greater condemnation.
1Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.
2For in many things we offend all. If any man offend not in word, the same is a perfect man, and able also to bridle the whole body.
2Багато бо грішимо всї. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тїло.
3Behold, we put bits in the horses’ mouths, that they may obey us; and we turn about their whole body.
3Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.
4Behold also the ships, which though they be so great, and are driven of fierce winds, yet are they turned about with a very small helm, whithersoever the governor listeth.
4Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.
5Even so the tongue is a little member, and boasteth great things. Behold, how great a matter a little fire kindleth!
5Так само й язик — малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
6And the tongue is a fire, a world of iniquity: so is the tongue among our members, that it defileth the whole body, and setteth on fire the course of nature; and it is set on fire of hell.
6І язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тїло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.
7For every kind of beasts, and of birds, and of serpents, and of things in the sea, is tamed, and hath been tamed of mankind:
7Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
8But the tongue can no man tame; it is an unruly evil, full of deadly poison.
8язика ж нїхто з людей не може вгамувати; без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
9Therewith bless we God, even the Father; and therewith curse we men, which are made after the similitude of God.
9Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали по подобию Божому.
10Out of the same mouth proceedeth blessing and cursing. My brethren, these things ought not so to be.
10Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
11Doth a fountain send forth at the same place sweet water and bitter?
11Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?
12Can the fig tree, my brethren, bear olive berries? either a vine, figs? so can no fountain both yield salt water and fresh.
12Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
13Who is a wise man and endued with knowledge among you? let him shew out of a good conversation his works with meekness of wisdom.
13Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже з доброго життя дїла свої в лагідности і премудрости.
14But if ye have bitter envying and strife in your hearts, glory not, and lie not against the truth.
14Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
15This wisdom descendeth not from above, but is earthly, sensual, devilish.
15Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.
16For where envying and strife is , there is confusion and every evil work.
16Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.
17But the wisdom that is from above is first pure, then peaceable, gentle, and easy to be intreated, full of mercy and good fruits, without partiality, and without hypocrisy.
17А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.
18And the fruit of righteousness is sown in peace of them that make peace.
18Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.