Santiago 3
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1HERMANOS míos, no os hagáis muchos maestros, sabiendo que recibiremos mayor condenación.
1Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.
2Porque todos ofendemos en muchas cosas. Si alguno no ofende en palabra, éste es varón perfecto, que también puede con freno gobernar todo el cuerpo.
2Багато бо грішимо всї. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тїло.
3He aquí nosotros ponemos frenos en las bocas de los caballos para que nos obedezcan, y gobernamos todo su cuerpo.
3Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.
4Mirad también las naves: aunque tan grandes, y llevadas de impetuosos vientos, son gobernadas con un muy pequeño timón por donde quisiere el que las gobierna.
4Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.
5Así también, la lengua es un miembro pequeño, y se gloría de grandes cosas. He aquí, un pequeño fuego ¡cuán grande bosque enciende!
5Так само й язик — малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
6Y la lengua es un fuego, un mundo de maldad. Así la lengua está puesta entre nuestros miembros, la cual contamina todo el cuerpo, é inflama la rueda de la creación, y es inflamada del infierno.
6І язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тїло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.
7Porque toda naturaleza de bestias, y de aves, y de serpientes, y de seres de la mar, se doma y es domada de la naturaleza humana:
7Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
8Pero ningún hombre puede domar la lengua, que es un mal que no puede ser refrenado; llena de veneno mortal.
8язика ж нїхто з людей не може вгамувати; без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
9Con ella bendecimos al Dios y Padre, y con ella maldecimos á los hombres, los cuales son hechos á la semejanza de Dios.
9Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали по подобию Божому.
10De una misma boca proceden bendición y maldición. Hermanos míos, no conviene que estas cosas sean así hechas.
10Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
11¿Echa alguna fuente por una misma abertura agua dulce y amarga?
11Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?
12Hermanos míos, ¿puede la higuera producir aceitunas, ó la vid higos? Así ninguna fuente puede hacer agua salada y dulce.
12Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
13¿Quién es sabio y avisado entre vosotros? muestre por buena conversación sus obras en mansedumbre de sabiduría.
13Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже з доброго життя дїла свої в лагідности і премудрости.
14Pero si tenéis envidia amarga y contención en vuestros corazones, no os gloriéis, ni seáis mentirosos contra la verdad:
14Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
15Que esta sabiduría no es la que desciende de lo alto, sino terrena, animal, diabólica.
15Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.
16Porque donde hay envidia y contención, allí hay perturbación y toda obra perversa.
16Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.
17Mas la sabiduría que es de lo alto, primeramente es pura, después pacífica, modesta, benigna, llena de misericordia y de buenos frutos, no juzgadora, no fingida.
17А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.
18Y el fruto de justicia se siembra en paz para aquellos que hacen paz.
18Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.