Ioane 12
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A ONO la mamua o ka moliaola, hele mai la o Iesu i Betania, kahi o Lazaro ka mea i make, ana i hoala ae mai ka make mai.
1Тодї Ісус, шестого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.
2No ia mea, hoomakaukau iho la lakou i ahaaina nana ilaila; a o Mareta ka i lawelawe: a o Lazaro kekahi o na hoaai e noho pu ana me ia.
2Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала, Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.
3Alaila lawe mai la o Maria i kekahi paona mea poni he aila ala kumukuai nui, a poni iho la i na wawae o Iesu, a holoi iho la i kona mau wawae me kona lauoho: a piha ka hale i ke ala o ka mea poni.
3Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.
4No ia hoi, olelo mai la kekahi o na haumana ana, o Iuda Isekariota, ke keiki a Simona, ka mea o kumakaia aku ia ia,
4Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.
5No ke aha la i kuai ole ia aku ai keia mea poni i na hapawalu ekolu haneri, a e haawiia na ka poe ilihune?
5Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?
6O keia kana i olelo mai ai, aole no kona manao i ka poe ilihune; aka, no ka mea, he aihue ia, a ia ia ke eke kala, a ua lawe wale oia i na mea i hahaoia iloko.
6Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодїй був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.
7I mai la o Iesu, E waiho malie ia ia: ua malama mai ia i keia mea no ko'u la e kanuia'i.
7Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.
8No ka mea, e mau ana ka poe ilihune me oukou; aka, aole e mau ana au me oukou.
8Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.
9A ike ae la hoi kekahi poe nui o na Iudaio, aia no ia ilaila; aole no Iesu wale no lakou i hele mai ai, aka, i ike hoi lakou ia Lazaro, ka mea ana i hoala ae mai ka make mai.
9Довідалось же багато народу з Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив із мертвих.
10Kukakuka iho la no na kahuna nui e pepehi ia Lazaro kekahi;
10Нарадили ся ж архиєреї, щоб і Лазаря вбити;
11No ka mea, nui na Iudaio i hele aku nona, a manaoio ia Iesu.
11бо многі через него приходили від Жидів, та й увірували в Ісуса.
12Ia la ae, hele nui mai la na kanaka i ka ahaaina, i ko lakou lohe e hele ana o Iesu i Ierusalema;
12Назавтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,
13Lawe ae la lakou i na lala pama, a hele aku la e halawai, a hookani aku la, Hosana! Nani wale ke alii o ka Iseraela e hele mai ana ma ka inoa o ka Haku.
13побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!
14A loaa ia Iesu ke keiki hoki, noho iho la ia maluna ona; e like me ka mea i palapalaia,
14Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:
15Mai makau oe, e ke kaikamahine a Ziona, aia hoi, ke hele mai nei kou alii e noho ana maluna o ka hoki keiki.
15Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.
16Aole i ike kana mau haumana i ke ano o keia mea i kinohou: aka, i ka wa i hoonaniia'i o Iesu, alaila hoomanao iho la lakou, ua palapalaia ia mau mea nona, a ua hanaia keia mau mea nona.
16Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.
17Nolaila hoike aku la na kanaka, ka poe me ia i ka wa i kahea aku ai oia ia Lazaro mai ka halekupapau mai, a hoala hoi ia ia mai ka make mai.
17Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лазаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.
18No ia mea, nui na kanaka i halawai me ia no ko lakou lohe ana i keia hana mana ana i hana'i.
18Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.
19Alaila olelo ae la na Parisaio ia lakou iho, E nana oukou, aohe lanakila iki oukou; aia hoi, ua hele ko ke ao nei mahope ona.
19Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!
20He poe Helene kekahi o lakou i hele mai e hoomana ma ka ahaaina.
20Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.
21Nolaila hele mai lakou io Pilipo la, ka mea no Betesaida i Galilaia, olelo mai la lakou ia ia, i mai la, E ka haku, ke makemake nei makou e ike ia Iesu.
21Сї ж приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, кажучи: Добродїю, хочемо Ісуса видїти.
22Hele mai o Pilipo, a hai ae ia Anederea; a o Anederea a me Pilipo i hai hou aku ia Iesu.
22Приходить Филип і каже Андреєві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.
23Olelo mai la o Iesu ia lakou, i mai la, Ua hiki mai ka hora e hoonaniia'i ke Keiki a ke kanaka.
23Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
24Oiaio, he oiaio ka'u e olelo aku nei ia oukou, Ina e make ole kekahi hua palaoa i haule ma ka lepo, iua ua waiho hookahi wale no ia; aka, ina e make ia, e hua nui mai no ia.
24Істино, істино глаголю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.
25O ka mea makemake nui i kona ola, e lilo aku no ia: aka, o ka mea hoowahawaha i kona ola ma keia ao, e ola mau loa aku no ia.
25Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічнє життє збереже її.
26Ina e hookauwa mai kekahi na'u, e hahai mai ia ia'u; a ma ko'u wahi e noho ai, malaila pu no hoi ka'u kauwa: ina e hookauwa mai kekahi na'u, e hoomaikai ka Makua ia ia.
26Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.
27Ano ua kaumaha kuu naau, a heaha ka'u e olelo aku? E ka Makua, e hoopakele ia'u i keia hora? aka, no keia mea i hiki mai nei au i keia hora.
27Тепер же душа моя стрівожилась, і що менї казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
28E ka Makua, e hoonani oe i kou inoa. Alaila pae mai la ka leo mai ka lani mai, Ua hoonani iho no au, a e hoonani hou iho no hoi au.
28Отче, прослав імя Твоє! Зійшов тодї голос із неба: І прославив, і знов прославлю.
29I ae la ka poe kanaka e ku ana, a e lohe ana, He hekili ia. Olelo ae la kekahi poe, Ua olelo mai kekahi anela ia ia.
29Народ же, що стояв і чув, казав, що грім загремів. Инші казали: Ангел Йому говорив.
30Olelo mai la o Iesu, i mai la, Aole no'u i pae mai ai keia leo, aka, no oukou no.
30Озвавсь Ісус і рече: Сей голос роздавсь не ради мене, а ради вас.
31Ano e hoohewaia'i ko keia ao; ano e kipakuia aku ai ke alii o ko ke ao nei.
31Тепер суд сьвіту сьому: тепер князь сьвіту сього проженеть ся геть.
32Ina e kaulia au iluna, mai ka honua aku, e kauo auanei au i na kanaka a pau io'u nei.
32І я, як буду піднятий від землї, всїх притягну до себе.
33Olelo mai la oia i keia, e hoomaopopo ana i ke ano o ka make e make ai oia.
33Се ж глаголав, означуючи, якою смертю має вмерти.
34Olelo aku la na kanaka ia ia, Ua lohe makou ma ke kanawai, e mau loa ana ka Mesia; a pehea la kau e olelo, E kaulia iluna ke Keiki a ke kanaka e pono ai? Owai la ia Keiki a ke kanaka?
34Озвавсь до Него народ: Ми чули з закону, що Христос пробуває по вік; як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому ? Хто се Син чоловічий?
35I mai la o Iesu ia lakou, Me oukou ka malamalama i ka manawa pokole loa. E hele oukou oiai ka malamalama ia oukou, o hiki mai ka pouli io oukou nei; a o ka mea e hele ana i ka pouli, aole ia e ike i kona wahi e hele ai.
35Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
36E manaoio oukou i ka malamalama, oiai ka malamalama me oukou, i lilo oukou i poe keiki no ka malamalama. Olelo mai la o Iesu ia mau mea, a hele aku la, a hoonalo ia ia iho mai o lakou aku.
36Доки сьвітло маєте, віруйте в сьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.
37He nui loa na hana mana ana i hana'i imua o lakou, aole nae lakou i manaoio ia ia;
37Хоч стільки ознак зробив перед ними, не увірували в Него,
38I hookoia ka olelo a Isaia ke kaula ana i olelo ai, E ka Haku, owai la i manaoio mai i ka makou olelo? ia wai la hoi i hoikeia ka lima o Iehova?
38щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?
39Aole no hoi e hiki ia lakou ke manaoio, no ka mea, ua olelo hou mai o Isaia,
39Тим не змогли вірувати, що знов глаголе Ісаїя:
40Ua hoomakapo oia i ko lakou mau maka, ua hoopaakiki i ko lakou naau, o ike ko lakou mau maka, o manao hoi ko lakou naau, o hoohuliia mai lakou, a e hoola aku au ia lakou.
40Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.
41O keia mau mea ka Isaia i olelo ai, i ka wa i ike ai ia i kona nani, a i olelo mai ai nona.
41Се промовив Ісаїя, як видїв славу Його й глаголав про Него.
42Aka hoi, manaoio aku la ia ia kekahi poe alii, he nui; aole nae lakou i hooiaio aku no na Parisaio, o hookukeia lakou iwaho o ka halehalawai.
42Однако ж з князїв многі увірували в Него, та задля Фарисеїв не визнавали, щоб не вилучено їх із школи.
43No ka mea, makemake lakou i ka hoomaikaiia e kanaka, aole i ka hoomaikaiia e ke Akua.
43Любили бо славу чоловічу більш, нїж славу Божу.
44Kahea ae la o Iesu, i ae la, O ka mea manaoio mai ia'u, aole ia e manaoio mai ia'u, aka, i ka mea nana au i hoouna mai.
44Ісус же покликнув, і рече: Хто вірує в мене, не в мене вірує, а в Пославшого мене.
45A o ka mea e ike mai ia'u, oia ke ike i ka mea nana au i hoouna mai.
45І хто видить мене, видить Пославшого мене.
46I hele mai nei au i ke ao nei i malamalama, i ole ai e noho i ka pouli na mea e manaoio mai ia'u.
46Я сьвітлом у сьвіт прийшов, щоб усякий, хто вірує в мене, в темряві не пробував.
47Ina e lohe kekahi i ka'u olelo, aole hoi e manaoio, aole au e hoahewa aku ia ia; no ka mea, aole au i hele mai e hoahewa i ko ke ao nei, aka, e hoola i ko ke ao nei.
47І коли хто слухає слова мої, та й не вірує, я не суджу його; бо я прийшов, не щоб судити сьвіт, а щоб спасти сьвіт.
48O ka mea e hoowahawaha mai ia'u, a malama ole hoi i ka'u mau olelo, he mea no kana, nana ia e hoahewa aku; o ka olelo a'u i olelo ai, oia ka mea nana ia e hoahewa aku i ka la mahope.
48Хто цураєть ся мене, й не приймає словес моїх, має собі суддю: слово, що я глаголав, воно судити ме його останнього дня.
49No ka mea, aole na'u kuu olelo ana'ku; aka, na ka Makua nana au i hoouna mai, oia ka i kauoha mai ia'u i ka mea a'u e olelo aku ai, a me ka mea a'u e ao aku ai.
49Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
50A ua ike hoi au, o kana kauoha oia ke ola mau loa. O na mea hoi a'u e olelo nei, ke olelo nei au e like me ka Makua i kauoha mai ai ia'u.
50І я знаю, що Його заповідь життє вічнє. Що ж промовляю я, яко ж глаголав менї Отець, так промовляю.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.