Exodus 4
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Moses answered and said: They will not believe me, nor hear my voice, but they will say: The Lord hath not appeared to thee.
1І відказав Мойсей і каже: А як же не звіряться менї, анї послухають голосу мого, та скажуть: Не являвсь тобі Господь?
2Then he said to him: What is that thou holdest in thy hand? He answered: A rod.
2І промовив до його Господь: Що се в руцї у тебе? І каже він: Палиця.
3And the Lord said: Cast it down upon the ground. He cast it down, and it was turned into a serpent: so that Moses fled from it.
3І глаголе: Кинь її на землю. І кинув її на землю, і стала змієм. І відбіг Мойсей від його.
4And the Lord said: Put out thy hand and take it by the tail. He put forth his hand, and took hold of it, and it was turned into a rod.
4І каже Господь Мойсейові: Простягни руку, та возьми за хвоста. І просьтяг руку і узяв його за хвоста. І стала палиця в руцї в його:
5That they may believe, saith he, that the Lord God of their fathers, the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob, hath appeared to thee.
5Щоб упевнились, що явивсь тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів.
6And the Lord said again: Put thy hand into thy bosom. And when he had put it into his bosom, he brought it forth leprous as snow.
6Каже йому Господь знов: Засунь руку твою за пазуху собі. І засунув руку за пазуху собі, і як вийняв її зза пазухи своєї, аж се рука його побілїла від прокази, як сьнїг.
7And he said: Put back thy hand into thy bosom. He put it back, and brought it out again, and it was like the other flesh.
7І каже знов йому: Засунь руку твою за пазуху собі. І засунув він знов руку за пазуху свою; і вийняв її зза пазухи своєї, і се стала вона як тїло його.
8If they will not believe thee, saith he, nor hear the voice of the former sign, they will believe the word of the latter sign.
8І станеться коли не піймуть віри тобі, анї послухаються знамення первого, так піймуть віри тобі й послухаються знамення другого.
9But if they will not even believe these two signs, nor hear thy voice: take of the river water, and pour it out upon the dry land, and whatsoever thou drawest out of the river shall be turned into blood.
9І станеться, коли не впевняться й сими двома знаменнями, і не послухають голосу твого, так візьмеш води річної, та й виллєш на суходіл, і вода, що взяв єси з ріки, візьметься кровю на суходолї.
10Moses said: I beseech thee, Lord. I am not eloquent from yesterday and the day before: and since thou hast spoken to thy servant, I have more impediment and slowness of tongue.
10І каже Мойсей Господеві: Ой Господе! Не проречистий я нї здавна, нї з того часу, як почав єси глаголати рабові твойму. Нї! покволий у мові й тугоязикий.
11The Lord said to him: Who made man’s mouth? or who made the dumb and the deaf, the seeing and the blind? did not I?
11І каже Господь Мойсейові: Хто дав уста чоловікові? Або хто сотворив нїмого, чи глухого, чи видющого, чи слїпуючого? Хиба не я, Господь?
12Go therefore and I will be in thy mouth: and I will teach thee what thou shalt speak.
12Оце ж ійди, і я буду в устах твоїх, і навчати му тебе, що тобі промовляти.
13But he said: I beseech thee, Lord send whom thou wilt send.
13І рече Мойсей: Молю тебе, Господи, вибери луччого посла.
14The Lord being angry at Moses, said Aaron the Levite is thy brother, I know that he is eloquent: behold he cometh forth to meet thee, and seeing thee shall be glad at heart.
14І запалав гнїв Господень на Мойсея, і рече: Хиба не знаю, що твій брат Арон, Левієнко, уміє добре промовляти? І се він вийде на зустріч тобі і, побачивши тебе, звеселиться в серцї свойму.
15Speak to him, and put my words in his mouth: and I will be in thy mouth, and in his mouth, and will shew you what you must do.
15І промовляти меш до його, вкладувати меш слова мої в уста його, я ж буду в устах у тебе і в устах у його, і навчати му вас, що вам чинити.
16He shall speak in thy stead to the people, and shall be thy mouth: but thou shalt be to him in those things that pertain to God.
16І він буде речником твоїм до людей, і він тобі буде устами, ти ж йому будеш Богом.
17And take this rod in thy hand, wherewith thou shalt do the signs.
17І сю палицю візьмеш у руку твою, нею сотвориш знамення.
18Moses went his way, and returned to Jethro his father in law and said to him: I will go and return to my brethren into Egypt, that I may see if they be yet alive. And Jethro said to him: Go in peace.
18І пійшов Мойсей, та й вернувсь до Єтра, тесьтя свого, і каже: Пійду й вернусь до браття мого, що в Египтї, та побачу, чи вони ще живі. І каже Єтро Мойсейові: Ійди собі здоровий з миром.
19And the Lord said to Moses, in Madian: Go, and return into Egypt: for they are all dead that sought thy life.
19І рече Господь Мойсейові в Мидіян землї: Ійди, вертайсь у Египет; повмірали бо всї, що шукали душі твоєї.
20Moses therefore took his wife, and his sons, and set them upon an ass: and returned into Egypt, carrying the rod of God in his hand.
20І взяв Мойсей жену свою та хлопята свої, посадив їх на осла, та й вернувсь у Египет. І взяв Мойсей жезло Боже в руку свою.
21And the Lord said to him as he was returning into Egypt: See that thou do all the wonders before Pharao, which I have put in thy hand: I shall harden his heart, and he will not let the people go.
21І рече Господь Мойсейові: Як прийдеш в Египет, гляди, усї ті чудеса, що вложив я в руку твою, щоб ти сотворив перед Фараоном. Я ж закаменю серце йому, і не відпустить людей.
22And thou shalt say to him: Thus saith the Lord: Israel is my son, my firstborn.
22Ти ж промовляти меш до Фараона: Тако глаголе Господь: Мій син, мій первенець Ізраїль.
23I have said to thee: Let my son go, that he may serve me, and thou wouldst not let him go: behold I will kill thy son, thy firstborn.
23І глаголю тобі: Відпусти сина мого, щоб він служив менї. Як же не схочеш відпустити, знай, я вбю сина твого, первенця твого.
24And when he was in his journey, in the inn, the Lord met him, and would have killed him.
24І сталось у дорозї, на попасї, що стьрів Господь його та й хотїв убити.
25Immediately Sephora took a very sharp stone, and circumcised the fore skin of her son, and touched his feet and said: A bloody spouse art thou to me.
25І взяла Зипора гострого кременя, та й обрізала крайнє тїлце в синка свого, та й кинула до ніг йому, і каже: Крівавий жених ти менї.
26And he let him go after she had said A bloody spouse art thou to me, because of the circumcision.
26І відійшов геть від його. Казала тодї вона: Крівавий жених задля обрізання.
27And the Lord said to Aaron: Go into the desert to meet Moses. And he went forth to meet him in the mountain of God, and kissed him.
27І рече Господь Аронові: Вийди в степ на зустьріч Мойсейові. І пійшов і зустьрів його під горою Божою, та й поцїлував його.
28And Moses told Aaron all the words of the Lord, by which he had sent him, and the signs that he had commanded.
28І повідав Мойсей Аронові всї слова Господнї, що послав його, й усї знамення, що заповідав йому.
29And they came together, and they assembled all the ancients of the children of Israel.
29І пійшов Мойсей з Ароном і поскуплювали до купи всїх старших мужів громадських Ізраїля.
30And Aaron spoke all the words which the Lord had said to Moses: and he wrought the signs before the people,
30І промовив Арон усї слова, що глаголав Бог до Мойсея, і сотворив знамення перед людьми.
31And the people believed. And they heard that the Lord had visited the children of Israel: and that he had looked upon their affliction: and falling down they adored.
31І вірували люде, і чувши, що Господь навідавсь до синів Ізрайлевих, і що зглянувсь на їх бідуваннє, похилились і поклонились до землї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.