Genesis 41
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Saning hnetto boeng pacoengah, Faro mah amang to sak; anih loe vapui taengah angdoet.
1Сталося ж у концї двох повних лїт, Фараон бачив сон. Бачся, стояв він при ріцї.
2Khenah, to naah krang kahoih, kathawk maitaw sarihto tui thung hoiah tacawt tahang moe, vapui taeng ih phroh to a caak o.
2І се, нїби з річки, вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
3To pacoengah krangsae, zaek kaeng kalah maitaw sarihto vapui thung hoiah tacawt let moe, hmaloe ih maitawnawk khaeah vapui taengah angdoet o.
3Аж ось і других семеро корів вийшло поганих на вид і худих, да й стоять коло тих корів на річному березї.
4Krangsae zaek kaeng maitawnawk mah, kranghoih kathawk maitaw sarihtonawk to caak o king. To naah Faro loe anglawt.
4І пожерли семеро корови погані сїмох корів гарних і ситих. І прокинувсь Фараон.
5A ih let naah amang to sak let; khenah, katak moe, kahoih parai cangqui sarihto loe cangkung maeto nuiah tacawt o tahang.
5І заснув, і снилось йому в друге: бачся семеро колосків жита виходило з одного стебла, товстих і повних.
6To pacoengah ni angyae bang ih takhi mah hmuh phaeng ih, katak ai kazaek cangqui sarihto tacawt let.
6А ж ось других семеро колосків, тоненьких і висушених східним вітром, виросло за ними.
7To naah katak ai kazaek cangqui sarihto mah, katak moe, kahoih cangqui sarihtonawk to caak boih. Faro anglawt naah to hmuen loe, amang ah oh pae.
7І пожерли семеро колоски тоненькі і вітром спалені семеро колосків товстих та повних. Прокинеться ж Фараон, аж то сон.
8Khawnbang phak naah loe a dawnrai; to pongah Izip prae thungah kaom miklet kop kaminawk hoi palungha kaminawk to a kawk boih; Faro mah nihcae khaeah angmah ih amang to thuih pae, toe mi mah doeh leh pae o thai ai.
8І сталось уранцї, стрівожився дух його, і пославши скликав усїх віщунів Египецьких і всїх мудрагелїв тамошнїх. І росказав їм Фараон сон свій, та й не було нїкого, щоб умів його витолкувати Фараонові.
9To naah boengloeng sinkung mah Faro khaeah, Vaihniah ka poek vawk;
9Озветься ж дука винарський до Фараона: Мушу спогадати кривду мою.
10nito naah Faro loe a tamnanawk nuiah palungphui moe, kai hoi buh thongkung to thongim khenzawnkung ih im ah thong ang pakhrak hoi hmaek.
10Розгнївився Фараон на раби свої та й укинув нас у темницю в дому гетьмана вартовницького, мене та дуку пекарського.
11Qumhto naah, anih hoi nawnto amang ka sak hoi; kaimah hnik thuih koehhaih amang to ka sak hoi hmaek.
11І бачили ми сон обидва тієї ночі, я й він, кожному проти иншого снилось.
12To naah misatuh angraeng ih tamna, Hebru kami, thendoeng maeto doeh oh toeng; anih khaeah amang to ka thuih pae hoi, anih mah kaihnik hanah amang ang leh pae; ka sak hoi ih amang to ang leh pae hoi hmaek.
12Був же там із нами молодик Єврей, раб гетьманський вартовницький; і росказали ми йому, і виложив нам наші сни, кожному виложив сон його.
13Anih mah ang leh pae ih amang baktih toengah, hmuen to oh phaek; kai loe tok ka hnuk let, kalah maeto loe thing nuiah bangh o, tiah a naa.
13Сталося ж, як виложив нам, так і справдилось: мене вернено на моє дуківство, а того повішено.
14To pongah Faro mah Joseph to kawksak; anih to thongim thung hoi karangah angzoh o haih; sam to aah pae moe, khukbuen to angkraisak pacoengah, Faro hmaa ah a caeh.
14Пославши ж Фараон, прикликав Йосифа. І виведено його негайно з хурдиги. І остригся він і перемінив одїж на собі, і прийшов до Фараона.
15Faro mah Joseph khaeah, Amang ka sak, toe mi mah doeh na leh pae o thai ai; toe nang loe amang leh thaih, tiah thuih ih tamthang to ka thaih, tiah a naa.
15Каже ж Фараон Йосифові: Бачив я сон, а хто б витолкував, такого нема; я ж чув про тебе, кажуть, що, чувши сни, вмієш толкувати.
16Joseph mah Faro khaeah, Kai mah sakthaihaih ka tawn ai; toe Sithaw mah a koehhaih baktih toengah Faro khaeah thui tih, tiah a naa.
16Відказуючи ж Фараонові Йосиф каже: Не я, нї! Бог дасть Фараонові відповідь упокійну.
17To pacoengah Faro mah Joseph khaeah, khenah, amang ah vapui taengah kang doet;
17Каже ж Фараон Йосифові: Снилось менї: бачся, стою на березї річному.
18khenah, vapui thung hoiah krang kahoih, kathawk maitaw sarihto tacawt o moe, vapui taeng ih phrohnawk to a caak o.
18Аж се — із ріки вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
19Khenah, to pacoengah krangsae kathawk ai, kazaek kaeng maitaw sarihto tacawt let bae.
19Аж се — других семеро вийшло слїдом за ними, сухі і дуже погані видом і худі тїлом такі, що й не бачив я по всїй землї Египецькій.
20Kasae moe, kathawk ai, kazaek kaeng maitaw sarihto mah, tacawt hmaloe krang kahoih, kathawk maitaw sarihtonawk to caak o king;
20І пожерли семеро корови погані сїмох корів ситих.
21maitawnawk caak o king pacoengah doeh, caak king boeh, tito mi mah doeh panoek thai ai; toe kathawk maitaw kacaa king, kazaek maitawnawk loe, kathawk maitawnawk caa ai nathuem ih baktih toengah, krangset moe, zaek kaeng ah oh o toeng roeng vop. To pongah kang lawt ving.
21І як вони пожерли їх, не знати було, що вони ввійшли в утробу їх, і вид їх був такий самий, як і перш. Прокинувся я та й знов заснув.
22Amang ka sak let naah, khenah, kahoih parai cangkung maeto nuiah tacawt cangqui sarihto ka hnuk;
22І бачив я вві снї мойму, неначе семеро колосків виросло з одного стебла повних і добрих.
23khenah, to pacoengah katak ai, kazaek, ni angyae bang ih takhi mah hmuh phaeng ih kamprawk cangqui sarihtonawk to ka hnuk let.
23Другі ж семеро колосків тоненьких и спалених вітром виросли слїдом за ними.
24Atak kaom ai, kazaek cangqui mah atak kaom cangqui sarihtonawk to paaeh boih; hae kawng hae miklet kop kaminawk khaeah ka thuih pae; toe mi mah doeh na thui pae o thai ai, tiah a naa.
24І пожерли семеро засохлі колоски і спалені вітром сїмох колосків добрих і повних. І росказав я віщунам, та не було нїкого, щоб менї те зʼясувати.
25To pacoengah Joseph mah Faro khaeah, Faro ih amang loe maeto ah ni oh; Sithaw mah sak han ih hmuen loe Faro khaeah amtuengsak boeh.
25І каже Йосиф Фараонові: Сон Фараонів один: що Бог творити ме, показав Фараонові.
26Kahoih maitaw sarihto loe saning sarihto thuikoehhaih ih ni; katak cangqui sarihto doeh saning sarihto thuikoehhaih ih ni; amang loe maeto ah ni oh.
26Семеро коров гарних — сїм років, і семеро колосся доброго — сїм років; сон один.
27To maitawnawk hnukah tacawt krangsae moe, kazaek kaeng maitaw sarihtonawk doeh, saning sarihto thuikoehhaih ih ni; atak kaom ai, ni angyae bang ih takhi mah hmuh phaeng ih cangqui loe, saning sarihto thung khokha han thuikoehhaih ih ni.
27І семеро коров худих і поганих, що вийшло за ними, сїм років, і семеро порожних колосків, спалених східним вітром, се буде сїм років голодних.
28Hae loe Faro khaeah ka thuih tangcae ih amang hoiah ni anghmong; Sithaw mah sak han ih hmuen to Faro khaeah amtuengsak boeh.
28Оце воно, що я сказав Фараонові: Що хоче Бог творити, він показав Фараонові.
29Khenah, Izip prae thung boih ah saning sarihto thung angraeng paraihaih to om tih;
29Дивись, оце настануть сїм лїт великого врожаю по всїй Египецькій землї.
30to pacoengah saning sarihto thung khokhahaih to om tih; to naah Izip prae thungah paroeai angraenghaih to mi mah doeh panoek mak ai boeh; khokhahaih mah prae to amrosak boih tih.
30Прийде ж і сїм лїт голодних за ними; і забудуть про наддостаток в Египецькій землї, і погубить землю сю голоднеча.
31Khokhahaih nung parai pongah, canghniah angraeng paraihaih to mi mah doeh panoek thai mak ai boeh.
31І не знати муть уроджаю в землї сїй від голоднечі тієї, що йде за ним; тяжка бо буде вельми.
32Sithaw mah sak han ih hmuen to caksak boeh pongah, Faro khaeah amang vai hnetto amtuengsak boeh; to pongah akra ai ah Sithaw mah to hmuen to omsak tih.
32Приснився ж сон Фараонові двічі про те, що се постане від Бога, і незабаром приведе Бог се в дїло.
33To pongah Faro mah, vaihi khopoek thaihaih hoiah palungha kaminawk to pakrong ah loe, Izip prae to uksak ah.
33Тим нехай Фараон вигледить чоловіка мудрого й зугадного, та й поставить його над Египецькою землею.
34Faro mah hae tiah sak na nasoe, prae ukkungnawk to kawk ah loe, prae angraenghaih saning sarihto thung tacawt cang to pangato thungah maeto kok o nasoe.
34Нехай се вчинить Фараон і поставить доглядника по землї, і нехай одбирає пятину в Египецькій землї у сїм роках уроджайних.
35Prae angraeng nathung nihcae mah cang to kok o nasoe loe, Faro khaeah suem o nasoe, vangpui kruekah cang to patung o nasoe.
35І нехай громадять усяку харч за сїм добрих лїт, що настають, і нехай ссипають пшеницю під руку Фараонові, і нехай харчі приховують по городах.
36Saning sarihto thung Izip prae khokha naah, khokhahaih mah prae to paro ai ah, prae kaminawk mah caak o thai hanah, hae tiah cang patung han oh, tiah a naa.
36І буде харч прихована про запас землї на сїм років голодних, що настануть у землї Египецькій, щоб земля не погибла в голоднечу.
37To tiah Joseph mah thuih ih lok to Faro hoi a tamnanawk boih mah hoih, tiah poek o.
37Угодно ж се було в очу Фараонові і в очу всїх дворян його.
38To pongah Faro mah, a tamnanawk boih khaeah, Sithaw ih Muithla katawn, hae baktih kami a hnu o thai tih maw? tiah a naa.
38І каже Фараон дворянам своїм: Чи можна ж нам ізнайти чоловіка такого, щоб на йому та був дух Божий?
39To pacoengah Faro mah Joseph khaeah, Sithaw mah nang khaeah hae hmuennawk hae amtuengsak boih boeh pongah, nang pongah khopoek thaih hoi palungha kami om ai boeh;
39Каже ж Фараон Йосифові: Після того, як Бог показав тобі се все, нема нїкого такого зугадного й мудрого, як ти.
40nang mah ka imthung to uk ah; na thuih ih lok baktih toengah kai ih kaminawk lokcaek han oh; kai loe angraeng tangkhang pongah kang hnut naah khue ni nang pong ka len kue ah ka om tih, tiah a naa.
40Ти сам будеш над моїм домом, і слухати ме слова твого все царство моє; тілько престолом я більший над тебе буду.
41To pongah Faro mah Joseph khaeah, Izip prae boih ukkung ah kang suek boeh, tiah a naa.
41Промовив же Фараон до Йосифа: Се поставляю тебе над усїєю землею Египецькою.
42To pacoengah Faro mah angmah ih bantuek to angkhring moe, Joseph ih ban ah abuensak; puu kahni to angkhuksak moe, tahnong ah sui bungmu to a oihsak.
42І знявши Фараон перстеня з руки своєї, надїв його на руку Йосифові, і вдїг його в шати білі, і возложив ланьцух золотий йому на шию.
43Anih mah hnetto haih hrang leeng nuiah Joseph to angthuengsak, kaminawk anih hmaa ah khokkhu cangkrawn oh, tiah hang o. To tiah anih loe Izip prae thung boih ukkung ah oh.
43І посадив його на колесницю свою другу, і вигукувано перед ним: Навколїшки! Сим робом поставив його над усїєю землею Египецькою.
44To pacoengah Faro mah Joseph khaeah, Kai loe Faro ah ka oh, toe nang ih lok ai ah loe mi kawbaktih doeh Izip prae thung boih ah a ban maw, a khok maw phok o thai mak ai, tiah a naa.
44Промовив же Фараон до Йосифа: Я Фараон, та без тебе не махне й рукою і не поступить ногою нїхто в землї Египецькій.
45Faro mah Joseph to Zaphnath Paneah, tiah ahmin paek moe, On vangpui ah kaom qaima Potipherah ih canu, Asenath to anih hanah zu ah a paek; Joseph loe Izip prae thung boih ah caeh.
45І дав Фараон імя Йосифові Зафнат Панеях, і дав йому за жену Аснату, дочку Потифера, сьвященника Онського. І знявсь Йосиф над Египтом.
46Joseph mah Izip siangpahrang Faro ih toksak pae naah, saning qui thumto oh boeh; Joseph loe Faro hmaa hoi caeh moe, Izip prae to takui boih.
46І було Йосифові трийцять лїт, як він став перед Фараоном, царем Египецьким. І вийшов Йосиф од Фараона та й пройшов по всїй землї Египецькій.
47Saning sarihto thung prae thungah cang paroeai tacawt.
47Земля ж зародила сїм год урожаєм, наче жменями.
48Joseph mah saning sarihto thung Izip prae thung boih ah cang to pakhueng moe, vangpui kruekah suek; vangpui taeng ih cang boih vangpui thungah pakhuengsak.
48І назбирав усякої харчі за сїм год, яка була на землї Египецькій, та й поприховував харч по городах. Харчі з поля, навкруги города, поприховував у тому ж городї.
49Anih mah patung ih cang loe tuipui taeng ih savuet baktiah paroeai pop moe, kroek laek ai khoek to pop, kroek doeh kroek thai ai boeh.
49І назбирав Йосиф пшеницї, мов би піску морського, багато вельми, що погубив і лїки; було бо безлїч.
50Khokhahaih amtong ai naah, On vangpui ah kaom qaima, Potipherah ih canu Asenath mah, Joseph han capa hnetto sak pae.
50В Йосифа ж родилось два сини до настання семи год голодних, що вродила йому Асната, дочка Потифара, сьвященника Онського.
51Joseph mah Sithaw mah ka raihaih hoi kam pa ih imthung takoh ang pahnetsak boeh, tiah a thuih pongah calu to Manasse, tiah ahmin phui.
51Дав же Йосиф імя первому Манассїй: Менї бо, рече, дав Бог забути всю недолю мою й усе в господї панотцевій.
52A capa hnetto haih loe, Ka patanghaih prae ah Sithaw mah athaih ang thaisak, tiah a thuih pongah Ephraim, tiah ahmin sak.
52Імя ж другому нарік Ефрем; бо зробив мене плодющим Бог у землї бідування мого.
53Izip prae angraenghaih loe saning sarihto thungah boeng.
53Минуло ж сїм років урожайних, що були в землї Египецькій.
54Joseph mah thuih ih lok baktih toengah, khokhahaih saning sarihto oh amtong boeh; prae boih ah khokha pongah kaminawk loe duek o, toe Izip prae ah loe buh to oh.
54І почали голодних сїм год наставати по слову Йосифовому. І був голод по всїй землї; у всїй же землї Египецькій був хлїб.
55Izip prae thungah khokhahaih amtong naah, kaminawk loe buh hnik hanah Faro khaeah hang o; to naah Faro mah Izip kaminawk boih khaeah, Joseph khae caeh oh loe, a thuih ih lok baktih toengah sah oh, tiah a naa.
55Як же заголодала й земля Египецька, заквилили люде до Фараона про хлїб. Каже ж Фараон усїм Египтянам: Ідїте до Йосифа, і, що скаже вам, чинїте.
56Long pum ah khokhahaih to phak, Izip prae thung khokhahaih nung parai boeh pongah, Joseph mah patung ih cang to paongh moe, Izip kaminawk khaeah zawh.
56А голоднеча придавила ввесь сьвіт. Поодчиняв же Йосиф усї житницї, та й продавав хлїб усїм Египтянам.
57Prae thung boih ah khokhahaih nung parai boeh pongah, prae kruek ih kaminawk Izip prae ah angzoh o moe, Joseph khaeah cang to qan o.
57Кинулись тодї всї землї до Йосифа в Египет; бо всюди панував страшний голод.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.