Romans 11
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1I ask then, did God reject his people? May it never be! For I also am an Israelite, a descendant of Abraham, of the tribe of Benjamin.
1Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насїння Авраамового, із роду Беняминового.
2God didn’t reject his people, whom he foreknew. Or don’t you know what the Scripture says about Elijah? How he pleads with God against Israel:
2Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Ізраїля, глаголючи:
3“Lord, they have killed your prophets. They have broken down your altars. I am left alone, and they seek my life.”
3Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.
4But how does God answer him? “I have reserved for myself seven thousand men who have not bowed the knee to Baal.”
4Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.
5Even so too at this present time also there is a remnant according to the election of grace.
5Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.
6And if by grace, then it is no longer of works; otherwise grace is no longer grace. But if it is of works, it is no longer grace; otherwise work is no longer work.
6Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.
7What then? That which Israel seeks for, that he didn’t obtain, but the chosen ones obtained it, and the rest were hardened.
7Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,
8According as it is written, “God gave them a spirit of stupor, eyes that they should not see, and ears that they should not hear, to this very day.”
8(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.
9David says, “Let their table be made a snare, a trap, a stumbling block, and a retribution to them.
9І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.
10Let their eyes be darkened, that they may not see. Always keep their backs bent.”
10Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.
11I ask then, did they stumble that they might fall? May it never be! But by their fall salvation has come to the Gentiles, to provoke them to jealousy.
11Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.
12Now if their fall is the riches of the world, and their loss the riches of the Gentiles, how much more their fullness!
12Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?
13For I speak to you who are Gentiles. Since then as I am an apostle to Gentiles, I glorify my ministry,
13Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,
14if by any means I may provoke to jealousy those who are my flesh, and may save some of them.
14чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.
15For if the rejection of them is the reconciling of the world, what would their acceptance be, but life from the dead?
15Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?
16If the first fruit is holy, so is the lump. If the root is holy, so are the branches.
16Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.
17But if some of the branches were broken off, and you, being a wild olive, were grafted in among them and became partaker with them of the root and of the richness of the olive tree,
17Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,
18don’t boast over the branches. But if you boast, remember that it is not you who support the root, but the root supports you.
18то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.
19You will say then, “Branches were broken off, that I might be grafted in.”
19Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.
20True; by their unbelief they were broken off, and you stand by your faith. Don’t be conceited, but fear;
20Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
21for if God didn’t spare the natural branches, neither will he spare you.
21Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
22See then the goodness and severity of God. Toward those who fell, severity; but toward you, goodness, if you continue in his goodness; otherwise you also will be cut off.
22Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
23They also, if they don’t continue in their unbelief, will be grafted in, for God is able to graft them in again.
23І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.
24For if you were cut out of that which is by nature a wild olive tree, and were grafted contrary to nature into a good olive tree, how much more will these, which are the natural branches, be grafted into their own olive tree?
24Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.
25For I don’t desire you to be ignorant, brothers, of this mystery, so that you won’t be wise in your own conceits, that a partial hardening has happened to Israel, until the fullness of the Gentiles has come in,
25Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
26and so all Israel will be saved. Even as it is written, “There will come out of Zion the Deliverer, and he will turn away ungodliness from Jacob.
26І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;
27This is my covenant with them, when I will take away their sins.”
27і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
28Concerning the Good News, they are enemies for your sake. But concerning the election, they are beloved for the fathers’ sake.
28По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
29For the gifts and the calling of God are irrevocable.
29Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
30For as you in time past were disobedient to God, but now have obtained mercy by their disobedience,
30Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
31even so these also have now been disobedient, that by the mercy shown to you they may also obtain mercy.
31так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
32For God has bound all to disobedience, that he might have mercy on all.
32Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.
33Oh the depth of the riches both of the wisdom and the knowledge of God! How unsearchable are his judgments, and his ways past tracing out!
33О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не дослїджені дороги Його!
34“For who has known the mind of the Lord? Or who has been his counselor?”
34Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?
35“Or who has first given to him, and it will be repaid to him again?”
35або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?
36For of him and through him and to him are all things. To him be the glory for ever! Amen.
36Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.