ⲚⲒⲢⲰⳘⲈⲞⲤ 11
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ϮϪⲰ ⲞⲨⲚ ⲘⲘⲞⲤ ⲘⲎ ⲀⲪⲚⲞⲨϮ ⲬⲀ ⲠⲈϤⲖⲀⲞⲤ ⲚⲤⲰϤ ⲚⲚⲈⲤϢⲰⲠⲒ ⲔⲈⲄⲀⲢ ⲀⲚⲞⲔ ϨⲰ ⲀⲚⲞⲔ ⲞⲨⲎⲤⲢⲀⲎⲖⲒⲦⲎⲤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠϪⲢⲞϪ ⲚⲀⲂⲢⲀⲀⲘ ⲦⲪⲨⲖⲎ ⲘⲂⲈⲚⲒⲀⲘⲒⲚ.
1Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насїння Авраамового, із роду Беняминового.
2ⲘⲠⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲬⲀ ⲠⲈϤⲖⲀⲞⲤ ⲚⲤⲰϤ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲈⲢϢⲞⲢⲠ ⲚⲤⲞⲨⲰⲚϤ ϢⲀⲚ ⲦⲈⲦⲈⲚⲈⲘⲒ ⲀⲚ ϪⲈ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲈ ϮⲄⲢⲀⲪⲎ ϪⲰ ⲘⲘⲞϤ ϦⲈⲚⲎⲖⲒⲀⲤ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀϤⲤⲈⲘⲒ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲠⲒⲤⲖ.
2Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Ізраїля, глаголючи:
3ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲚⲈⲔⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲀⲨϦⲞⲐⲂⲞⲨ ⲚⲈⲔⲘⲀⲚⲈⲢϢⲞⲨϢⲰⲞⲨϢⲒ ⲀⲨⲞⲨⲞϪⲠⲞⲨ ⲀⲚⲞⲔ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦ ⲀⲒⲤⲰϪⲠ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲔⲰϮ ⲚⲤⲀⲦⲀⲮⲨⲬⲎ.
3Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.
4ⲀⲖⲖⲀ ⲞⲨ ⲠⲈⲦⲈ ⲠⲒⲬⲢⲎⲘⲀⲦⲒⲤⲘⲞⲤ ϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀϤ ⲀⲒⲤⲰϪⲠ ⲚⲎⲒ ⲚⲌ ⲚϢⲞ ⲚⲢⲰⲘⲒ ⲚⲀⲒ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲞⲨⲔⲈⲖϪ ⲔⲈⲖⲒ ⲚϮⲂⲀⲀⲖ.
4Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.
5ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲞⲚ ϦⲈⲚⲠⲀⲒⲤⲎⲞⲨ ⲚⲦⲈϮⲚⲞⲨ ⲞⲨⲖⲨⲘⲘⲀ ⲔⲀⲦⲀ ⲞⲨⲘⲈⲦⲤⲰⲦⲠ ⲚⲞⲨϨⲘⲞⲦ ⲀϤϢⲰⲠⲒ.
5Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.
6ⲒⲤϪⲈ ⲆⲈ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲘⲞⲦ ⲒⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϨⲀⲚϨⲂⲎⲞⲨⲒ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲘⲘⲞⲚ ⲠⲒϨⲘⲞⲦ ϤⲚⲀⲈⲢϨⲘⲞⲦ ⲀⲚ ϪⲈ.
6Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.
7ⲞⲨ ϪⲈ ⲪⲎ ⲠⲈⲦⲈ ⲠⲒⲤⲖ ⲔⲰϮ ⲚⲤⲰϤ ⲪⲀⲒ ⲘⲠⲈϤϢⲀϢⲚⲒ ⲈⲢⲞϤ ϮⲘⲈⲦⲤⲰⲦⲠ ⲆⲈ ⲀⲤϮⲘⲀϮ ⲠⲤⲈⲠⲒ ⲆⲈ ⲀⲨⲐⲰⲘ ⲚϨⲎⲦ.
7Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,
8ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲤϦⲎⲞⲨⲦ ϪⲈ ⲀⲪⲚⲞⲨϮ ϮⲚⲰⲞⲨ ⲚⲞⲨⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲦⲰⲘⲦ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲂⲀⲖ ⲈϢⲦⲈⲘⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲘⲀϢϪ ⲈϢⲦⲈⲘⲤⲰⲦⲈⲘ ϢⲀ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲪⲞⲞⲨ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ.
8(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.
9ⲞⲨⲞϨ ⲆⲀⲨⲒⲆ ϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲀⲢⲈ ⲦⲞⲨⲦⲢⲀⲠⲈⲌⲀ ϢⲰⲠⲒ ⲚⲰⲞⲨ ⲚⲞⲨⲪⲀϢ ⲚⲈⲘ ⲞⲨϪⲞⲢϪⲤ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲞⲚ ⲚⲈⲘ ⲞⲨϮϢⲈⲂⲒⲰ ⲚⲰⲞⲨ
9І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.
10ⲚⲞⲨⲂⲀⲖ ⲘⲀⲢⲞⲨⲈⲢⲬⲢⲈⲘⲦⲤ ⲈϢⲦⲈⲘⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲦⲞⲨϬⲒⲤⲒ ⲘⲀⲢⲈⲤⲔⲰⲖϪ ⲚⲤⲎⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲚ.
10Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.
11ϮϪⲰ ⲞⲨⲚ ⲘⲘⲞⲤ ⲘⲎ ⲀⲨⲤⲖⲀϮ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲤⲈϨⲈⲒ ⲚⲚⲈⲤϢⲰⲠⲒ ⲀⲖⲖⲀ ⲚϦⲢⲎⲒ ϦⲈⲚⲠⲞⲨⲠⲀⲢⲀⲠⲦⲰⲘⲀ ⲀⲠⲞⲨϪⲀⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲚⲚⲒⲈⲐⲚⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲤⲈϮⲬⲞϨ ⲚⲰⲞⲨ.
11Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.
12ⲒⲤϪⲈ ⲠⲞⲨⲠⲀⲢⲀⲠⲦⲰⲘⲀ ⲀϤⲈⲢ ⲞⲨⲘⲈⲦⲢⲀⲘⲀⲞ ⲘⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲞⲨϬⲢⲞϨ ⲀϤⲈⲢ ⲘⲈⲦⲢⲀⲘⲀⲞ ⲚⲚⲒⲈⲐⲚⲞⲤ ⲒⲈ ⲀⲨⲎⲢ ⲠⲈ ⲠⲞⲨϪⲰⲔ.
12Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?
13ϮϪⲰ ⲆⲈ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϦⲀ ⲚⲒⲈⲐⲚⲞⲤ ⲈⲪⲞⲤⲞⲚ ⲘⲈⲚ ⲞⲨⲚ ⲀⲚⲞⲔ ϮⲞⲒ ⲚⲀⲠⲞⲤⲦⲞⲖⲞⲤ ⲚⲦⲈⲚⲒⲈⲐⲚⲞⲤ ϮϮⲰⲞⲨ ⲚⲦⲀⲆⲒⲀⲔⲞⲚⲒⲀ
13Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,
14ϪⲈ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲀϮⲬⲞϨ ⲚⲦⲀⲤⲀⲢⲜ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲀⲚⲞϨⲈⲘ ⲚϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ.
14чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.
15ⲒⲤϪⲈ ⲄⲀⲢ ⲀⲠⲞⲨϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲀϤⲈⲢ ⲞⲨϨⲰⲦⲠ ⲘⲠⲒⲔⲞⲤⲘⲞⲤ ⲒⲈ ⲀϢ ⲠⲈ ⲠⲞⲨⲒⲚⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲂⲎⲖ ⲈⲠⲰⲚϦ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈⲐⲘⲰⲞⲨⲦ.
15Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?
16ⲒⲤϪⲈ ⲆⲈ ϮⲀⲠⲀⲢⲬⲎ ⲞⲨⲀⲂ ⲒⲈ ϤⲞⲨⲀⲂ ⲞⲚ ⲚϪⲈⲠⲒⲔⲈⲞⲨⲰϢⲈⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲒⲤϪⲈ ϮⲚⲞⲨⲚⲒ ⲞⲨⲀⲂ ⲒⲈ ⲤⲞⲨⲀⲂ ⲞⲚ ⲚϪⲈⲚⲒⲔⲈϪⲀⲖ.
16Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.
17ⲒⲤϪⲈ ⲆⲈ ⲀϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲒϪⲀⲖ ⲀⲨⲔⲰⲢϪ ⲚⲐⲞⲔ ⲆⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲞⲨⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϮⲂⲰ ⲚϪⲰⲒⲦ ⲚϢⲀϢⲒ ⲀⲨⲈⲢⲔⲒⲚⲆⲢⲒⲌⲒⲚ ⲘⲘⲞⲔ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲔⲈⲢϢⲪⲎⲢ ⲘⲠⲒⲔⲈⲚⲒ ⲚⲦⲈⲐⲚⲞⲨⲚⲒ ⲚϮⲂⲰ ⲚϪⲰⲒⲦ.
17Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,
18ⲘⲠⲈⲢϢⲞⲨϢⲞⲨ ⲘⲘⲞⲔ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲒϪⲀⲖ ⲒⲤϪⲈ ⲆⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲔϢⲞⲨϢⲞⲨ ⲘⲘⲞⲔ ⲚⲐⲞⲔ ⲀⲚ ⲈⲦϤⲀⲒ ϦⲀ ϮⲚⲞⲨⲚⲒ ⲀⲖⲖⲀ ϮⲚⲞⲨⲚⲒ ⲈⲦⲦⲰⲞⲨⲚ ϦⲀⲢⲞⲔ
18то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.
19ⲬⲚⲀϪⲞⲤ ⲞⲨⲚ ϪⲈ ϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲔⲰⲢϪ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲒϪⲀⲖ ϨⲒⲚⲀ ⲀⲚⲞⲔ ⲚⲦⲞⲨⲈⲢⲔⲨⲚⲆⲢⲒⲌⲒⲚ ⲘⲘⲞⲒ
19Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.
20ⲔⲀⲖⲰⲤ ⲀⲨⲔⲰⲢϪ ϦⲈⲚⲦⲞⲨⲘⲈⲦⲀⲐⲚⲀϨϮ ⲚⲐⲞⲔ ⲆⲈ ⲔⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲔ ϦⲈⲚⲪⲚⲀϨϮ ⲘⲠⲈⲢϬⲒⲤⲒ ⲚϨⲎⲦ ⲀⲖⲖⲀ ⲀⲢⲒϨⲞϮ.
20Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
21ⲒⲤϪⲈ ⲄⲀⲢ ⲘⲠⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ϮⲀⲤⲞ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲒⲔⲀⲦⲀⲪⲨⲤⲒⲤ ⲚϪⲀⲖ ⲞⲨⲆⲈ ⲚⲐⲞⲔ ϨⲰⲔ ⲚⲚⲈϤϮⲀⲤⲞ ⲈⲢⲞⲔ
21Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
22ⲀⲚⲀⲨ ⲞⲨⲚ ⲈϮⲘⲈⲦⲬⲢⲒⲤⲦⲞⲤ ⲚⲈⲘ ϮⲘⲈⲦⲢⲈϤϢⲰⲦ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲎ ⲘⲈⲚ ⲈⲦⲀⲨϨⲈⲒ ⲞⲨϢⲰⲦ ⲈⲂⲞⲖ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲆⲈ ⲈϪⲰⲔ ⲞⲨⲘⲈⲦⲬⲢⲤ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈϢⲰⲠ ⲆⲈ ⲀⲔϢⲀⲚⲞϨⲒ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲦⲬⲢⲤ ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲐⲞⲔ ϨⲰⲔ ⲤⲈⲚⲀⲔⲞⲢϪⲔ.
22Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
23ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲀⲨϢⲦⲈⲘⲞϨⲒ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲦⲀⲐⲚⲀϨϮ ⲤⲈⲚⲀⲈⲢⲔⲨⲚⲆⲢⲒⲌⲒⲚ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲚⲔⲈⲤⲞⲠ.
23І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.
24ⲒⲤϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲀⲨⲔⲞⲢϪⲔ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ϮⲔⲀⲦⲀⲪⲨⲤⲒⲤ ⲘⲂⲰ ⲚϪⲰⲒⲦ ⲚϢⲀϢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢⲔⲨⲚⲆⲢⲒⲌⲒⲚ ⲘⲘⲞⲔ ⲠⲀⲢⲀ ⲦⲈⲔⲪⲨⲤⲒⲤ ⲈϮⲂⲰ ⲚϪⲰⲒⲦ ⲚⲚⲞⲨⲦⲈⲘ ⲠⲰⲤⲞ ⲘⲀⲖⲖⲞⲚ ⲚⲀⲒ ⲈⲨⲚⲀⲈⲢⲔⲨⲚⲆⲢⲒⲌⲒⲚ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲔⲀⲦⲀ ⲦⲞⲨⲪⲨⲤⲒⲤ ⲈⲦⲞⲨⲂⲰ ⲚϪⲰⲒⲦ ⲘⲘⲒⲚ ⲘⲘⲰⲞⲨ.
24Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.
25ⲚϮⲞⲨⲈϢ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲚ ⲚⲀⲤⲚⲎⲞⲨ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲞⲒ ⲚⲀⲦⲈⲘⲒ ⲈⲠⲀⲒⲘⲨⲤⲦⲎⲢⲒⲞⲚ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲦⲈⲚϢⲦⲈⲘϢⲰⲠⲒ ⲈⲢⲈⲦⲈⲚⲞⲒ ⲚⲤⲀⲂⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ϪⲈ ⲞⲨⲐⲰⲘ ⲚϨⲎⲦ ⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲘⲠⲒⲤⲖ ϦⲈⲚⲞⲨⲀⲠⲞⲘⲈⲢⲞⲤ ϢⲀⲦⲈ ⲠϪⲰⲔ ⲚⲚⲒⲈⲐⲚⲞⲤ ⲒⲈϦⲞⲨⲚ.
25Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
26ⲞⲨⲞϨ ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲠⲒⲤⲖ ⲦⲎⲢϤ ⲈϤⲈⲚⲞϨⲈⲘ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲤϦⲎⲞⲨⲦ ϪⲈ ⲈϤⲈⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲤⲒⲰⲚ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲚⲞϨⲈⲘ ⲈϤⲈⲦⲀⲤⲐⲞ ⲚⲚⲒⲘⲈⲦⲀⲤⲈⲂⲎⲤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ⲒⲀⲔⲰⲂ.
26І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;
27ⲞⲨⲞϨ ⲐⲀⲒ ⲦⲈ ⲦⲀⲆⲒⲀⲐⲎⲔⲎ ⲈⲐⲚⲀϢⲰⲠⲒ ⲚⲰⲞⲨ ϨⲞⲦⲀⲚ ⲀⲒϢⲀⲚⲰⲖⲒ ⲚⲚⲞⲨⲚⲞⲂⲒ
27і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
28ⲔⲀⲦⲀ ⲘⲈⲚ ⲠⲒⲈⲨⲀⲄⲄⲈⲖⲒⲞⲚ ϨⲀⲚϪⲀϪⲒ ⲚⲈⲈⲐⲂⲈ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲔⲀⲦⲀ ϮⲘⲈⲦⲤⲰⲦⲠ ⲆⲈ ϨⲀⲚⲘⲈⲚⲢⲀϮ ⲚⲈⲈⲐⲂⲈ ⲚⲞⲨⲒⲞϮ.
28По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
29ϨⲀⲚⲀⲐⲞⲨⲰⲘ ⲚϨⲐⲎⲞⲨ ⲄⲀⲢ ⲚⲈⲚⲒϨⲘⲞⲦ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲐⲰϨⲈⲘ.
29Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
30ⲘⲪⲢⲎϮ ⲄⲀⲢ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲈⲢⲀⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲤⲀⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲞⲨⲤⲎⲞⲨ ϮⲚⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲨⲚⲀⲒ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲦⲀⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲦⲈⲚⲀⲒ.
30Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
31ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ⲚⲀⲒ ϨⲰⲞⲨ ϮⲚⲞⲨ ⲀⲨⲈⲢⲀⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲤⲀⲠⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲒ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲤⲈⲚⲀⲒ ⲚⲰⲞⲨ ϨⲰⲞⲨ ϮⲚⲞⲨ.
31так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
32ⲀⲪⲚⲞⲨϮ ⲄⲀⲢ ⲘⲀϢⲐⲀⲘ ⲈϨⲢⲈⲚ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈϦⲞⲨⲚ ϦⲀ ⲞⲨⲘⲈⲦⲀⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲚⲀⲒ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ.
32Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.
33ⲰⲠϢⲰⲔ ⲚϮⲘⲈⲦⲢⲀⲘⲀⲞ ⲚⲈⲘ ϮⲤⲞⲪⲒⲀ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲈⲘⲒ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ϨⲰⲤ ϨⲀⲚⲀⲦϦⲈⲦϦⲰⲦⲞⲨ ⲚⲈⲚⲈϤϨⲀⲠ ⲞⲨⲞϨ ϨⲀⲚⲀⲦϬⲒⲦⲀⲦⲤⲒ ⲚⲤⲰⲞⲨ ⲚⲈⲚⲈϤⲘⲰⲒⲦ.
33О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не дослїджені дороги Його!
34ⲚⲒⲘ ⲄⲀⲢ ⲠⲈⲦⲀϤⲈⲘⲒ ⲈⲠϨⲎⲦ ⲘⲠϬⲞⲒⲤ ⲒⲈ ⲚⲒⲘ ⲀϤⲈⲢϢⲪⲎⲢ ⲚⲤⲞϬⲚⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ.
34Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?
35ⲒⲈ ⲚⲒⲘ ⲀϤⲈⲢϢⲞⲢⲠ ⲚϮ ⲚⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤϮ ⲚⲀϤ ⲚⲦⲞⲨϢⲈⲂⲒⲰ.
35або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?
36ϪⲈ ϨⲀⲚⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲈⲞⲨⲞϨ ϨⲀⲚⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦϤ ⲚⲈⲞⲨⲞϨ ϨⲀⲚⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲢⲞϤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲈⲪⲰϤ ⲠⲈ ⲠⲒⲰⲞⲨ ϢⲀ ⲈⲚⲈϨ ⲀⲘⲎⲚ.
36Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.