Захарії 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І споглянув я знов і бачу: ось чоловік, і мав в руці міряльного шнура.
1Et levavi oculos meos, et vidi, et ecce vir, et in manu ejus funiculus mensorum.
2Я спитав: Куди ти йдеш? а він сказав менї: Розміряти Ерусалим, щоб знати, який він завширшки й який завдовжки.
2Et dixi: Quo tu vadis? Et dixit ad me: Ut metiar Jerusalem, et videam quanta sit latitudo ejus, et quanta longitudo ejus.
3Аж ось виступив ангел, що розмовляв ізо мною, другий же ангел вийшов вустрїч йому.
3Et ecce angelus qui loquebatur in me egrediebatur, et angelus alius egrediebatur in occursum ejus:
4І сказав той до його: Біжи й скажи сьому молодикові так: Одкрито стояти ме Ерусалим через множество людей і скоту в ньому.
4et dixit ad eum: Curre, loquere ad puerum istum, dicens: Absque muro habitabitur Jerusalem, præ multitudine hominum et jumentorum in medio ejus.
5І сам я, говорить Господь, буду йому поломяним муром, і прославлю себе посеред його.
5Et ego ero ei, ait Dominus, murus ignis in circuitu, et in gloria ero in medio ejus.
6Гей, гей! утікайте ж із півночньої вемлї, говорить Господь: Я бо вас порозвівав, нїби на всї чотири вітри, говорить Господь.
6[O, o, fugite de terra aquilonis, dicit Dominus, quoniam in quatuor ventos cæli dispersi vos, dicit Dominus.
7Утїкай, Сионе, ти, що пробуваєш у дочки Вавилонської.
7O Sion ! fuge, quæ habitas apud filiam Babylonis:
8Так бо говорить Господь сил небесних: Задля слави послав мене він до народів, що вас обдерали; хто бо торкається до вас, торкається об зїницю ока мого.
8quia hæc dicit Dominus exercituum: Post gloriam misit me ad gentes quæ spoliaverunt vos: qui enim tetigerit vos, tangit pupillam oculi mei:
9І ось, я підніму на них руку мою, й стануть вони здобиччю невольникам своїм, і зрозумїєте, що се Господь сил небесних послав мене.
9quia ecce ego levo manum meam super eos, et erunt prædæ his qui serviebant sibi: et cognoscetis quia Dominus exercituum misit me.
10Викликуй же радісно й веселись, дочко Сионова! ось бо, я прийду й осядусь посеред тебе, говорить Господь.
10Lauda et lætare, filia Sion, quia ecce ego venio, et habitabo in medio tui, ait Dominus.
11І прийдуть тодї многі народи до Господа, й будуть моїм народом; і я оселюсь посеред тебе, й зрозумієш, що мене послав до тебе Господь сил небесних.
11Et applicabuntur gentes multæ ad Dominum in die illa, et erunt mihi in populum, et habitabo in medio tui: et scies quia Dominus exercituum misit me ad te.
12І посяде Господь Юду, як своє наслїдде на сьвятій землї, й вибере собі знов Ерусалим.
12Et possidebit Dominus Judam partem suam in terra sanctificata, et eliget adhuc Jerusalem.
13Умовкни ж, усяке тіло, перед Господом! він бо підіймається з сьвятого пробутку свого.
13Sileat omnis caro a facie Domini, quia consurrexit de habitaculo sancto suo.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.