Одкриттє 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І почув я з храму великий голос, що глаголав семи ангелам: Ідїть і вилийте чаші гнїва Божого на землю.
1Ши ам аузит ун глас таре, каре веня дин Темплу ши каре зичя челор шапте ынӂерь: „Дучеци-вэ ши вэрсаць пе пэмынт челе шапте потире але мынией луй Думнезеу!”
2І пійшов первий, і вилив чашу свою на землю; і обкинуло людей злим і лютим боляком, тих що мали пятно зьвіра, і покланялись образові його.
2Чел динтый с-а дус ши а вэрсат потирул луй пе пэмынт. Ши о ранэ ря ши дурероасэ а ловит пе оамений каре авяу семнул фярей ши каре се ынкинау икоаней ей.
3А другий ангел вилив чашу свою на море; і стала кров наче у мерця, і всяка душа жива вмерла в морі.
3Ал дойля а вэрсат потирул луй ын маре. Ши маря с-а фэкут сынӂе, ка сынӂеле унуй ом морт. Ши а мурит орьче фэптурэ вие, кяр ши тот че ера ын маре.
4І третїй ангел вилив чашу свою на ріки і жерела водні; і стала кров.
4Ал трейля а вэрсат потирул луй ын рыурь ши ын извоареле апелор. Ши апеле с-ау фэкут сынӂе.
5І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;
5Ши ам аузит пе ынӂерул апелор зикынд: „Дрепт ешть Ту, Доамне, каре ешть ши каре ерай! Ту ешть Сфынт, пентру кэ ай жудекат ын фелул ачеста.
6кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.
6Фииндкэ ачештя ау вэрсат сынӂеле сфинцилор ши ал пророчилор, ле-ай дат ши Ту сэ бя сынӂе. Ши сунт вредничь.”
7І чув я иншого, що з жертівнї глаголав: Так, Господи, Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твої.
7Ши ам аузит алтарул зикынд: „Да, Доамне Думнезеуле, Атотпутерниче, адевэрате ши дрепте сунт жудекэциле Тале!”
8А четвертий ангел вилив чашу свою на сонце; і дано йому пекти людей огнем.
8Ал патруля а вэрсат потирул луй песте соаре. Ши соарелуй и с-а дат сэ догоряскэ пе оамень ку фокул луй.
9І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що має власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.
9Ши оамений ау фост догориць де о аршицэ маре ши ау хулит Нумеле Думнезеулуй каре аре стэпынире песте ачесте урӂий ши ну с-ау покэит ка сэ-Й дя славэ.
10А пятий ангел вилив чашу свою на престол зьвіра, і стало царство його темне. І кусали язики свої від болю;
10Ал чинчиля а вэрсат потирул луй песте скаунул де домние ал фярей. Ши ымпэрэция фярей а фост акоперитэ де ынтунерик. Оамений ышь мушкау лимбиле де дурере.
11і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від дїл своїх.
11Ши ау хулит пе Думнезеул черулуй дин причина дурерилор лор ши дин причина рэнилор лор реле ши ну с-ау покэит де фаптеле лор.
12А шестий ангел вилив чашу свою на велику ріку Євфрат; і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що зі сходу сонця.
12Ал шаселя а вэрсат потирул луй песте рыул чел маре, Еуфрат. Ши апа луй а секат, ка сэ фие прегэтитэ каля ымпэрацилор каре ау сэ винэ дин Рэсэрит.
13І бачив я із рота змія, і з рота зьвіра, і з рота лжепророка три нечисті духи, подобні до жаб.
13Апой ам вэзут ешинд дин гура балаурулуй ши дин гура фярей ши дин гура пророкулуй минчинос трей духурь некурате, каре семэнау ку ниште броаште.
14Се бо духи бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землї і цїлої вселенної, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя.
14Ачестя сунт духурь де драчь, каре фак семне немайпомените ши каре се дук ла ымпэраций пэмынтулуй ынтрег, ка сэ-й стрынгэ пентру рэзбоюл зилей челей марь а Думнезеулуй Челуй Атотпутерник.
15Ось іду, як злодїй; блаженний, хто чуває, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.
15„Ятэ, Еу вин ка ун хоц. Фериче де чел че вегязэ ши ышь пэзеште хайнеле, касэ ну умбле гол ши сэ и се вадэ рушиня!”
16І зібрав їх в одно місце, що зоветь ся по єврейськи Армагедон.
16Духуриле челе реле й-ау стрынс ын локул каре пе еврееште се кямэ Армагедон.
17А семий ангел вилив чашу свою на повітрє; і вийшов великий голос з храму небесного, від престола, глаголючи: Стало ся.
17Ал шаптеля а вэрсат потирул луй ын вэздух. Ши дин Темплу, дин скаунул де домние, а ешит ун глас таре, каре зичя: „С-а испрэвит!”
18І постали голоси, і громи, і блискавки, і трясеннє постало велике, якого не було, від коли люде на землї постали; таке трясеннє! таке велике!
18Ши ау урмат фулӂере, гласурь, тунете ши с-а фэкут ун маре кутремур де пэмынт, аша де таре кум, де кынд есте омул пе пэмынт, н-а фост ун кутремур аша де маре.
19І розпав ся великий город на три частї, і городи поган попадали; і про Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина лютости гнїва Його.
19Четатя чя маре а фост ымпэрцитэ ын трей пэрць ши четэциле нямурилор с-ау прэбушит. Ши Думнезеу Шь-а адус аминте де Бабилонул чел маре, ка сэ-й дя потирул де вин ал фурией мынией Луй.
20І всякий остров зник, і не знайдено гори.
20Тоате остроавеле ау фуӂит ши мунций ну с-ау май гэсит.
21І град великий, як сотнар, упав з неба на людей; і хулили люде Бога задля градової порази, бо пораза граду вельми була велика.
21О гриндинэ маре, але кэрей боабе кынтэряу апроапе ун талант, а кэзут дин чер песте оамень. Ши оамений ау хулит пе Думнезеу дин причина урӂией гриндиней, пентру кэ ачастэ урӂие ера фоарте маре.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.