Одкриттє 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1А після сього бачив я чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох краях землї, і держали чотири вітри землї, щоб не віяв вітер на землю, анї на море, анї на жадне дерево.
1Дупэ ачея ам вэзут патру ынӂерь каре стэтяу ын пичоаре ын челе патру колцурь але пэмынтулуй. Ей циняу челе патру вынтурь але пэмынтулуй, ка сэ ну суфле вынт пе пэмынт, нич пе маре, нич песте вреун копак.
2Ще бачив я иншого ангела, що виходив від сходу сонця, і мав печать Бога живого; і покликнув голосом великим до чотирьох ангелів, котрим дано шкодити на землї і на морю, глаголючи:
2Ши ам вэзут ун алт ынӂер каре се суя динспре рэсэритул соарелуй ши каре авя печетя Думнезеулуй челуй виу. Ел а стригат ку глас таре ла чей патру ынӂерь кэрора ле фусесе дат сэ ватэме пэмынтул ши маря,
3Не робіть шкоди землї нї морю, нї деревинї, доки не попечатаєм слуг Бога нашого на чолї їх.
3зикынд: „Ну вэтэмаць пэмынтул, нич маря, нич копачий пынэ ну вом пуне печетя пе фрунтя служиторилор Думнезеулуй ностру!”
4І я чув число попечатаних, сто сорок і чотири тисяч попечатаних із усїх родів синів Ізраїлевих:
4Ши ам аузит нумэрул челор че фусесерэ печетлуиць: о сутэ патрузечь ши патру де мий дин тоате семинцииле фиилор луй Исраел.
5З роду Юдиного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Рубенового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Гадового дванайцять тисяч попечатаних;
5Дин семинция луй Иуда, доуэспрезече мий ерау печетлуиць; дин семинция луй Рубен, доуэспрезече мий; дин семинция луй Гад, доуэспрезече мий;
6з роду Асирового дванайцять тисяч попечатаних;
6дин семинция луй Ашер, доуэспрезече мий; дин семинция луй Нефтали, доуэспрезече мий; дин семинция луй Манасе, доуэспрезече мий;
7з роду Нефталимового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Манассіїного дванайцять тисяч попечатаних, з роду Симеонового дванайцять тисяч попечатаних;
7дин семинция луй Симеон, доуэспрезече мий; дин семинция луй Леви, доуэспрезече мий; дин семинция луй Исахар, доуэспрезече мий;
8з роду Левиїного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Іссахарового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Завулонового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Йосифового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Беняминового дванайцять тисяч попечатаних.
8дин семинция луй Забулон, доуэспрезече мий; дин семинция луй Иосиф, доуэспрезече мий; дин семинция луй Бениамин, доуэспрезече мий ау фост печетлуиць.
9Після сього поглянув я, і ось, пребагато людей, котрих нїхто не міг перелїчити, з кожного народу, і роду, і людей, і язиків, стоїть перед престолом і перед Агнцем, зʼодягнені в одежі білі, а пальмові вітки в руках їх.
9Дупэ ачея м-ам уйтат ши ятэ кэ ера о маре глоатэ пе каре ну путя с-о нумере нимень, дин орьче ням, дин орьче семинцие, дин орьче нород ши де орьче лимбэ, каре стэтя ын пичоаре ынаинтя скаунулуй де домние ши ынаинтя Мелулуй, ымбрэкаць ын хайне албе, ку рамурь де финик ын мынь,
10І покликували великим голосом, говорячи: Спасеннє Богу нашому, сидячому на престолї, і Агнцеві.
10ши стригау ку глас таре ши зичяу: „Мынтуиря есте а Думнезеулуй ностру, каре шаде пе скаунул де домние, ши а Мелулуй!”
11І всї ангели стояли кругом престола і старцїв і чотирьох животних, і впали перед престолом на лиця свої, і поклонились Богу,
11Ши тоць ынӂерий стэтяу ымпрежурул скаунулуй де домние, ымпрежурул бэтрынилор ши ымпрежурул челор патру фэптурь вий. Ши с-ау арункат ку фецеле ла пэмынт ын фаца скаунулуй де домние ши с-ау ынкинат луй Думнезеу
12говорячи: Амінь; благословеннє, і слава, і премудрость, і подяка, і честь, і сила і кріпость Богу нашому по вічні віки. Амінь.
12ши ау зис: „Амин. Але Думнезеулуй ностру сэ фие лауда, слава, ынцелепчуня, мулцумириле, чинстя, путеря ши тэрия ын вечий вечилор! Амин.”
13І сказав один із старцїв, говорючи менї: Хто се, що зʼодягнені в білі одежі, і звідкіля прийшли?
13Ши унул дин бэтрынь а луат кувынтул ши мь-а зис: „Ачештя, каре сунт ымбрэкаць ын хайне албе, чине сунт оаре? Ши де унде ау венит?”
14І я сказав: Добродїю, ти знаєш; і рече менї: се, що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі свої, і вибілили одежі свої кровю Агнця.
14„Доамне”, й-ам рэспунс еу, „ту штий.” Ши ел мь-а зис: „Ачештя вин дин неказул чел маре; ей шь-ау спэлат хайнеле ши ле-ау албит ын сынӂеле Мелулуй.
15Тим то вони перед престолом Бога, і служять Йому день і ніч в храмі Його; і Сидячий на престолї оселить ся в них.
15Пентру ачаста стау ей ынаинтя скаунулуй де домние ал луй Думнезеу ши-Й служеск зи ши ноапте ын Темплул Луй. Чел че шаде пе скаунул де домние Ышь ва ынтинде песте ей кортул Луй.
16Вже не будуть голодні, анї жадні, анї падати ме на них сонце, анї жадна спека;
16Ну ле ва май фи фоаме, ну ле ва май фи сете; ну-й ва май догори нич соареле, нич врео алтэ аршицэ.
17Агнець бо, що на серединї престола, пасти ме їх, і водити ме їх до живих жерел вод; і Бог отре всяку сльозину з очей їх.
17Кэч Мелул, каре стэ ын мижлокул скаунулуй де домние, ва фи Пэсторул лор, ый ва дуче ла извоареле апелор веций ши Думнезеу ва штерӂе орьче лакримэ дин окий лор.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.