Еремії 26
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1У початку царювання Йоакимового Йосієнка, царя Юдейського, надійшло таке слово від Господа:
1In the beginning of the reign of Jehoiakim the son of Josiah, king of Judah, came this word from the LORD, saying:
2Так говорить Господь: Стань на подвіррі в дому Господньому та промов до всїх горожан, що приходять на прощу з усїх міст Юдиних до Господнього дому, всї словеса, що заповім тобі казати їм; нї слова не уйми.
2'Thus saith the LORD: Stand in the court of the LORD'S house, and speak unto all the cities of Judah, which come to worship in the LORD'S house, all the words that I command thee to speak unto them; diminish not a word.
3Може послухають, і зверне кожен з ледачої стежки своєї, а тодї я відміню те лихо, що задумав був послати на їх за їх ледачі вчинки.
3It may be they will hearken, and turn every man from his evil way; that I may repent Me of the evil, which I purpose to do unto them because of the evil of their doings.
4І говори до них ось як: Так каже Господь: Коли не послухаєте мене, щоб ходити в мойму законї, що я дав вам,
4And thou shalt say unto them: Thus saith the LORD: If ye will not hearken to Me, to walk in My law, which I have set before you,
5Щоб слухати слів рабів моїх, пророків, що невгавно до вас посилаю та й посилаю, дарма що ви не слухаєте їх,
5to hearken to the words of My servants the prophets, whom I send unto you, even sending them betimes and often, but ye have not hearkened;
6То я з сим домом зроблю те, що з Силомом, а місто се подам на прокляттє всїм народам на землї.
6then will I make this house like Shiloh, and will make this city a curse to all the nations of the earth.'
7Сьвященники й пророки й ввесь люд чули, як Еремія говорив сї слова в Господньому домі.
7So the priests and the prophets and all the people heard Jeremiah speaking these words in the house of the LORD.
8І скоро скінчив Еремія говорити все те, що Господь заповідав йому говорити всїм людям, — ухопили його сьвященники й пророки й ввесь люд кричучи: Смерть йому, смерть!
8Now it came to pass, when Jeremiah had made an end of speaking all that the LORD had commanded him to speak unto all the people, that the priests and the prophets and all the people laid hold on him, saying: 'Thou shalt surely die.
9На що ти пророкуєш в імя Господнє й говориш: Станеться з сим домом те, що з Силомом, а город сей спустїє, збезлюдїє? І встав увесь люд у домі Господньому на Еремію.
9Why hast thou prophesied in the name of the LORD, saying: This house shall be like Shiloh, and this city shall be desolate, without an inhabitant?' And all the people were gathered against Jeremiah in the house of the LORD.
10Дочувшися ж про се князї Юдині, поприходили з царської палати до дому Господнього та й посїдали коло ввіходу в нові ворота дому Господнього.
10When the princes of Judah heard these things, they came up from the king's house unto the house of the LORD; and they sat in the entry of the new gate of the LORD'S house.
11Тодї сьвященники й пророки промовили так до князїв і до всього люду: Чоловікові сьому належиться присуд на смерть, бо він пророкує проти сього міста, — як се ви самі чули своїми ушима!
11Then spoke the priests and the prophets unto the princes and to all the people, saying: 'This man is worthy of death; for he hath prophesied against this city, as ye have heard with your ears.'
12Еремія ж сказав до всїх князїв і до всього народу так: Мене Господь послав пророкувати проти сього дому й проти сього міста ті слова, що ви чули;
12Then spoke Jeremiah unto all the princes and to all the people, saying: 'The LORD sent me to prophesy against this house and against this city all the words that ye have heard.
13Тим же то навправте ви ваші путї й вчинки ваші, й послухайте голосу Господнього, Бога вашого, а Господь відмінить те лихо, що виповів на вас.
13Therefore now amend your ways and your doings, and hearken to the voice of the LORD your God; and the LORD will repent Him of the evil that He hath pronounced against you.
14Що ж до мене, так се — я в руках у вас; чинїть ізо мною, що в очах ваших добре й справедливе;
14But as for me, behold, I am in your hand; do with me as is good and right in your eyes.
15Тілько затямте собі добре, що як мене вбєте, так безвинню кров наведете на себе й на сей город і на осадників його; бо Господь послав мене справдї сказати усї цї слова в уші ваші.
15Only know ye for certain that, if ye put me to death, ye will bring innocent blood upon yourselves, and upon this city, and upon the inhabitants thereof; for of a truth the LORD hath sent me unto you to speak all these words in your ears.'
16Тодї сказали князї й ввесь люд до сьвященників і пророків: Чоловіка сього нїяк засуджувати на смерть, бо промовляв до нас в імя Господа, Бога нашого.
16Then said the princes and all the people unto the priests and to the prophets: 'This man is not worthy of death; for he hath spoken to us in the name of the LORD our God.'
17Та й деякі з значніх людей в землї виступили й промовили до збору народного:
17Then rose up certain of the elders of the land, and spoke to all the assembly of the people, saying:
18Михей з Морасту пророкував за царя Юдейського Езекії та й промовив був до всього люду Юдейського: Так говорить Господь сил небесних: Сион орати муть, як ниву, а Ерусалим обернеться в купу розвалин, гора ж храму сього заросте лїсом.
18'Micah the Morashtite prophesied in the days of Hezekiah king of Judah; and he spoke to all the people of Judah, saying: Thus saith the LORD of hosts: Zion shall be plowed as a field, and Jerusalem shall become heaps, and the mountain of the house as the high places of a forest.
19Хиба ж його вбив за се Езекія, царь Юдейський, та ввесь Юда? Чи ж не збоялись вони Господа та не благали помилування у Господа, так що Господь одмінив те лихо, яким загрозив їм? а ми мали б накликати велике лихо на душі наші?
19Did Hezekiah king of Judah and all Judah put him at all to death? did he not fear the LORD, and entreat the favour of the LORD, and the LORD repented Him of the evil which He had pronounced against them? Thus might we procure great evil against our own souls.'
20Пророкував ще й другий в імя Господнє, Урія Шемаїєнко з Киріят-яриму, а пророкував проти сього городу й проти сієї країни як раз тими словами що й Еремія.
20And there was also a man that prophesied in the name of the LORD, Uriah the son of Shemaiah of Kiriath-jearim; and he prophesied against this city and against this land according to all the words of Jeremiah;
21Як же почув його слова царь Йоаким із усїма вельможами й князями своїми, то й наставав царь на його життє. Перечувши ж про се Урія, злякався, втїк і схоронився в Египет.
21and when Jehoiakim the king, with all his mighty men, and all the princes, heard his words, the king sought to put him to death; but when Uriah heard it, he was afraid, and fled, and went into Egypt;
22Та царь Йоаким послав людей і в Египет: Елнатана Ахборенка й инших із ним.
22and Jehoiakim the king sent men into Egypt, Elnathan the son of Achbor, and certain men with him, into Egypt;
23І взяли вони Урію з Египту та й привели до царя Йоакима, а той велїв стяти його мечем та кинути трупа його на кладовищі для простих людей. —
23and they fetched forth Uriah out of Egypt, and brought him unto Jehoiakim the king; who slew him with the sword, and cast his dead body into the graves of the children of the people.
24Однак Ахикам Сафаненко заступився за Еремію, що не видано його людові на смерть.
24Nevertheless the hand of Ahikam the son of Shaphan was with Jeremiah, that they should not give him into the hand of the people to put him to death.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.