Осії 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Як говорить, було, Ефраїм, то всї тремтїли. Він був поважний ув Ізраїлї; та він провинив через Баала — та й погиб.
1Кынд ворбя, Ефраим рэспындя гроаза ын Исраел. Дар кум а пэкэтуит ку Баал, а мурит.
2А тепер чинять вони ще нові провини: поробили собі з свого срібла виливані боввани по свому розуму — все ремісницька робота, — та й навчають людей, що приносять жертву: Цїлуйте биків!
2Ши акум ей пэкэтуеск ынтруна, ышь фак кипурь турнате дин арӂинтул лор, идоль нэскочиць де ей, лукраре фэкутэ де мештерь. Ачестора ле ворбеск ей ши, жертфинд оамень, сэрутэ вицей!
3За те ж вони позникають, наче мрака вранцї, наче роса, скоро улїтаюча, як полова, що її вітер з току розвіває, та як дим із комена.
3Де ачея вор фи ка норул де диминяцэ, ка роуа каре трече репеде, ка плява суфлатэ де вынт дин арие, ка фумул каре есе дин хорн.
4Нї! я — Господь, Бог твій з часів землї Египецької, і нїяк тобі знати иншого Бога окрім мене, й нема Спасителя окрім мене.
4„Дар Еу сунт Домнул Думнезеул тэу, дин цара Еӂиптулуй ынкоаче. Ту куношть кэ ну есте алт Думнезеу афарэ де Мине ши ну есте алт Мынтуитор афарэ де Мине.
5Я ж признав тебе за свого в пустинї, у тій землї спраги.
5Еу те-ам куноскут ын пустиу, ынтр-ун пэмынт фэрэ апэ.
6Маючи поживу, вони їли до ситу; а коли засичувались, підіймалось у гору їх серце, й забували про мене.
6Дар, кынд ау дат де пэшуне, с-ау сэтурат ши, кынд с-ау сэтурат, инима ли с-а умфлат де мындрие, де ачея М-ау уйтат.
7За те ж станусь я їм левом — левчуком, що чатує при дорозї.
7Еу М-ам фэкут ка ун леу пентру ей ши-й пындеск ка ун пардос пе друм.
8Нападати буду їх, як ведмедиця, що забрано їй дїти, — як левиця, роздирати й виїдати місце, де серце їх бється; дикі зьвірі будуть їх розторгувати.
8Мэ нэпустеск асупра лор ка о урсоайкэ липситэ де пуий ей, ле сфыший ынвелишул инимий, ый ынгит пе датэ ка ун леу ши фяреле кымпулуй ый вор фаче букэць.
9Ти самий, Ізраїлю, погубив себе, бо тілько в менї — опора твоя.
9Пеиря та, Исраеле, есте кэ ай фост ымпотрива Мя, ымпотрива Челуй че те путя ажута.
10А де ж царь твій? Нехай би тепер рятував тебе по всїх містах твоїх! Де ж суддї твої, що про них ти мовляв: Дай нам царя і старшину?
10Унде есте ымпэратул тэу ка сэ те скапе ын тоате четэциле тале? Унде сунт жудекэторий тэй деспре каре зичяй: ‘Дэ-мь ун ымпэрат ши домнь’?
11Я ж дав тобі царя у гнїву мому, та й — одняв у досадї моїй.
11Ць-ам дат ун ымпэрат ын мыния Мя ши ци-л яу ын урӂия Мя!
12О, Ефраїмове беззаконство звязане в узол, сховано його гріх, не забудесь!
12Нелеӂюиря луй Ефраим есте стрынсэ, пэкатул луй есте пэстрат.
13Прийдуть на нього муки породїлї; він — нерозумний син, инакше не ждав би, аж прийдеться родити дїтей.
13Ыл вор апука дурериле наштерий; есте ун копил неынцелепт, кэч ну поате сэ наскэ ла время сорочитэ!
14Та я вибавлю їх із потали пекла, відкуплю їх від смертї. Де жало твоє, смерте? а ти, пекло, де твоя побіда? жалю зза сього у мене не буде.
14Ый вой рэскумпэра дин мына Локуинцей морцилор, ый вой избэви де ла моарте. Моарте, унде ыць есте чума? Локуинцэ а морцилор, унде ыць есте нимичиря? Кэинца есте аскунсэ де привириле Меле!”
15Хоч Ефраїм між братами й плодющий, та з востоку підійметься буря, підійметься буря Господня з пустинї, — і висхне джерело його, й зсякне виплив його; вона опустошить скарбівню всього посуду дорогого.
15Орькыт де родитор ар фи Ефраим ын мижлокул фрацилор сэй, тот ва вени вынтул де рэсэрит, се ва стырни дин пустиу ун вынт ал Домнулуй, ый ва уска извоареле ши-й ва сека фынтыниле; ва жефуи вистиерия де тоате васеле ей де прец.
no verse 16 in this text
16Самария есте педепситэ пентру кэ с-а рэзврэтит ымпотрива Думнезеулуй ей. Вор кэдя учишь де сабие; прунчий лор вор фи здробиць ши вор спинтека пынтечеле фемеилор лор ынсэрчинате.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.