Езекиїла 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І надійшло до мене слово Господнє:
1And the word of the Lord came to me, saying:
2Сину чоловічий! загадай загадку та скажи приклад домові Ізрайлевому.
2Son of man, put forth a riddle, and speak a parable to the house of Israel,
3А промов: Так говорить Господь Бог: Величезний орел з великими крильми й довгенезними махалами, з повним пестрим піррєм злетїв на Ливан-гору та й зняв із кедра вершок.
3And say: Thus saith the Lord God: A large eagle with great wings, long-limbed, full of feathers, and of variety, came to Libanus, and took away the marrow of the cedar.
4Відрізав один ізміж його зразків та й перенїс у крамарську землю, й всадив його там у купецькому містї;
4He cropped off the top of the twigs thereof: and carried it away into the land of Chanaan, and he set it in a city of merchants.
5Так само взяв насїння з тієї землї та й посадив у землю плодющу; над великою водою посадив його, наче ивину.
5And he took of the seed of the land, and put it in the ground for seed, that it might take a firm root over many waters: he planted it on the surface of the earth.
6І виросло воно та й зробилось виноградиною, широкою, низького росту, похилою ʼд землї, так що віттє її повилось ізнов по їй, а коріннє зоставалось під нею; та й як зробилось воно виноградиною, так пустило паростки й розкинулось віттєм.
6And it sprung up and grew into a spreading vine of low stature, and the branches thereof looked towards him: and the roots thereof were under him. So it became a vine, and grew into branches, and shot forth sprigs.
7Був же ще другий орел з величезними крильми й розкішним піррєм, і ось, та виноградина погнала коріннє своє до його й простягнула до його віттє своє, щоб він підливав її із борозд грядок своїх,
7And there was another large eagle, with great wings, and many feathers: and behold this vine, bending as it were her roots towards him, stretched forth her branches to him, that he might water it by the furrows of her plantation.
8Хоч вона посаджена була на доброму полі, над великою водою, так що могла й без того розпускати віттє й приносити плід і зробитись виноградиною роскішною.
8It was planted in a good ground upon many waters, that it might bring forth branches, and bear fruit, that it might become a large vine.
9Тим же то скажи: Так говорить Господь Бог: Чи з сього буде користь? Чи не повиривають її коріння, чи не позривають її плоду, так що її пагонцї посохнуть? Так, все молоде віттє її, що відросло в неї, посохне. Та ще й не з великою силою й не з многими людьми вирвуть її з коріннєм.
9Say thou: Thus saith the Lord God: Shall it prosper then? shall he not pull up the roots thereof, and strip off its fruit, and dry up all the branches it hath shot forth, and make it wither: and this without a strong arm, or many people, to pluck it up by the root?
10І ось, хоч її посаджено, та чи буде з того користь? чи не всохне вона, скоро тілько подує на неї східний вітер? ой певно, всохне на тій самій грядцї, де вона виросла.
10Behold, it is planted: shall it prosper then? shall it not be dried up when the burning wind shall touch it, and shall it not wither in the furrows where it grew?
11І надійшло до мене Господнє слово:
11And the word of the Lord came to me, saying:
12Скажи сьому ворохобному дому: Чи не догадуєтесь, що воно значить? — Скажи: ось, ійде царь Вавилонський на Ерусалим, і возьме його царя й князїв його та й одведе їх до себе в Вавилон.
12Say to the provoking house: Know you not what these things mean? Tell them: Behold the king of Babylon cometh to Jerusalem: and he shall take away the king and the princes thereof, and carry them with him to Babylon.
13І возьме другого з царського роду та й зложить із ним умову, і звяже його клятьбою й забере можних у тій країнї з собою,
13And he shall take one of the king’s seed, and make a covenant with him, and take an oath of him. Yea, and he shall take away the mighty men of the land,
14Щоб царство було принизене, та й не пійшло вже вгору знов; щоб воно додержувало вмову й стояло в нїй твердо.
14That it may be a low kingdom and not lift itself up, but keep his covenant, and observe it.
15Той же зрадив його, пославши посли в Египет, щоб дано йому коней й багацько війська. Чи вийде йому се на добро? Чи вибавить себе той, що таке вдїяв?
15But he hath revolted from him and sent ambassadors to Egypt, that it might give him horses, and much people. And shall he that hath done thus prosper, or be saved? and shall he escape that hath broken the covenant?
16Так певно, як я живу, говорить Господь Бог, у столицї того царя, що настановив його царем, а котрому він криво присягав, і поламав свою з ним умову, в него в Вавилонї він умре.
16As I live, saith the Lord God: In the place where the king dwelleth that made him king, whose oath he hath made void, and whose covenant he broke, even in the midst of Babylon shall he die.
17Фараон же нїчого не вдїє проти великої потуги й многолїчного люду в тій війнї, як насиплють вал і побудують башти, щоб вигубити многі душі.
17And not with a great army, nor with much people shall Pharao fight against him: when he shall cast up mounts, and build forts, to cut off many souls.
18Він змаловажив клятьбу, поламав умову, й дав свою руку другому; вчинивши все те, він не спасе себе.
18For he had despised the oath, breaking his covenant, and behold he hath given his hand: and having done all these things, he shall not escape.
19Тим же то ось так говорить Господь Бог: Так певно, як я живу, присягу мою, що він змаловажив, і вмову в імя моє, що він поламав, оберну на його голову.
19Therefore thus saith the Lord God: As I live, I will lay upon his head the oath he hath despised, and the covenant he hath broken.
20І закину на його невід мій, і вловиться він у сїть мою, та й одведу його в Вавилон, і буду там судитись із ним за його віроломність проти мене.
20And I will spread my net over him, and he shall be taken in my net: and I will bring him into Babylon, and will judge him there for the transgression by which he hath despised me.
21А всї втїкачі з усїх полків його поляжуть од меча; которі ж зостануться, тих порозвіваю на всї вітри, щоб ви зрозуміли, що се я, — Господь, сказав те.
21And all his fugitives with all his bands shall fall by the sword: and the residue shall be scattered into every wind: and you shall know that I the Lord have spoken.
22Так говорить Господь Бог: Я возьму із верховіття високого кедра та й посаджу, — з найвисших його паростків відотну нїжний пагончик та й посаджу на високій і величній горі.
22Thus saith the Lord God: I myself will take of the marrow of the high cedar, and will set it: I will crop off a tender twig from the top of the branches thereof, and I will plant it on a mountain high and eminent.
23На вершку гори Ізрайлевої посаджу його; й пустить він віттє, і вродить овощі, й виросте він у величного кедра, й жити ме в тїнї його всяке птаство.
23On the high mountains of Israel will I plant it, and it shall shoot forth into branches, and shall bear fruit, and it shall become a great cedar: and all birds shall dwell under it, and every fowl shall make its nest under the shadow of the branches thereof.
24І всї польові дерева побачать, що я, Господь, високі дерева понижую, а низьке дерево підвисшую; зелене дерево висушую, а сухе дерево чиню цьвітучим. Я, Господь, сказав так, і так учиню.
24And all the trees of the country shall know that I the Lord have brought down the high tree, and exalted the low tree: and have dried up the green tree, and have caused the dry tree to flourish. I the Lord have spoken and have done it.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.