Амоса 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Почуйте се слово, ним я заплачу над вами, доме Ізраїля!
1Hear ye this word which I take up for a lamentation over you, O house of Israel:
2Упаде, — вже більше не встане дїва Ізрайлева! кинута об землю, та й нїкому буде підвести її!
2The virgin of Israel is fallen, she shall no more rise; she is cast down upon her land, there is none to raise her up.
3Так бо говорить Господь Бог: В такому городї, що виступав тисячкою, останеться сотня, а в тому, що виступав сотнею, останеться десять в родї Ізраїля.
3For thus saith the Lord GOD: The city that went forth a thousand shall have a hundred left, and that which went forth a hundred shall have ten left, of the house of Israel.
4Тим же то ось як промовляє Господь до Ізрайлевого дому: шукайте мене, а будете жити.
4For thus saith the LORD unto the house of Israel: Seek ye Me, and live;
5Не шукайте собі Бетелю, в Галгал не ходїте; та й в Версаву не вчащайте; пійде бо Галгал у неволю, а Бетель в нїщо обернеться.
5But seek not Beth-el, nor enter into Gilgal, and pass not to Beer-sheba; for Gilgal shall surely go into captivity, and Beth-el shall come to nought.
6Шукайте ви Господа, а будете жити, ато обхопить він дом Йосифів пожаром і не буде нїкого в Бетелї, пожежу вгасити.
6Seek the LORD, and live — lest He break out like fire in the house of Joseph, and it devour, and there be none to quench it in Bethel —
7Ой ви, що правосуд обертаєте в отруту, а справедливість кидаєте під ноги на землю!
7Ye who turn judgment to wormwood, and cast righteousness to the ground;
8Хто се сотворив сїм зірок і Оріона, та робить із чорної темряви ясний поранок, а день перемінює у темну ніч, — хто скликує води морські (в хмари) й розливає їх по обличчю землї? Се він — Господь імя йому!
8Him that maketh the Pleiades and Orion, and bringeth on the shadow of death in the morning, and darkeneth the day into night; that calleth for the waters of the sea, and poureth them out upon the face of the earth; the LORD is His name;
9Він підкріпляє опустошника проти сильного, й пустошник уходить в твердиню.
9That causeth destruction to flash upon the strong, so that destruction cometh upon the fortress.
10А вони ненавидять того, що в воротях картає, й гидують тим, хто правду говорить!
10They hate him that reproveth in the gate, and they abhor him that speaketh uprightly.
11За те ж, що топчете вбогого й користь собі з його хлїба берете, хоч собі будинки й з тесаного каменя помуруєте, ви в них не будете жити; понасаджуєте сади-виногради, та вина з них не пити мете.
11Therefore, because ye trample upon the poor, and take from him exactions of wheat; ye have built houses of hewn stone, but ye shall not dwell in them, ye have planted pleasant vineyards, but ye shall not drink wine thereof.
12Я бо знаю, що за безлїч проступків ваших, що за великі гріхи ваші: ви ж — вороги праведного, берете гостинцї, і перекручуєте справи бідного.
12For I know how manifold are your transgressions, and how mighty are your sins; ye that afflict the just, that take a ransom, and that turn aside the needy in the gate.
13Тим то мовчить і розумний того часу, бо час се лихий.
13Therefore the prudent doth keep silence in such a time; for it is an evil time.
14Нї! добра, не зла шукайте, коли хочете жити, а тодї й Господь Бог Саваот буде з вами, як се ви говорите.
14Seek good, and not evil, that ye may live; and so the LORD, the God of hosts, will be with you, as ye say.
15Одцурайтеся ж лихого, а добро полюбіте, та привернїть правосуд у брамі; може бути, що Господь Бог Саваот помилує ще останки з Йосифа.
15Hate the evil, and love the good, and establish justice in the gate; it may be that the LORD, the God of hosts, will be gracious unto the remnant of Joseph.
16Бо ось що говорить Бог Саваот, Вседержитель: По всїх улицях буде плач, і по всїх дорогах будуть голосити: Горе, о горе! прихожого хлїбороба закликати муть, щоб з ними смутився, й тямущих у плакальних піснях, — щоб голосили.
16Therefore thus saith the LORD, the God of hosts, the Lord: Lamentation shall be in all the broad places, and they shall say in all the streets: 'Alas! alas!' and they shall call the husbandman to mourning, and proclaim lamentation to such as are skilful of wailing.
17Та й по всїх виноградниках буде плач, бо се я, — я перейду почерез тебе, говорить Господь.
17And in all vineyards shall be lamentation; for I will pass through the midst of thee, saith the LORD.
18Горе тому, хто день Господень бачити хоче! На що він вам — той день Господень? Темрява він, а не сьвітло, —
18Woe unto you that desire the day of the LORD! Wherefore would ye have the day of the LORD? It is darkness, and not light.
19Се все одно, що від лева б утїк хто, та на ведмедя наскочив, або, прийшовши в домівку, об стїну обперся рукою, а гадюка його вкусила.
19As if a man did flee from a lion, and a bear met him; and went into the house and leaned his hand on the wall, and a serpent bit him.
20Хиба ж бо день Господень не темрява, а сьвітло? нї, він — пітьма, нема в нїм просьвітку.
20Shall not the day of the LORD be darkness, and not light? Even very dark, and no brightness in it?
21Ненависні, противні менї сьвята ваші, не милі менї пахощі з жертов ваших під час сьвяточних сходин ваших.
21I hate, I despise your feasts, and I will take no delight in your solemn assemblies.
22Коли приносити мете менї всепалення чи хлїбові приноси, то я їх не прийму, та й на подячну жертву з ситих назимків ваших я й не гляну.
22Yea, though ye offer me burnt-offerings and your meal-offerings, I will not accept them; neither will I regard the peace-offerings of your fat beasts.
23Віддали гук пісень твоїх від мене, голосу гусел твоїх я чути не хочу.
23Take thou away from Me the noise of thy songs; and let Me not hear the melody of thy psalteries.
24Правосуд нехай у вас, як вода, тече, й справедливість — як бистрий потік.
24But let justice well up as waters, and righteousness as a mighty stream.
25Хиба ж ви жертви та хлїбові дари в пустинї через сорок років менї приносили, ти, доме Ізраїля?
25Did ye bring unto Me sacrifices and offerings in the wilderness forty years, O house of Israel?
26Нї, ви носили намет Молохів та зорю бога вашого Ремфана, — боввани, що їх самі собі поробили.
26So shall ye take up Siccuth your king and Chiun your images, the star of your god, which ye made to yourselves.
27Тим то я геть із Дамаску вас попереселяю, говорить Господь; Бог сил небесних — імя йому.
27Therefore will I cause you to go into captivity beyond Damascus, saith He, whose name is the LORD God of hosts.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.