2 Паралипоменон 34
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Йосії було вісїм років, як став царем, а царював у Ерусалимі трийцять і один рік.
1Иосия авя опт ань кынд а ажунс ымпэрат ши а домнит трейзечь ши уну де ань ла Иерусалим.
2І чинив він угодне в очах Господнїх, і ходив путьми Давида, предка свого, і не відхилявся нї праворуч, нї лїворуч.
2Ел а фэкут че есте бине ынаинтя Домнулуй ши а умблат ын кэиле татэлуй сэу Давид; ну с-а абэтут де ла еле нич ла дряпта, нич ла стынга.
3Бувши ще хлопцем, восьмого року свого царювання, почав він обертатись до Бога Давида, предка свого, а дванайцятого року почав вичищати Юдею та Ерусалим від висот і дубров, і від вирізаних та вилитих ідолів.
3Ын ал оптуля ан ал домнией луй, пе кынд ера ынкэ тынэр, а ынчепут сэ кауте пе Думнезеул татэлуй сэу Давид. Ши, ын ал дойспрезечеля ан, а ынчепут сэ курэцяскэ Иуда ши Иерусалимул де ынэлцимь, де идолий Астартеей, де кипурь чоплите ши де кипурь турнате.
4І повалили перед лицем його жертовника Баалів та ідолів, що стояли на їх; і повирубував він сьвящені дерева, а повирізувані та повиливані ідоли поламав і порозбивав на порох, та й порозсипав по могилах тих, що приносили їм жертви;
4Ау дэрымат ынаинтя луй алтареле баалилор ши ау тэят стылпий ынкинаць соарелуй, каре ерау дясупра лор; а сфэрымат идолий Астартеей, кипуриле чоплите ши кипуриле турнате, ле-а фэкут праф, а пресэрат прафул пе морминтеле челор че ле адусесерэ жертфе
5Ба і костї жерцїв попалив на їх жертівниках, і вичистив Юдею й Ерусалим.
5ши а арс оаселе преоцилор пе алтареле лор. Астфел а курэцит Иуда ши Иерусалимул.
6Так само в містах Манассії, й Ефраїма, й Симеона, аж до поколїння Нефталїєвого, і в спустошених їх околицях,
6Ын четэциле луй Манасе, луй Ефраим, луй Симеон ши кяр луй Нефтали, претутиндень, ын мижлокул дэрымэтурилор лор,
7Порозвалював він жертівники й сьвящені дерева, а ідоли порозбивав на порох, і всї статуї потовк по всїй землї Ізраїлській, і вернувся в Ерусалим.
7а дэрымат алтареле, а фэкут букэць идолий Астартеей ши кипуриле чоплите, ле-а фэкут праф ши а тэят тоць стылпий ынкинаць соарелуй ын тоатэ цара луй Исраел. Апой с-а ынторс ла Иерусалим.
8Вісїмнайцятого року свого царювання, після вичищення землї та дому Божого, послав він Шафана, сина Ацаліїного, та начальника міста Маасею, та Йоаха, сина Йоахазового, дїєписця, поновити дом Господа, Бога свого.
8Ын ал оптспрезечеля ан ал домнией луй, дупэ че а курэцит цара ши каса, а тримис пе Шафан, фиул луй Ацалия, пе Маасея, кэпетения четэций, ши пе Иоах, фиул луй Иоахаз, архиварул, сэ дрягэ Каса Домнулуй Думнезеулуй сэу.
9І прийшли вони до первосьвященника Хелкії, і віддали срібло, дане на дом Божий, яке левіти, що стояли на сторожі коло порога, зібрали з рук Манассії та Ефраїма, й усїх инчих Ізрайлитян, і з усього Юди та Бенямина, та з осадників Ерусалимських,
9С-ау дус ла мареле преот Хилкия ши ау дат арӂинтул адус ын Каса луй Думнезеу, пе каре-л стрынсесерэ левиций пэзиторь ай прагулуй, де ла Манасе ши Ефраим ши де ла тоатэ чялалтэ парте а луй Исраел ши де ла тот Иуда ши Бениамин ши де ла локуиторий Иерусалимулуй.
10І віддали до рук майстрам, приставленим до дому Господнього, щоб роздавали його робітникам, що робили в домі Господньому при направі й обнові дому.
10Л-ау дат ын мыниле мештерилор ынсэрчинаць ку фачеря лукрэрий ын Каса Домнулуй. Ачештя л-ау дат лукрэторилор каре мунчяу ла дреӂеря Касей Домнулуй,
11А вони роздавали теслям і мулярям на закуп тесаного каміння та деревнї на вязання та на покрівлю будинків, що їх повалили царі Юдейські.
11яр ей л-ау дат тымпларилор ши зидарилор, ка сэ кумпере петре чоплите ши лемне пентру гринзь ши пентру кэптушитул клэдирилор пе каре ле стрикасерэ ымпэраций луй Иуда.
12Цї люде працювали щиро коло роботи; а задля догляду за ними були приставлені: Яхат та Обадїя, левіти з синів Мераріїних, та Захарія й Мешуллам із синів Кагатових, і всї левіти, що вміли грати на музичних прирядах.
12Оамений ачештя ау лукрат чинстит ын лукрул лор. Ерау пушь суб привегеря луй Иахат ши Обадия, левиць дин фиий луй Мерари, ши а луй Захария ши Мешулам, дин фиий кехатицилор. Тоць ачея динтре левиць каре штияу сэ кынте бине
13Вони ж були наглядачами за двигарями й наглядали за всїма робітниками при кожній роботї; з левітів же були й писарі й наглядачі, й придверники.
13вегяу асупра лукрэрилор ши кырмуяу пе тоць лукрэторий каре авяу де фэкут фелурите лукрэрь. Май ерау ши алць левиць, логофець, дрегэторь ши ушиерь.
14Як же вони виймали срібло, дане на дом Господнїй, тодї Хелкія, сьвященник, знайшов книгу закону Господнього, дану рукою Мойсея.
14Ын клипа кынд ау скос арӂинтул каре фусесе адус ын Каса Домнулуй, преотул Хилкия а гэсит картя Леӂий Домнулуй, датэ прин Мойсе.
15І почав Хелкія, й сказав писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафанові.
15Атунч, Хилкия а луат кувынтул ши а зис логофэтулуй Шафан: „Ам гэсит картя Леӂий ын Каса Домнулуй.” Ши Хилкия а дат луй Шафан картя.
16І понїс Шафан книгу до царя, а при сьому принїс цареві звістку: Все, що приказано слугам твоїм, вони роблять;
16Шафан а адус ымпэратулуй картя. Ши, кынд а дат сокотялэ ымпэратулуй, а зис: „Служиторий тэй ау фэкут тот че ли с-а порунчит.
17І висипали срібло, яке знайшли в домі Господньому, і передали його в руки наглядачам і в руки виконуючим роботи.
17Ау стрынс арӂинтул каре се афла ын Каса Домнулуй ши л-ау дат ын мыниле привегеторилор ши лукрэторилор.”
18Над те оповістив писар Шафан цареві, кажучи: Та й книгу дав менї Хелкія, сьвященник. І читав її Шафан перед царем.
18Логофэтул Шафан а май спус ымпэратулуй: „Преотул Хилкия мь-а дат о карте.” Ши Шафан а читит-о ынаинтя ымпэратулуй.
19Як почув царь слова закону, то й роздер на собі одежу.
19Кынд а аузит ымпэратул кувинтеле Леӂий, шь-а сфышият хайнеле.
20І дав царь приказ Хелкії і Ахикамові, синові Шафановому, й Абдонові, синові Михеєвому, й Шафанові писареві, і Асаїї, слузї царському, кажучи:
20Ши ымпэратул а дат урмэтоаря порункэ луй Хилкия, луй Ахикам, фиул луй Шафан, луй Абдон, фиул луй Мика, луй Шафан, логофэтул, ши луй Асая, служиторул ымпэратулуй:
21Пійдїть, запитайте в Господа про мене й про оставших в Ізраїлї, і про Юду що до слів сієї знайденої книги; бо великий гнїв Господа, що запалав на нас за те, що батьки наші не держали слова Господнього, щоб чинити все написане в сїй книзї.
21„Дучеци-вэ ши ынтребаць пе Домнул пентру мине ши пентру рэмэшица луй Исраел ши Иуда ку привире ла кувинтеле кэрций ачестея каре с-а гэсит. Кэч маре мыние с-а вэрсат песте ной дин партя Домнулуй, пентру кэ пэринций ноштри н-ау цинут кувынтул Домнулуй ши н-ау ымплинит тот че есте скрис ын картя ачаста.”
22І пійшов Хелкія й ті, що від царя, до Олдани-пророчицї, жінки Шаллума, сина Тавкегата, сина Хасриного, доглядника одеж, — а жила вона на другому кутї Ерусалиму, — й говорили з нею про се.
22Хилкия ши чей тримишь де ымпэрат с-ау дус ла пророчица Хулда, неваста луй Шалум, фиул луй Токехат, фиул луй Хасра, стрэжерул вешминтелор. Еа локуя ла Иерусалим, ын чялалтэ махала а четэций. Дупэ че ау спус че авяу де спус,
23І сказала вона їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлїв: скажіть тому чоловікові, що послав вас до мене:
23еа ле-а рэспунс: „Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел: ‘Спунець омулуй каре в-а тримис ла мине:
24Так говорить Господь: Ось я нашлю пагубу на се місце та на осадників його всї прокляття, написані в книзї, що її читали перед лицем царя Юдейського,
24Аша ворбеште Домнул: «Ятэ, вой тримите ненорочирь песте локул ачеста ши песте локуиторий луй, ши ануме тоате блестемеле скрисе ын картя каре с-а читит ынаинтя ымпэратулуй луй Иуда.
25За те, що покинули мене й кадили иншим богам, щоб гнївати мене всїма вчинками рук своїх. І гнїв мій запалає над сим місцем, і не згасне.
25Пентру кэ М-ау пэрэсит ши ау адус тэмые алтор думнезей, мыниинду-Мэ прин тоате лукрэриле мынилор лор, мыния Мя с-а вэрсат асупра ачестуй лок ши ну се ва стинӂе.»’
26А цареві Юдейському, пославшому вас запитати в Господа, скажіть так: ось як говорить Господь, Бог Ізрайлїв, про слова, що ти чув:
26Дар сэ спунець ымпэратулуй луй Иуда каре в-а тримис сэ ынтребаць пе Домнул: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеул луй Исраел ку привире ла кувинтеле пе каре ле-ай аузит:
27Тим, що помякшило твоє серце, і ти впокорився перед Богом, почувши слова його про се місце й про осадників його, — і ти впокоривсь передо мною, й роздер одежу свою, і плакав передо мною; то й я вислухав тебе, говорить Господь:
27«Пентру кэ ци с-а ындуйошат инима, пентру кэ те-ай смерит ынаинтя луй Думнезеу кынд ай аузит кувинтеле ростите де Ел ымпотрива ачестуй лок ши ымпотрива локуиторилор луй, пентру кэ те-ай смерит ынаинтя Мя, пентру кэ ць-ай сфышият хайнеле ши ай плынс ынаинтя Мя, ши Еу ам аузит», зиче Домнул,
28От я прилучу тебе до батьків твоїх, і зложать тебе в твоє гробовище в спокої, і не побачиш на свої очі всього того лихолїття, що я нашлю на се місце й на осадників його. І принесли цареві відповідь.
28«ятэ, те вой стрынӂе лынгэ пэринций тэй, вей фи адэугат ын паче ын мормынтул тэу ши ну вей ведя ку окий тэй тоате ненорочириле пе каре ле вой тримите песте локул ачеста ши песте локуиторий луй.»’” Ей ау адус ымпэратулуй рэспунсул ачеста.
29І послав царь, і зібрав усїх старшин із Юдеї та Ерусалиму.
29Ымпэратул а стрынс пе тоць бэтрыний дин Иуда ши дин Иерусалим.
30І пійшов царь у дім Господень, а з ним усї Юдеї й осадники Ерусалимські, й сьвященники й левіти, і ввесь народ від найбільшого до найменьшого; і він прочитав їм голосно всї слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
30Апой с-а суит ла Каса Домнулуй ку тоць оамений луй Иуда ши ку локуиторий Иерусалимулуй, ку преоций ши левиций ши ку тот попорул, де ла чел май маре пынэ ла чел май мик. А читит ынаинтя лор тоате кувинтеле кэрций легэмынтулуй каре се гэсисе ын Каса Домнулуй.
31І став царь на свойму місцї, і постановив завіт перед лицем Господа, йти в слїд за Господом і держати заповідї його, і обявлення його, й постанови його з усього серця свого й з усієї душі своєї, щоб здїйснити слова завіту, написані в сїй книзї.
31Ымпэратул стэтя пе скаунул луй ымпэрэтеск ши а ынкеят легэмынт ынаинтя Домнулуй, ындаторынду-се сэ урмезе пе Домнул ши сэ пэзяскэ порунчиле Луй, ынвэцэтуриле Луй ши леӂиле Луй дин тоатэ инима ши дин тот суфлетул луй ши сэ ымплиняскэ кувинтеле легэмынтулуй скрисе ын картя ачаста.
32І звелїв царь ствердити се клятьбою всїм, що знаходились в Ерусалимі і в землї Беняминовій; і почали осадники Ерусалимські поводитись по завіту Бога, Бога батьків своїх.
32Ши а фэкут сэ интре ын легэмынт тоць чей че се афлау ла Иерусалим ши ын Бениамин. Ши локуиторий Иерусалимулуй ау лукрат дупэ легэмынтул луй Думнезеу, легэмынтул Думнезеулуй пэринцилор лор.
33І повідкидав Йосія всю гидоту з усїх земель, що в синів Ізрайлевих; і приказав усїм, що знаходились в Ізраїлї, служити Господеві, Богові свойму. І за ввесь час живоття його не одступали вони від Господа, Бога отцїв своїх.
33Иосия а ындепэртат тоате урычуниле дин тоате цэриле копиилор луй Исраел ши а фэкут ка тоць чей че се афлау ын Исраел сэ служяскэ Домнулуй Думнезеулуй лор. Ын тот тимпул веций луй, ну с-ау абэтут де ла Домнул Думнезеул пэринцилор лор.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.