2 Паралипоменон 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І пійшов Робоам у Сихему, бо в Сихемі зійшлись усї Ізрайлитяни, щоб окликнути його царем.
1Робоам с-а дус ла Сихем, кэч тот Исраелул венисе ла Сихем сэ-л факэ ымпэрат.
2Як зачув про це Еробоам Набатенко, що був в Египтї, втїкши туди від царя Соломона, то вернувсь Еробоам із Египту.
2Кынд а аузит лукрул ачеста, Иеробоам, фиул луй Небат, ера ын Еӂипт, унде фуӂисе де ымпэратул Соломон, ши с-а ынторс дин Еӂипт.
3І послали, й покликали його, й прийшов Еробоам і ввесь Ізраїль, і казали Робоамові так:
3Ау тримис сэ-л кеме. Атунч, Иеробоам ши тот Исраелул ау венит ла Робоам ши й-ау ворбит аша:
4Панотець твій наложив на нас важке ярмо, але ти полегши важку роботу батька твого й важенне ярмо, що він наложив на нас, а ми служити мемо тобі.
4„Татэл тэу не-а ынгреуят жугул, акум ушурязэ ачастэ аспрэ робие ши жугул греу пе каре л-а пус песте ной татэл тэу. Ши ыць вом служи.”
5І відказав він їм: Через три днї прийдїть знов до мене. І розійшовсь народ.
5Ел ле-а зис: „Ынтоарчеци-вэ ла мине дупэ трей зиле.” Ши попорул а плекат.
6І радився царь Робоам із старшинами, що стояли перед лицем Соломона, батька його, за життя його, й промовив: Як ви порадите, відповісти народові сьому?
6Ымпэратул Робоам а ынтребат пе бэтрыний каре фусесерэ ку татэл сэу, Соломон, ын тимпул веций луй ши а зис: „Че мэ сфэтуиць сэ рэспунд попорулуй ачестуя?”
7Вони сказали йому: Коли ти (сьогоднї) будеш добрий до сього народу й догодиш їм, і говорити меш з ним ласково, то вони будуть тобі слугами по всяк час.
7Ши ятэ че й-ау зис ей: „Дакэ вей фи бун ку попорул ачеста, дакэ-й вей прими бине ши дакэ ле вей ворби ку бунэвоинцэ, ыць вор служи пе вечие.”
8Але він змаловажив раду старшин, яку вони давали йому, й став радитись із людьми молодими, що зросли вкупі з ним, й стояли перед лицем його;
8Дар Робоам а лэсат сфатул пе каре и-л дэдяу бэтрыний ши а ынтребат пе тинерий каре крескусерэ ку ел ши каре-л ынконжурау.
9І промовив до їх: Як ви порадите менї відповісти народові сьому, казавшому менї так: Полегши ярмо, яке наложив на нас твій батько?
9Ел ле-а зис: „Че мэ сфэтуиць сэ рэспунд попорулуй ачестуя каре-мь ворбеште астфел: ‘Ушурязэ жугул пе каре л-а пус татэл тэу песте ной’?”
10І говорили з ним молоді люде, що зросли вкупі з ним, і сказали: Так скажи народові, говорившому тобі: Твій батько наложив на нас тяжке ярмо, а ти полегши нам — оттак скажи їм: Мій мізинець товщий за клуба батька мого.
10Ши ятэ че й-ау зис тинерий каре крескусерэ ку ел: „Аша сэ ворбешть попорулуй ачестуя каре ць-а ворбит аша: ‘Татэл тэу не-а ынгреуят жугул, яр ту ушурязэ-ни-л!’ сэ ле ворбешть аша: ‘Деӂетул меу чел мик есте май грос декыт коапселе татэлуй меу.
11Батько мій наложив на вас важке ярмо, а я збільшу ваше ярмо; мій батько карав вас бичами, а я бити му скорпіонами.
11Акум, татэл меу а пус песте вой ун жуг греу, дар еу ыл вой фаче ши май греу; татэл меу в-а педепсит ку биче, дар еу вэ вой педепси ку скорпиоане.’”
12І прийшов Еробоам і ввесь народ до Робоама третього дня, як звелїв царь, сказавши: Прийдїть до мене знов через три днї.
12Иеробоам ши тот попорул ау венит ла Робоам а трея зи, дупэ кум ле спусесе ымпэратул: „Ынтоарчеци-вэ ла мине песте трей зиле.”
13Тодї дав їм царь жорстку відповід, бо знехтував царь Робоам раду старших, і говорив їм, як пораяли молоді, так:
13Ымпэратул ле-а рэспунс аспру. Ымпэратул Робоам а лэсат сфатул бэтрынилор
14Панотець мій наложив на вас важке ярмо, а я його збільшу: панотець мій карав вас бичами, а я бити му вас скорпіонами.
14ши ле-а ворбит аша, дупэ сфатул тинерилор: „Татэл меу в-а ынгреуят жугул, дар еу ыл вой ынгреуя ши май мулт; татэл меу в-а педепсит ку биче, дар еу вэ вой педепси ку скорпиоане.”
15І не послухав царь народу, бо так призначено було від Бога, щоб справдити Господеві слово своє, що вирік він через Ахію з Силому Еробоамові, синові Набатовому.
15Астфел, ымпэратул н-а аскултат пе попор, кэч аша рындуисе Думнезеу ын ведеря ымплинирий кувынтулуй пе каре-л спусесе Домнул прин Ахия дин Сило луй Иеробоам, фиул луй Небат.
16Як побачив увесь Ізраїль, що царь його не слухає, то й відповів народ цареві, кажучи: Яка нам частка в Давидї? Нема нам спілки з сином Ессеєвим; Ізраїлю, до дому! Теперечки знай свій дім, Давиде. — І розійшлись усї Ізрайлитяне по домівках своїх.
16Кынд а вэзут тот Исраелул кэ ымпэратул ну-л аскултэ, попорул а рэспунс ымпэратулуй: „Че парте авем ной ку Давид? Ной н-авем ничо моштенире ку фиул луй Исай! Ла кортуриле тале, Исраеле! Акум, везь-ць де касэ, Давиде!” Ши тот Исраелул с-а дус ын кортуриле луй.
17Тільки над синами Ізрайлевими, що жили в містах Юдиних, зістався царем Робоам.
17Копиий луй Исраел каре локуяу ын четэциле луй Иуда ау фост сингурий песте каре а домнит Робоам.
18Як же послав царь Робоам Адонирама, начальника над поборами податків, то сини Ізрайлеві закидали його каміннєм, і він умер. А царь Робоам вскочив на колесницю, щоб втїкти до Ерусалиму.
18Атунч, ымпэратул Робоам а тримис пе Хадорам, каре ера май-маре песте дэрь. Хадорам а фост ымпрошкат ку петре де копиий луй Исраел ши а мурит. Ши ымпэратул Робоам с-а грэбит ши с-а суит ынтр-ун кар, ка сэ фугэ ла Иерусалим.
19Так відпали Ізрайлитяне від дому Давидового по сей день.
19Астфел с-а дезлипит Исраел де каса луй Давид пынэ ын зиуа де азь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.