1 Самуїлова 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Филистії зібрали своє військо до бою, та й зійшлись в Сохотї, що в Юдеї, та й отаборились під Ефес-Даммимом між Сохотом і Азеком.
1Ora, os filisteus reuniram os seus exércitos para a guerra; juntaram-se em Socó, que pertence a Judá, e acamparam entre Socó e Azeca, em Efes-Damim.
2Саул же й Ізраїльське військо скупились й отаборились в долинї Теребінта та й готовились до війни з Филистіями.
2Saul e os homens de Israel se reuniram, acamparam no vale de Elá e formaram a linha de batalha contra os filisteus.
3Филистії стали по сїм боцї на горі, а Ізрайлитяне по тім боцї на горі, так що між ними була долина.
3Os filisteus se posicionaram na encosta de um monte, e os israelitas na encosta do outro monte, com o vale entre eles.
4І виступив із табору Филистійського одноборець, на ймя Голіят, із Гета, ростом шістьох локот з пяддю,
4Do acampamento dos filisteus saiu um guerreiro chamado Golias, de Gate, cuja altura era de seis côvados e um palmo.
5У мідяному шоломі на голові, в панцері ваги пять тисяч мідяних секлів;
5Ele usava um capacete de bronze na cabeça e vestia uma couraça de escamas; e o peso da couraça era de cinco mil siclos de bronze.
6На ногах носив мідяні колїнники і мідяного щита за плечима.
6Ele usava caneleiras de bronze nas pernas e carregava um dardo de bronze nas costas.
7Ратовище ж у його було загрубшки як ткацький вал, а сама списа важила шістьсот секлів залїза, й поперед його ходив його зброєноша.
7A haste da sua lança era como um eixo de tecelão, e a ponta de ferro da lança pesava seiscentos siclos. E o seu escudeiro ia à sua frente.
8І виступав він та й гукав лавам Ізраїльським: Про що вийшли ви воюватись? Хиба ж я не Филистій, а ви не крепаки Саулові? Вибирайте одного з вас, щоб виступив проти мене!
8Ele parou e gritou para as fileiras de Israel: “Por que vocês saíram para formar a linha de batalha? Não sou eu um filisteu, e vocês não são servos de Saul? Escolham um homem e mandem-no descer para lutar comigo.
9Коли зможе боротись зо мною та подужає мене, то ми будемо вашими рабами; коли ж я переважу його та подужаю, так ви будете нашими рабами і мусите нам служити.
9Se ele puder lutar comigo e me matar, nós seremos seus servos; mas se eu o vencer e o matar, vocês serão nossos servos e nos servirão.”
10І говорив Филистій: отсе я поругав полки Ізраїльські; дайте ж менї чоловіка, а ми поборемось у двох!
10O filisteu acrescentou: “Eu desafio as tropas de Israel no dia de hoje! Dêem-me um homem para lutarmos sozinhos!”
11Почувши Саул і ввесь Ізраїль сї Филистієві речі, вжахнулись і полякались вельми.
11Quando Saul e todo o Israel ouviram essas palavras do filisteu, ficaram apavorados e com muito medo.
12Давид же та був син одного Ефратїя із Бетлеєма Юдиного, на ймя Ессея, що було в його вісїм синів. За Саулового віку був се старий чоловік і геть то старший між мужами.
12Ora, Davi era filho daquele efrateu de Belém de Judá, chamado Jessé. Este tinha oito filhos e, nos dias de Saul, já era idoso, muito velho.
13Троє ж старших синів Ессеєвих пійшли з Саулом на війну. Сі троє синів його звались: найстарший Еліяв, другий за ним Аминадаб, а третий Самма.
13Os três filhos mais velhos de Jessé haviam seguido Saul para a guerra. Os nomes dos seus três filhos que foram para a guerra eram Eliabe, o primogênito; Abinadabe, o segundo; e Samá, o terceiro.
14Давид же був найменьший; три старші пійшли з Саулом.
14Davi era o mais novo; os três mais velhos seguiram Saul.
15Давид же вернув був од Саула додому, щоб у Бетлеємі доглядати батькової отари.
15Mas Davi ia ao acampamento de Saul e voltava a Belém, para apascentar as ovelhas de seu pai.
16Та Филистій виходив рано й вечір і показував себе сорок днїв уже.
16O filisteu vinha apresentar-se pela manhã e à tarde, durante quarenta dias.
17От і звелїв раз Ессей синові свойму Давидові: Возьми лишень братам твоїм ефу піджареного зерна та десять боханцїв хлїба та віднеси хутенько братам у табір;
17Certo dia, Jessé disse a Davi, seu filho: “Pegue um efa destes grãos tostados e estes dez pães, e leve-os depressa ao acampamento para os seus irmãos.
18А сї десять молочних сирів однеси гетьманові, та довідайся, яково там братам твоїм, та чого б їм треба.
18Leve também estes dez queijos ao comandante dos mil deles. Veja como estão os seus irmãos e traga-me alguma notícia deles.”
19Саул же й вони й усе Ізраїлське військо стояли в Теребинтовій долинї, і ладились до бою з Филистіями.
19Ora, Saul, e eles, e todos os homens de Israel, estavam no vale de Elá, lutando contra os filisteus.
20І здав Давид назавтра вранцї рано отару пастухові, забрав усе та й пійшов у дорогу, як наказав йому Ессей. Як прийшов же до обозу, саме тодї вирушило військо боєвими лавами, й знявсь військовий крик.
20Davi levantou-se de madrugada, deixou as ovelhas com um guarda, pegou as provisões e partiu, como Jessé lhe havia ordenado. Ele chegou ao acampamento no momento em que o exército saía para tomar posição de combate, gritando o grito de guerra.
21Як Ізрайлитяне, так і Филистії стояли готові до бою, лава навпроти лави.
21Israel e os filisteus se posicionaram em linha de batalha, exército contra exército.
22І слобонившись Давид від своїх клунків, передав те все обозному сторожові та й побіг у боєві лави, а ввійшовши туди, спитав у братів, як їм живеться.
22Davi deixou a sua bagagem com o guarda da bagagem, correu para a linha de batalha e foi saudar os seus irmãos.
23Саме ж тодї як він розмовляв із ними, виступив із Филистійських рядів одноборець, на імя Голіят, Филистій з Гета, і провадив звичайні свої речі, так що й Давид їх чув.
23Enquanto conversava com eles, eis que o guerreiro, o filisteu de Gate, chamado Golias, saiu das fileiras dos filisteus e repetiu as mesmas palavras; e Davi as ouviu.
24Як же побачили Ізраїльські вояки сього чоловіка, утїкали з перед нього і лякались вельми.
24Quando os homens de Israel viram o homem, fugiram dele, aterrorizados.
25І говорили Ізрайлитяне: бачите сього чоловіка, що он виходить? Виступає він, щоб зневажати Ізраїля; коли б хто вбив його, то царь одарував би його багацтвом, і оддав би дочку за його, а родину батька його звільнив би від усякої данини.
25Os israelitas diziam: “Vocês viram aquele homem que subiu? Certamente ele subiu para desafiar Israel. O rei dará grandes riquezas ao homem que o matar; também lhe dará a sua filha em casamento e isentará a família de seu pai de impostos em Israel.”
26І допитував Давид у тих мужів, що стояли коло його: Що буде тому, хто вбє сього Филистія, що так зневажає військо живого Бога?
26Davi perguntou aos homens que estavam perto dele: “O que será dado ao homem que matar esse filisteu e remover essa desonra de Israel? Quem é esse filisteu incircunciso, para desafiar os exércitos do Deus vivo?”
27А люде відказали йому так само: Те й те буде тому, хто його вбє.
27O povo lhe respondeu da mesma forma, dizendo: “É isso que será feito ao homem que o matar.”
28Як почув же найстарший брат Давидів Еліяб, що він говорить з тими мужами, то й розсердився Еліяб на Давида та й каже: Про що прийшов ти сюди, і на кого покинув тих трохи овечат у степу? Я знаю твою гординю і дурне твоє серце. Прийшов ти сюди дивитись на війну.
28Eliabe, o seu irmão mais velho, ouviu Davi falando com os homens. A ira de Eliabe se acendeu contra Davi, e ele perguntou: “Por que você desceu para cá? E com quem você deixou aquelas poucas ovelhas no deserto? Eu conheço a sua arrogância e a maldade do seu coração; você desceu só para ver a batalha.”
29І відказав Давид: Що ж таке вчинив я? То було тілько слово.
29Davi respondeu: “O que foi que eu fiz agora? Não posso nem fazer uma pergunta?”
30І повернувсь од його до другого, і питав тим же робом, і відказували йому люде, як і за першим разом.
30Ele se virou e foi perguntar a outro a mesma coisa; e o povo lhe deu a mesma resposta.
31Як же пійшла поголоска про те, як допитувався Давид, переказано про се Саулові, і звелїв Саул покликати його.
31As palavras que Davi falou foram ouvidas e relatadas a Saul, que o mandou chamar.
32І промовив Давид до Саула: Нехай нїхто не впадає духом ізза оттого; раб твій виступить та й бити меться з тим Филистієм.
32Davi disse a Saul: “Ninguém deve perder a coragem por causa desse filisteu. O seu servo irá e lutará contra ele.”
33І відказав Саул Давидові: Не тобі виходити проти сього Филистія, щоб із ним битись, бо ти ще хлопець, а він вояка з молодощів.
33Saul respondeu a Davi: “Você não tem condições de lutar contra esse filisteu. Você é apenas um jovem, e ele é um guerreiro desde a sua juventude.”
34І сказав Давид Саулові: Раб твій доглядав батькової отари і як инодї прийде було лев, чи то ведмідь та вхопить овеча зміж отари,
34Mas Davi disse a Saul: “O seu servo estava apascentando as ovelhas de seu pai; e quando vinha um leão ou um urso e levava uma ovelha do rebanho,
35Так я бувало біжу та й бю його, покіль вирву йому з пащі овеча. Якже він кидавсь на мене, то я вхоплю його за горло та й убю на смерть.
35eu ia atrás dele, o atacava e resgatava a ovelha da sua boca. Quando ele se voltava contra mim, eu o agarrava pela barba, o feria e o matava.
36Леви й ведмедї вбивав раб твій, так мусить і сьому необрізаному Филистієві так само бути, як з ними, бо він зневажає воїнів живого Бога.
36O seu servo matou tanto o leão como o urso. Este filisteu incircunciso será como um deles, pois desafiou os exércitos do Deus vivo.”
37І закінчив Давид: Господь, що рятував мене із левиних і ведмежих лаб, вирятує мене й з рук сього Филистія. І каже Саул Давидові: Йди, і нехай Господь буде з тобою!
37Davi acrescentou: “O SENHOR, que me livrou das garras do leão e das garras do urso, me livrará das mãos deste filisteu.” Saul disse a Davi: “Vá, e que o SENHOR esteja com você.”
38І вдїг Саул Давида в свою боєву одїж, і вложив йому на голову мідяного шолома, і надїв на нього панцера.
38Saul vestiu Davi com a sua própria túnica militar, colocou-lhe um capacete de bronze na cabeça e vestiu-o com uma couraça.
39І підперезавсь Давид мечем його по боєвій одежі його і силкувавсь ходити, бо він не привик був до такого. Відтак сказав Давид Саулові: Я не вмію в сьому ходити, я бо не навик. І зняв Давид все те з себе.
39Davi prendeu a espada sobre a túnica e tentou andar, mas não conseguiu, pois não estava acostumado com aquilo. Então Davi disse a Saul: “Não consigo andar com isto, pois não estou acostumado.” E tirou tudo.
40І взяв він палицю свою в руку і знайшов собі пять гладеньких каменїв в потоцї та й вложив їх собі в пастушу торбину, і взяв свою пращу в руку та й виступив проти Филистія.
40Ele pegou o seu cajado na mão, escolheu cinco pedras lisas no riacho e as colocou na bolsa de pastor que trazia consigo. Com a sua funda na mão, ele se aproximou do filisteu.
41Филистій же наступав усе близше та близше на Давида, і той чоловік, що носив йому щита, йшов поперед його.
41O filisteu foi se aproximando de Davi, e o seu escudeiro ia à sua frente.
42Як споглянув же Филистій та побачив Давида, то й погордував ним, бо сей був ще хлопець, і краснощокий і принадного виду.
42Quando o filisteu olhou e viu Davi, olhou-o com desprezo; pois Davi era apenas um jovem, ruivo e de bela aparência.
43І каже Филистій Давидові: Хиба я пес, що ти йдеш на мене з ціпком? І закляв Филистій Давидові своїми богами.
43O filisteu disse a Davi: “Acaso sou um cachorro, para que você venha a mim com pedaços de pau?” E o filisteu amaldiçoou Davi pelos seus deuses.
44І каже Филистій Давидові: Ходи сюди і віддам я тїло твоє птаству під небом та звіррю польовому.
44O filisteu disse ainda: “Venha cá, e eu darei a sua carne às aves do céu e aos animais do campo.”
45А Давид відказує Филистієві: Ти йдеш на мене з мечем, списом і щитом, я ж ійду на тебе в імя Господа Саваота, в імя Бога війск Ізраїлських, що ти зневажав.
45Davi, porém, disse ao filisteu: “Você vem contra mim com espada, lança e dardo; mas eu vou contra você em nome do SENHOR dos Exércitos, o Deus dos exércitos de Israel, a quem você desafiou.
46У сей день оддасть тебе Господь менї в руки, і я вбю тебе й відсїчу тобі голову, і передам ще сьогоднї трупа твого й трупи Филистійського війська птаству під небесами і звірям земним, і зрозуміє вся земля, що є Бог ув Ізраїлї;
46Hoje mesmo o SENHOR o entregará nas minhas mãos. Eu o ferirei e cortarei a sua cabeça. E hoje mesmo darei os cadáveres do exército filisteu às aves do céu e aos animais selvagens da terra, para que toda a terra saiba que há um Deus em Israel.
47І взнає ввесь сей збір, що не мечем та списом спасає Господь, бо се війна Господня, і він оддасть вас нам у руки.
47E todos os que estão aqui saberão que o SENHOR não salva com espada e com lança; pois a batalha é do SENHOR, e ele entregará todos vocês em nossas mãos.”
48Як же Филистій наладивсь і підступав та наближався ʼк Давиду, побіг Давид швидко зустріч Филистієві під боєві лави,
48Quando o filisteu se levantou e começou a avançar para atacar Davi, Davi correu depressa para a linha de batalha para enfrentar o filisteu.
49І вхопив Давид з торби рукою каменя, і розмахнувши пращею, викинув його та й уцїлив Филистія в чоло; і вбивсь камінь йому в лоба, так що він упав лицем на землю.
49Davi colocou a mão na bolsa, pegou uma pedra, atirou-a com a funda e atingiu o filisteu na testa. A pedra cravou-se na sua testa, e ele caiu com o rosto em terra.
50Так подужав Давид Филистія каменем із пращі і вбив Филистія, хоч і не було меча в руцї в Давида.
50Assim Davi venceu o filisteu com uma funda e uma pedra; ele feriu o filisteu e o matou, embora não houvesse espada na mão de Davi.
51Тодї підбіг Давид, наступив ногою на Филистія, вхопив меча його, вийняв із піхви, та й відсїк ним голову його. Побачивши ж тодї Филистії, що велитень їх мертвий, кинулись навтеки.
51Então Davi correu, ficou em pé sobre o filisteu, pegou a espada dele, tirou-a da bainha e o matou, cortando-lhe a cabeça com ela. Quando os filisteus viram que o seu guerreiro mais forte estava morto, fugiram.
52І піднялись мужі Ізраїльські й Юдині і зняли боєвий поклик та й пігнали за Филистіями аж до входу в долину й до воріт Аккарону. І падали побивані Филистії по дорозї Шааримській, до Гета й до Аккарону.
52Então os homens de Israel e de Judá se levantaram, deram o grito de guerra e perseguiram os filisteus até a entrada de Gate e até as portas de Ecrom. Os filisteus mortos ficaram caídos pelo caminho de Saaraim, até Gate e Ecrom.
53І вернулись Ізрайлитяне з погонї за Филистіями та й розграбили їх табір.
53Depois que os filhos de Israel voltaram da perseguição aos filisteus, eles saquearam o acampamento deles.
54Давид же взяв голову Филистієву та й однїс у Ерусалим, а його зброю зложив у себе в наметї.
54Davi pegou a cabeça do filisteu e a levou para Jerusalém, mas guardou as armas do filisteu na sua própria tenda.
55Як побачив Саул Давида, що йде проти Филистія, так поспитав у свого військового гетьмана Абенира: Чий би се був син оттой молодець? І відказав Абенир: Так певно, як ти живеш, царю, не знаю.
55Quando Saul viu Davi sair para enfrentar o filisteu, perguntou a Abner, o comandante do exército: “Abner, de quem esse jovem é filho?” Abner respondeu: “Tão certo como o rei vive, eu não sei.”
56І сказав йому царь: То довідайся, чий син сей молодик.
56O rei ordenou: “Vá descobrir de quem esse jovem é filho!”
57Як же вертався Давид, убивши Филистія, взяв його Абенир та й привів перед Саула, а він держав іще Филистієву голову в руцї.
57Assim que Davi voltou, depois de matar o filisteu, Abner o levou e o apresentou a Saul, com a cabeça do filisteu ainda na mão.
58І поспитав його Саул: Чий ти син, молодче? І відказав Давид: Син раба твого Ессея з Бетлеєму.
58Saul lhe perguntou: “De quem você é filho, jovem?” Davi respondeu: “Sou filho do seu servo Jessé, o belemita.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.