1 Самуїлова 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І молилась Анна й промовила: Звеселився дух мій в Бозї; в гору знявсь ріг мій в Господї моїм; широко отворились уста мої на ворогів моїх, бо я зрадїла спасеннєм твоїм.
1Ana orou e disse: “O meu coração exulta no SENHOR! O meu poder é exaltado no SENHOR. Abro a boca contra os meus inimigos, porque me alegro na tua salvação.
2Нема рівно сьвятого як Господь, нема другого крім тебе; один він бо наша скела, один тільки Бог наш.
2Não há ninguém santo como o SENHOR, pois não há ninguém além de ti; não há Rocha alguma como o nosso Deus.
3Не причиняйте слів гордих; надто сьмілі слова нехай не виходять із уст ваших, бо Господь один: Бог тямущий, а дїла у него все готові.
3“Não falem mais com tanta arrogância. Não saia da boca de vocês a altivez, pois o SENHOR é um Deus de conhecimento. Por ele as ações são pesadas.
4Ламлеться лук у потужних, а немічні оперізуються силою;
4“Os arcos dos poderosos são quebrados, mas os que tropeçavam são revestidos de força.
5Ситі хлїб свій заробляють, голодні сьвяткують; неплідна сїм раз роджає, плідна яловіє.
5Os que eram fartos trabalham em troca de pão, mas os que tinham fome já não têm. Sim, a estéril deu à luz sete filhos, e a que tinha muitos filhos desfalece.
6Бог і мертвить, Бог і живить; він зводить у глибінь, і в гору підносить;
6“O SENHOR mata e preserva a vida; ele faz descer ao Seol e faz subir.
7Злиденним й багачам (по вподобі) робить, одного веде униз він, другого угору.
7O SENHOR empobrece e enriquece; ele humilha e também exalta.
8З пороху земного нуждаря підносить, з грязї бідного у гору возносить, щоб з князями посадити, у наслїддє престолом слави надїлити; бо від Господа основи землї, і він заложив на них кулю земну.
8Ele levanta o pobre do pó e ergue o necessitado do monte de cinzas, para fazê-los sentar-se com os príncipes e herdar um trono de glória. Pois as colunas da terra pertencem ao SENHOR, e ele assentou o mundo sobre elas.
9Ноги праведних він стереже, а безбожники в темряві потонуть; бо не своєю силою кріпкий чоловік.
9Ele guardará os pés dos seus santos, mas os ímpios serão silenciados nas trevas; pois não é pela força que o homem prevalecerá.
10Хто б устав на Бога згорда, загрімить над ним з неба. Судить Бог усю вселенну, міць дає цареві, і помазанцеві рога високо возносить.
10Os que contendem com o SENHOR serão despedaçados. Desde os céus ele trovejará contra eles. “O SENHOR julgará os confins da terra. Ele dará força ao seu rei, e exaltará o poder do seu ungido.”
11І вернув Елкана в Раму в домівку свою, а хлопець оставсь служити Господу під назиром сьвященника Ілїї.
11Elcana foi para a sua casa em Ramá. E o menino servia ao SENHOR perante o sacerdote Eli.
12Сини ж Іліїні та були ледачі люде, що не дбали про Господа,
12Ora, os filhos de Eli eram homens ímpios. Eles não conheciam o SENHOR.
13Анї про обовязки сьвященничі супроти народу. Що заколе бувало хто жертву, то мясиво ще вариться, а вже слуга сьвященників приходить з трозубою виделкою в руцї,
13O costume dos sacerdotes para com o povo era que, quando alguém oferecia um sacrifício, o servo do sacerdote vinha enquanto a carne estava cozinhando, com um garfo de três dentes na mão;
14Та й запускає її в казан, горщик чи то сковороду, і що вилка вутягнуть, бере сьвященник собі! Так вони чинили з усїма Ізрайлитянами, що приходили туди в Силом.
14e ele o cravava na panela, no caldeirão, no tacho ou no pote. O sacerdote tomava para si tudo o que o garfo tirava. Assim faziam a todos os israelitas que iam a Siló.
15І перш нїж бувало пустять товщ з димом, прийде сьвященників слуга та й каже тому, хто жертвує: Давай лишень мясива на печеню сьвященникові! Нетреба йому від тебе вареного мясива, дай сирцем!
15Sim, mesmo antes de queimarem a gordura, o servo do sacerdote vinha e dizia ao homem que sacrificava: “Dê carne para assar para o sacerdote; pois ele não aceitará carne cozida de você, mas sim crua.”
16Як відкаже ж йому той: Перше треба пустити з димом тук, як се належиться, тодї й бери що тобі любо, так він відказує йому: Нї, зараз давай, а не даси, возьму силоміць!
16Se o homem lhe dissesse: “Queime-se primeiro a gordura, e depois pegue quanto quiser”; então o servo respondia: “Não, você deve me dar agora; caso contrário, tomarei à força.”
17Оце ж були дуже тяжкі провини перед Господом обох молодиків, бо вони відвертали від приношення жертов Господеві.
17O pecado dos jovens era muito grande perante o SENHOR, pois os homens desprezavam a oferta do SENHOR.
18Самуїл ж доглядав служби перед Господом, хлопчик, підперезаний ільляним опліччем (ефодом).
18Mas Samuel ministrava perante o SENHOR, sendo ainda menino, vestindo um éfode de linho.
19До того ж обмисляла його мати верхньою маленькою одежиною та й приносила що року, приходючи з чоловіком, щоб зложити на жертву.
19Além disso, a sua mãe lhe fazia uma pequena túnica e a levava para ele de ano em ano, quando subia com o seu marido para oferecer o sacrifício anual.
20І благословляв тодї Ілїй Елкану й жінку його щоразу, й промовляв: Нехай дасть тобі Господь потомків від сієї жінки намість відданого, що віддав єси його Господеві! Тодї вертались вони у свою домівку.
20Eli abençoava Elcana e a sua mulher, dizendo: “Que o SENHOR lhe dê descendência desta mulher, em resposta ao pedido que foi feito ao SENHOR.” Então eles voltavam para a sua casa.
21І погодив Господь Аннї так, що вона вродила ще три сини й дві дочки. Молодик же Самуїл ріс при Господї.
21O SENHOR visitou Ana, e ela concebeu e deu à luz três filhos e duas filhas. O menino Samuel crescia perante o SENHOR.
22Був Ілїй дуже вже старий чоловік. Однакже, як бувало почує, що коять сини його всьому Ізрайлеві, та що вони пригортаються до женщин, що служили при громадському наметї,
22Ora, Eli era muito idoso; e ouvia tudo o que os seus filhos faziam a todo o Israel, e como se deitavam com as mulheres que serviam à porta da Tenda do Encontro.
23Так і каже було їм: Про що ви коїте таке, як я чую від усього люду Ізраїльського?
23Ele lhes dizia: “Por que vocês fazem tais coisas? Pois eu ouço de todo este povo sobre os seus atos malignos.
24Нї, дїти мої, ледача йде про вас поголоска, яку я зачуваю; ви приводите до переступу народ Господень!
24Não, meus filhos; pois não é bom o relato que escuto! Vocês fazem o povo do SENHOR desobedecer.
25Як чоловік провиниться проти чоловіка, то помоляться про його Господеві, як же чоловік (сьвященник) провинить Господеві, то хто молитись ме за ним? Но вони не слухали батькового слова, бо Господь призначив уже їм смерть.
25Se um homem pecar contra outro, Deus o julgará; mas se um homem pecar contra o SENHOR, quem intercederá por ele?” Contudo, eles não deram ouvidos à voz de seu pai, porque o SENHOR tencionava matá-los.
26Молодий же Самуїл підростав що раз більше і здобував усе більш ласку в Господа, як і в людей.
26O menino Samuel crescia e conquistava cada vez mais o favor tanto do SENHOR como das pessoas.
27І прийшов Божий чоловік до Ілїї та й рече йому: Тако глаголе Господь: Чи я ж не обявився домові батька твого, як вони були ще в дому Фараоновому в Египтї,
27Um homem de Deus veio a Eli e lhe disse: “Assim diz o SENHOR: ‘Acaso não me revelei claramente à casa de seu pai, quando estavam no Egito, escravizados à casa de Faraó?
28Та чи не вибрав його собі із усїх поколїнь Ізрайлевих у сьвященники, щоб приступав до жертівника мого, щоб запалював кадило і носив ефод передо мною? Чи не удїлав я домові отця твого з усїх жертов синів Ізрайлевих?
28Não o escolhi dentre todas as tribos de Israel para ser o meu sacerdote, para subir ao meu altar, para queimar incenso e para vestir um éfode perante mim? Não dei à casa de seu pai todas as ofertas dos filhos de Israel feitas pelo fogo?
29Про що ж се ви берете під ноги мої жертви й хлїбні приноси, що я заповідав для храмини моєї, і чому ти поважаєш синів твоїх над мене, що ви годуєтесь найпереднїйшими частями з усїх жертов народу мого Ізраїля?
29Por que vocês pisam nos meus sacrifícios e nas minhas ofertas, que ordenei na minha habitação, e honram os seus filhos mais do que a mim, para se engordarem com o melhor de todas as ofertas de Israel, o meu povo?’
30За се ж ось як говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Я сказав був: дім твій і дім отця твого буде служити перед лицем моїм по віки; та тепер говорить Господь: не так воно буде; бо я прославлю тих, що мене будуть прославляти, а хто мене зневажає, того соромити му.
30“Portanto, diz o SENHOR, o Deus de Israel: ‘Eu havia dito de fato que a sua casa e a casa de seu pai andariam perante mim para sempre.’ Mas agora o SENHOR diz: ‘Longe de mim tal coisa; pois honrarei os que me honram, e os que me desprezam serão amaldiçoados.
31Настане час, що відсїчу руку твою і руку дому вітця твого, так що в твоїй родинї не буде старця.
31Eis que vêm dias em que cortarei o seu braço e o braço da casa de seu pai, para que não haja nenhum idoso na sua casa.
32Тодї будеш позирати на противника твого у всьому щастю Ізрайлевому, та в твоїй родинї не буде нїкого старезного по всї днї.
32Você verá a aflição da minha habitação, em meio a toda a prosperidade que darei a Israel. E nunca mais haverá nenhum idoso na sua casa.
33Та не відкину я всякого з тебе від жертівника мого, щоб колоти очі твої, і мучити душу твою; усе ж потомство твоє в середнїх лїтах буде гинути.
33E o único dos seus que eu não eliminar do meu altar será para consumir os seus olhos e entristecer o seu coração. Todos os descendentes da sua casa morrerão na flor da idade.
34Ознакою ж тобі, що станеться з обома синами твоїми, Офнїєм і Пинеесом, буде: що вони обидва помруть одного дня.
34E este será o sinal para você, que virá sobre os seus dois filhos, sobre Hofni e Fineias: ambos morrerão no mesmo dia.
35Я ж собі поставлю надїйного сьвященника, що чинити ме волю мою по душі менї; і збудую йому незрушиму господу, і буде він по всї днї ходити перед помазанником моїм.
35Levantarei para mim um sacerdote fiel, que agirá de acordo com o que está no meu coração e na minha mente. Eu lhe edificarei uma casa firme, e ele andará perante o meu ungido para sempre.
36І буде колись так, що, хто б нї зоставсь із потомків твоїх, приходити і припадати ме перед ним, випрошуючи гроша срібного і скибочку хлїба, та казати ме: Прийми мене на яку послугу в твойму левітському урядованню, щоб мати чим прохарчуватись.
36E acontecerá que todo aquele que sobrar da sua casa virá e se prostrará diante dele por uma moeda de prata e um pedaço de pão, e dirá: “Por favor, coloque-me em um dos ofícios sacerdotais, para que eu tenha um pedaço de pão para comer.”’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.