Isaiah 48
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hear ye this, O house of Jacob, who are called by the name of Israel, and are come forth out of the fountain of Judah; who swear by the name of the LORD, and make mention of the God of Israel, but not in truth, nor in righteousness.
1Слухай се, доме Яковів, що звеш себе імям Ізраїля, а вийшов з джерела Юдиного, ти, що кленешся імям Господа й носиш в устах Бога Ізрайлевого, хоч не щиро, хоч і не по правдї!
2For they call themselves of the holy city, and stay themselves upon the God of Israel, the LORD of hosts is His name.
2Бо вони називають себе по сьвятому містові, й покладаються на Бога Ізрайлевого, — на імя йому Господь сил.
3I have declared the former things from of old; yea, they went forth out of My mouth, and I announced them; suddenly I did them, and they came to pass.
3Що давно сталося, я наперед прорікав; воно виходило з моїх уст; я те прорікав, та й зараз чинив, й все спевнялось.
4Because I knew that thou art obstinate, and thy neck is an iron sinew, and thy brow brass;
4Знав бо я, що ти неслухняний, що в тебе залїзна шия, а чоло мідяне;
5Therefore I have declared it to thee from of old; before it came to pass I announced it to thee; lest thou shouldest say: 'Mine idol hath done them, and my graven image, and my molten image, hath commanded them.'
5Тим то обявляв я тобі заздалегідь, нїм воно приходило, й передом обявляв тобі, щоб ти не сказав: Се мій ідол учинив, бовван мій, виливаний бог мій приказав, щоб так сталося.
6Thou hast heard, see, all this; and ye, will ye not declare it? I have announced unto thee new things from this time, even hidden things, which thou hast not known.
6Ти чував про те, так дивися ж на все; та й хиба ж ви не признаєте сього? А тепер я прорікаю вже нове, ще тобі тайне, ти ще не знаєш того.
7They are created now, and not from of old, and before this day thou heardest them not; lest thou shouldest say: 'Behold, I knew them.'
7Воно постановлено в мене тепер, а не давно, не вчора, й ти ще не чував про те, то ж і не скажеш: ось, я знав се.
8Yea, thou heardest not; yea, thou knewest not; yea, from of old thine ear was not opened; for I knew that thou wouldest deal very treacherously, and wast called a transgressor from the womb.
8Нї бо; ти не чув і не відав про те; твоє ухо не було передом на се відтулене; та знав я й се, що ти відпадеш і зломиш менї вірність; я ж назвав тебе зрадником зроду.
9For My name's sake will I defer Mine anger, and for My praise will I refrain for thee, that I cut thee not off.
9Ради імя мого здержував я гнїв мій, і задля слави моєї не хотїв тебе вигубити.
10Behold, I have refined thee, but not as silver; I have tried thee in the furnace of affliction.
10Ось, я розплавив тебе, та все ж не так, як срібло, а очищував лиш в печі страдання.
11For Mine own sake, for Mine own sake, will I do it; for how should it be profaned? And My glory will I not give to another.
11Ради себе, задля себе самого чиню я се, бо скільки ж то докорів було б проти мене, а я слави моєї нїкому не дам на поталу.
12Hearken unto Me, O Jacob, and Israel My called: I am He; I am the first, I also am the last.
12Слухай же, Якове, й Ізраїлю, мій покликаний: я все той самий, я первий і я останній.
13Yea, My hand hath laid the foundation of the earth, and My right hand hath spread out the heavens; when I call unto them, they stand up together.
13Землю втвердила рука моя, і правиця моя розпростерла небеса; кликну їх, а вони разом передо мною стануть.
14Assemble yourselves, all ye, and hear; which among them hath declared these things? He whom the LORD loveth shall perform His pleasure on Babylon, and show His arm on the Chaldeans.
14Позбірайтесь до купи, ви всї, та й слухайте: Хто між ними прорік се передом? Господь возлюбив його, й він волю його спевнить над Вавилоном, і явить рамя його над Халдеями.
15I, even I, have spoken, yea, I have called him; I have brought him, and he shall make his way prosperous.
15Се я, я покликав його; я звелїв і привів його, й дорога його пощастить йому.
16Come ye near unto Me, hear ye this: From the beginning I have not spoken in secret; from the time that it was, there am I; and now the Lord GOD hath sent me, and His spirit.
16Приступіте ж до мене та й слухайте се: Я й з початку не потай говорив; я був там, ще докіль усе сталось; а тепереньки послав мене Господь Бог і Дух його.
17Thus saith the LORD, thy Redeemer, the Holy One of Israel: I am the LORD thy God, who teacheth thee for thy profit, who leadeth thee by the way that thou shouldest go.
17І ось, як говорить Господь, вибавитель твій, Сьвятий Ізрайлїв: Я, Господь, Бог твій, що тебе на добро наставляє, та веде тебе по тій дорозї, якою ти ходити повинен.
18Oh that thou wouldest hearken to My commandments! then would thy peace be as a river, and thy righteousness as the waves of the sea;
18Ой коли б ти вважав на мої повелїння! тодї б мир твій і лад, як широка ріка, розливався, а справедливість твоя, як филї на морі.
19Thy seed also would be as the sand, and the offspring of thy body like the grains thereof; his name would not be cut off nor destroyed from before Me.
19І насїння твого, як піску, а пагонцїв — як рінї; а імя твоє в мене во віки б не щезло — не зникло.
20Go ye forth from Babylon, flee ye from the Chaldeans; with a voice of singing declare ye, tell this, utter it even to the end of the earth; say ye: 'The LORD hath redeemed His servant Jacob.
20Рушайте ж із Вавилону, втїкайте від Халдеїв; голосно, весело вістїте — проповідуйте про се; ширіте сесю вість від краю до краю землї; говоріть: Господь викупив слугу свого Якова!
21And they thirsted not when He led them through the deserts; He caused the waters to flow out of the rock for them; He cleaved the rock also, and the waters gushed out.'
21І не зазнають вони в пустинї згаги; він поведе їх, і (як у давнину) виведе їм із каменя воду; розколе скелю, й ринуть води.
22There is no peace, saith the LORD concerning the wicked.
22А безбожним нема впокою, говорить Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.