Isaiah 22
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The burden concerning the Valley of Vision. What aileth thee now, that thou art wholly gone up to the housetops,
1Пророче слово про Видивну долину: Що се тобі лучилося, що ввесь люд твій повиходив на дахи?
2Thou that art full of uproar, a tumultuous city, a joyous town? Thy slain are not slain with the sword, nor dead in battle.
2Місто повне крику, зворушене — місто, давно таке веселе! Ой, бо повбивані твої — не мечем побиті, та й не в битві лягли;
3All thy rulers are fled together, without the bow they are bound; all that are found of thee are bound together, they are fled afar off.
3Всї гетьмани твої повтїкали разом, та їх спіймано, кріпко повязано; всї, хто знайшовся в тебе, повязані разом, хоч як далеко були повтїкали.
4Therefore said I: 'Look away from me, I will weep bitterly; strain not to comfort me, for the destruction of the daughter of my people.'
4Тим я й кажу: Зоставте мене, нехай гірко плачу! Не силуйтесь, мене розважати з поводу, що збурена дочка мого народу.
5For it is a day of trouble, and of trampling, and of perplexity, from the Lord, the GOD of hosts, in the Valley of Vision; Kir shouting, and Shoa at the mount.
5Се бо близько день неспокою, побою та замішанини в долинї Видивній, од Господа сил (насланий): Валять мури, крик по горах розлягаєсь.
6And Elam bore the quiver, with troops of men, even horsemen; and Kir uncovered the shield.
6Несе Елам сагайдак, люде на колесницях і їздецї і Кир щитом заблищав.
7And it came to pass, when thy choicest valleys were full of chariots, and the horsemen set themselves in array at the gate,
7І ось що найкрасші твої долини заповнені возами, а їздецї уставились навпроти воріт,
8And the covering of Judah was laid bare, that thou didst look in that day to the armour in the house of the forest.
8І здирають покривало з Юдеї; а ти в той день озираєшся за оружними запасами в палатї кедровій.
9And ye saw the breaches of the city of David, that they were many; and ye gathered together the waters of the lower pool.
9Та бачите, що вже проломи пороблено в мурі міста Давидового, й спускаєте докупи води до нижнього ставу;
10And ye numbered the houses of Jerusalem, and ye broke down the houses to fortify the wall;
10І роздивляєтесь між домами в Ерусалимі, та й валите декотрі доми, щоб ті проломи в мурі затулити;
11ye made also a basin between the two walls for the water of the old pool — but ye looked not unto Him that had done this, neither had ye respect unto Him that fashioned it long ago.
11І копаєте на воду знов став запасний між двома мурами. На того ж, хто се давно вчинив, нїже озираєтесь; на того, хто задумав се все, наперед, ви й не зважаєте.
12And in that day did the Lord, the GOD of hosts, call to weeping, and to lamentation, and to baldness, and to girding with sackcloth;
12Нї! тодї, як Господь сил на вас накликав, щоб плакали та голосили, щоб остригали собі волоссє, й накидали на себе волосяницї,
13And behold joy and gladness, slaying oxen and killing sheep, eating flesh and drinking wine — 'Let us eat and drink, for tomorrow we shall die!'
13Тодї у вас — веселощі та радощі були; ви кололи бики, різали овець та попивали вино; їжмо — мовляли — та пиймо, бо й так завтра будемо мертві!
14And the LORD of hosts revealed Himself in mine ears: Surely this iniquity shall not be expiated by you till ye die, saith the Lord, the GOD of hosts.
14І обявив менї в уші Господь Саваот: Не буде вам сеся безбожність прощена, аж покіль не погинете. Ось як, сказав Господь, Господь сил!
15Thus saith the Lord, the GOD of hosts: Go, get thee unto this steward, even unto Shebna, who is over the house:
15І сказав іще Господь, Бог сил: Ійди та ввійди до Севни, старшого в двірцї коло храму, й скажи йому:
16What hast thou here, and whom hast thou here, that thou hast hewed thee out here a sepulchre, thou that hewest thee out a sepulchre on high, and gravest a habitation for thyself in the rock?
16Що за право тобі тут, і ким ти тут, що аж собі тут гробовище вирубуєш? — Так, він вирубує собі гробовище на видному місцї, витїсує собі в скелї пробуток посмертний!
17Behold, the LORD will hurl thee up and down with a man's throw; yea, He will wind thee round and round;
17Ось, Господь перекине тебе, як дужий чоловік кидає, й здусить тебе в пилку.
18He will violently roll and toss thee like a ball into a large country; there shalt thou die, and there shall be the chariots of thy glory, thou shame of the lord's house.
18І зівє тебе в звиток, і кине тобою, наче жмутком, у землю широку, там ти вмреш, та й пійдуть і твої блискучі туди колесницї, що надбав єси ти, ганьбо дому твого Пана!
19And I will thrust thee from thy post, and from thy station shalt thou be pulled down.
19Я зопхну тебе до долу з висоти твоєї, й скину тебе з уряду твого.
20And it shall come to pass in that day, that I will call my servant Eliakim the son of Hilkiah;
20І тодї покличу слугу мого Еліякима Хелкієнка,
21And I will clothe him with thy robe, and bind him with thy girdle, and I will commit thy government into his hand; and he shall be a father to the inhabitants of Jerusalem, and to the house of Judah.
21І надїну на його твою одежу, й підпережу його твоїм поясом, і твій уряд передам у руки його, і буде він отцем осадникам Ерусалимським і домові Юдиному.
22And the key of the house of David will I lay upon his shoulder; and he shall open, and none shall shut; and he shall shut, and none shall open.
22І ключ од дому Давидового зложу на плече в його: як він відчинить, нїхто не зачинить, як же він зачинить, нїхто не відчинить.
23And I will fasten him as a peg in a sure place; and he shall be for a throne of honour to his father's house.
23Мов гвізд у твердім місцї, буде в мене вбитий, й буде він престолом слави домові отця свого.
24And they shall hang upon him all the glory of his father's house, the offspring and the issue, all vessels of small quantity, from the vessels of cups even to all the vessels of flagons.
24І буде на йому висїти вся повага батькового дому, — дїтей і внуків, — наче краса всяких домашних посудів аж до послїдних музичних приборів.
25In that day, saith the LORD of hosts, shall the peg that was fastened in a sure place give way; and it shall be hewn down, and fall, and the burden that was upon it shall be cut off; for the LORD hath spoken it.
25Та тодї, — каже Господь Саваот — захитаєсь гвізд, буде вибитий з свого твердого місця, і впаде й розсиплесь ввесь тягар на йому; бо так говорить Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.