Isaiah 65
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1I gave access to them that asked not for Me, I was at hand to them that sought Me not; I said: 'Behold Me, behold Me', unto a nation that was not called by My name.
1Я дав пізнати себе тим, що про мене не питались; мене знайшли такі, що мене не шукали. Ось я! ось я! сказав я народові, що не звав себе моїм іменем.
2I have spread out My hands all the day unto a rebellious people, that walk in a way that is not good, after their own thoughts;
2По всяк день простягав я руки мої до народу неслухняного, що ходив путями лихими, по своїй вподобі,
3A people that provoke Me to My face continually, that sacrifice in gardens, and burn incense upon bricks;
3До народу, що мене безнастанно в лице зневажає, бо приносить жертви по садах та палить кадило на цеглї;
4That sit among the graves, and lodge in the vaults; that eat swine's flesh, and broth of abominable things is in their vessels;
4Що седить у гробах, та в печерах ночи проводить; їсть свинину, а гидка юшка в посудах його;
5That say: 'Stand by thyself, come not near to me, for I am holier than thou'; these are a smoke in My nose, a fire that burneth all the day.
5Що говорить: Стій здалека, не наближуйся до мене, бо я сьвятий проти тебе! Вони — дим їдкий для мого носа, — огонь, що по всяк день горить.
6Behold, it is written before Me; I will not keep silence, except I have requited, yea, I will requite into their bosom,
6От, що написано-призначено передо мною: Не буду мовчати, а відплачу, віддам їм у лоно.
7Your own iniquities, and the iniquities of your fathers together, saith the LORD, that have offered upon the mountains, and blasphemed Me upon the hills; therefore will I first measure their wage into their bosom.
7Ваші переступи, говорить Господь, а заразом і беззаконня отцїв ваших, що кадили на горах і по горбищах зневажали мене, й одміряю в лоня їх все, що здавна коїли.
8Thus saith the LORD: As, when wine is found in the cluster, one saith: 'Destroy it not, for a blessing is in it'; so will I do for My servants' sakes, that I may not destroy all.
8Так говорить Господь: Коли в виноградньому гронї повно соку, кажуть: Гляди, щоб ти його не вшкодив, бо в ньому благодать; те ж учиню я й задля слуг моїх, щоб не всїх погубити:
9And I will bring forth a seed out of Jacob, and out of Judah an inheritor of My mountains; and Mine elect shall inherit it, and My servants shall dwell there.
9Я виведу з Якова потомство і від Юди наслїдника гір моїх, а внаслїдують те вибрані мої і слуги мої будуть там жити.
10And Sharon shall be a fold of flocks, and the valley of Achor a place for herds to lie down in, for My people that have sought Me;
10І буде Сарон пасовищем овець, а долина Ахор — місцем спочивку для волів народу мого, що до мене горнувся.
11But ye that forsake the LORD, that forget My holy mountain, that prepare a table for Fortune, and that offer mingled wine in full measure unto Destiny,
11Вас же, що покинули Господа, забули про сьвяту гору мою, закладаєте столи Гадові, та ладите повну чашу для Мени,
12I will destine you to the sword, and ye shall all bow down to the slaughter; because when I called, ye did not answer, when I spoke, ye did not hear; but ye did that which was evil in Mine eyes, and chose that wherein I delighted not.
12Вас я обрікаю-віддаю на меч, і всї попадаєте позаколювані, за те, що я кликав, а ви не озивались; говорив, а ви не слухали, і творили зло в очах моїх, та вибирали те, що менї не до вподоби.
13Therefore thus saith the Lord GOD: Behold, My servants shall eat, but ye shall be hungry; Behold, My servants shall drink, but ye shall be thirsty; Behold, My servants shall rejoice, but ye shall be ashamed;
13Тим то й говорить Господь Бог: Слуги мої їсти муть, ви ж будете голодувати, слуги мої будуть пити, а вас буде мучити спрага. Раби мої будуть веселі, а вас побивати ме сором;
14Behold, My servants shall sing for joy of heart, but ye shall cry for sorrow of heart, and shall wail for vexation of spirit.
14Слуги мої будуть сьпівати в радощах серця, ви ж голосити мете задля сердечного смутку й ридати від сокрушеного духа.
15And ye shall leave your name for a curse unto Mine elect: 'So may the Lord GOD slay thee'; but He shall call His servants by another name;
15І полишите імя ваше у присягу вибраним моїм; і вбє-вигубить тебе Господь Бог, а вірних слуг своїх назве иншим іменем.
16So that he who blesseth himself in the earth shall bless himself by the God of truth; and he that sweareth in the earth shall swear by the God of truth; because the former troubles are forgotten, and because they are hid from Mine eyes.
16І хто буде назвою тою себе благословити, того благословляти ме Бог справдешний; а хто покленеться нею на землї, той покленеться Богом правди, — давні бо злиднї пійдуть в непамять і будуть закриті перед очима в мене.
17For, behold, I create new heavens and a new earth; and the former things shall not be remembered, nor come into mind.
17Ось бо я творю нове небо й нову землю, а попередущі пійдуть в непамять, і не приходити муть на думку.
18But be ye glad and rejoice for ever in that which I create; for, behold, I create Jerusalem a rejoicing, and her people a joy.
18Ви ж будете веселитись і радуватись ізза того, що я творю, по віки; я бо обертаю Ерусалим у веселощі, а нарід його в радощі.
19And I will rejoice in Jerusalem, and joy in My people; and the voice of weeping shall be no more heard in her, nor the voice of crying.
19Та й я буду веселитись Ерусалимом і втїшатися людом моїм; і не почується вже там плачу, нї голосїння.
20There shall be no more thence an infant of days, nor an old man, that hath not filled his days; for the youngest shall die a hundred years old, and the sinner being a hundred years old shall be accursed.
20Там не буде немовлятка нї старця, щоб не дожив повного віку свого; бо й столїток вмірати ме молодиком; хиба грішник, хоч би й столїток, вмірати ме в проклонї.
21And they shall build houses, and inhabit them; and they shall plant vineyards, and eat the fruit of them.
21І будуть будувати доми й у них жити, й насаджувати виногради й поживати їх плоди.
22They shall not build, and another inhabit, they shall not plant, and another eat; for as the days of a tree shall be the days of My people, and Mine elect shall long enjoy the work of their hands.
22Не будуть будувати, щоб инший там жив, та й садити не будуть, щоб хто инший споживав; днї бо в людей моїх будуть довгі, як днї дерева, й вибрані мої будуть довго користуватись працею рук своїх.
23They shall not labour in vain, nor bring forth for terror; for they are the seed blessed of the LORD, and their offspring with them.
23Марно трудитись не будуть, нї дїти роджати на горе; будуть бо родом благословенним од Господа, а з ними й їх потомки.
24And it shall come to pass that, before they call, I will answer, and while they are yet speaking, I will hear.
24І буде так, що перш, нїж вони до мене покликнуть, я озвуся; вони ще промовляти муть, а я вже вислухаю.
25The wolf and the lamb shall feed together, and the lion shall eat straw like the ox; and dust shall be the serpent's food. They shall not hurt nor destroy in all My holy mountain, saith the LORD.
25Вовк і ягня будуть пастись укупі, лев буде з волом їсти солому, а змій — землею харчитись: вони не будуть на всїй сьвятій горі моїй нїчого злого нї шкоди чинити, — говорить Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.