Song of Solomon 6
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1My beloved is gone down into his garden, to the bed of aromatical spices, to feed in the gardens, and to gather lilies.
1Де ж твій милий подївся, ти, найуродливша між женщинами? Куди пійшов твій любий, щоб нам із тобою його шукати?
2I to my beloved, and my beloved to me, who feedeth among the lilies.
2Він у саду в себе ходить, в цьвітнику пахущім, він залюбки попасає проміж лилїями.
3Thou art beautiful, O my love, sweet and comely as Jerusalem: terrible as an army set in array.
3Милий мій належить менї, а я милому, — тому, що в лилїях попасає.
4Turn away thy eyes from me, for they have made me flee away. Thy hair is as a flock of goats, that appear from Galaad.
4Гарна ти, моя любко, неначе та Тирса, мов Ерусалим принадна, а грізна-поважна, як військо, під стягом стоюче.
5Thy teeth as a flock of sheep, which come up from the washing, all with twins, and there is none barren among them.
5Одверни від мене очі, — мене вони зворушують!
6Thy cheeks are as the bark of a pomegranate, beside what is hidden within thee.
6В тебе волос — мов отара кіз, що сходять із Галааду; зуби в тебе — наче овець стадо, що з купелї виходить, а в кожної близнята, й нема між ними неплодної;
7There are threescore queens, and fourscore concubines, and young maidens without number.
7Нїби половинки яблока-гранати щоки твої під кучерями в тебе.
8One is my dove, my perfect one is but one, she is the only one of her mother, the chosen of her that bore her. The daughters saw her, and declared her most blessed: the queens and concubines, and they praised her.
8Шістьдесять цариць сяє, вісїмдесять бранок, а дївчат безлїч,
9Who is she that cometh forth as the morning rising, fair as the moon, bright as the sun, terrible as an army set in array?
9Та вона єдина, голубка моя, чистая моя; єдина вона в матері своєї, вибрана зпроміж усїх, що вона зродила. Побачили її дївчата, й стали вихваляти; царицї й бранки — усї величали.
10I went down into the garden of nuts, to see the fruits of the valleys, and to look if the vineyard had flourished, and the pomegranates budded.
10Хто ж се, що, мов зоря, зазорилась, гарна, як місяць, а ясна, як сонце, грізна, мов військо під стягами?
11I knew not: my soul troubled me for the chariots of Aminadab.
11Я зійшла в сад оріховий, подивитись на зелень в долинї, поглянути, чи вже розвилась лоза виноградна, чи зацвили яблонї гранатові?
12Return, return, O Sulamitess: return, return that we may behold thee.
12Не знаю, як завела мене душа моя ʼд колесницям значних у народї мойму.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.