Johanningundru 11
Testamenta Marra (Dieri New Testament)Translation
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Kulno muntja nganana wonti, Lazarus Bethaniandru, Marianankani ja Marthanankani nankani kakuja ngurani.
1Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
2Nani Maria nganana wonti, nandru Kapara matja gildieli wiribana, ja tidna nunkani parali nankanali matja muja ngankana, nankani neji Lazarus muntja parana wonti.
2Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
3Kaku wulali nunkangu jinpana wonti ja jatana wonti: „Kaparajai, mai, nina jundru ngantjai, nau muntja parai.“
3Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
4Jesujeli jenia matja ngarana, Nau jatana wonti: „Naupini muntja wata naria nganai, a‐ai, Godaia pirnalandru, ngangau Godaia Ngatamura pirna pantjinanto nunkangundru.“
4Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
5Jesujeli Martha ja kaku nankani ja Lazarus ngantjana wonti.
5Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
6Nulu matja ngarana, nau muntja, Nau ditji mandru morla nunkangupini pirini, woderi Nau nganana, ngamana wonti.
6Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
7Ngadani Nau milini nunkanani jatana wonti: „Ngaiana nakaldra Judaiaia palkananto!“
7Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
8Mili nunkani nunkangu jatana wonti: „Rabbi, kalkani Juda kanali wontina paraia jidna mardali dakala, ja nakaldra jidni jerra palkai?“
8Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
9Jesujeli kalabana wonti: „Wata ditjiwirdri ditji karitjiai pota marapratjana ja mandru? Worana ditjini wiriai nau wata dakateriai, ngangau nulu nunkanipini mitaia praitji najiai;
9Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
10Worana tinkani wirariai, nau dakateriai, ngangau praitji wata nunkangu nganai.“
10Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
11Jenia Nau jatana wonti, ja ngadani Nau tanangu jatana wonti: „Lazarus kamaneli ngaianani mukaturarala wapaia; ja ngani wapai, nina jiritjibala.“
11Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
12Mili nunkani jatana wonti: „Kaparajai, nau mukaturaranani, nau tepi pantjinani.“
12Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
13Jesus nunkani narindru jatana wonti: tanali ngundrana wonti, Nau jenia mukandru jatai.
13Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
14Ngadani Jesus tanangu talku jatana wonti: „Lazarus palila wiri,
14Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
15Ja ngani mankiai jurangundru, ngani wata naka nganala wiri, ngangau jura morlalu ngundrananto; ngaiana nunkangu palkananto.“
15І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
16Thomas, nina tanali dikai Didymus, mili nguruni jatana wonti: „Ngaiana bakana palkananto nunkangu jela palila!“
16Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
17Jesus matja wokarana, Nulu nina mankamankana wonti, nau ditji mandru ja mandru narikutuni paranani.
17Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
18Bethania Jerusalemingu karakara nganana wonti, Statia marapratjana ja mara wora worita.
18Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
19Juda kana marapu Marthangu ja Mariangu wokarana wonti pudlana nejini pudlanani ngankalkala.
19І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
20Marthandru matja ngarana Jesus wokaranani, nani wapana wonti nunkangu mandurila; Maria pungani ngamantina wonti.
20Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
21Marthani Jesungu jatana wonti: „Kaparajai, jidni ninkida ngananani, neji ngakani wata palinani.
21Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
22Bakana karari ngani milkila, minakulno jidni Godandru ngatjinani, jenia Godali jinkangu jinkila nganai.“
22Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
23Jesus nankangu jatana wonti: „Neji jinkani jiritjila nganai.“
23Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
24Marthani nunkangu jatana wonti: „Ngani milkila, nau jiritjila nganai tepi terkakani, ditjini ngadalani.“
24Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
25Jesus nankangu jatana wonti: „Ngani tepi terkakani ja tepi nganai. Warle ngakangu morlalu ngundrai, nau tepi ngamala nganai, bakana nau palinani.
25Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
26Ja worana tepi ngamai ja ngakangu morlalu ngundrai, nau morlalu ngurali wata palila nganai. Jundru jenia morlalu ngundrai?“
26І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
27Nani nunkangu jatana wonti: „Kau Kaparajai, ngato morlalu ngundrai jidni Christus nganai, Godaia Ngatamura, Nauja mitani wokarananto.“
27Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
28Ja nani jenia matja jatana, nani wapana wonti ja kaku nankani Mariana kurukuru karkana wonti ja jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietja ninkida nganai ja jidna karkai.“
28І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
29Nandru jenia matja ngarana, nani nurujeli jiritjina wonti ja nunkangu wokarana wonti.
29Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
30Jesus jendranguta wata ngurani wokarana wonti, a‐ai, Nau nunkangupini pirini nganana wonti, woderi Marthani nunkangu mandurina wonti.
30Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
31Juda kanali, tana nankangu jela pungani ngamana wonti ja nana ngankalkana wonti, najinani Maria nurujeli jiritjinani ja dunkanani, tana nankangu karipaterina wonti ja jatana wonti: „Nania narikutuja wapai naka jindrala.“
31Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
32Maria naka wokaranani woderi Jesus nganana wonti, nandru nina matja najina, nani nunkangu tidnani woraterina wonti ja nunkangu jatana wonti: „Kaparajai, jidni ninkida ngananani, neji ngakani wata palinani.“
32Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
33Jesujeli nana jindranani najina, ja Juda kana, tana nankangunto matja wokarana, bakana jindranani, Nau Jaolali ngara jerkina wonti ja ngaratutututungana wonti.
33Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
34Ja Nau jatana wonti: „Woderi jura nina kurala wiri?“ Tana nunkangu jatana wonti: „Kaparajai, kaparau ja najiau!“
34і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
35Ja Jesus wolkarina wonti.
35І заплакав Ісус.
36Juda kana jatana wonti: „Najianau worderu Nulia ninaia ngantjana paraia!“
36Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
37Palpa tanangundru jatana wonti: „Naupara, Nulia butjuja milki piri ngankana paraia, ngandandarina paraia ngankala, bakana Naupini wata palinanto?“
37Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
38Jesus nakaldra ngara jerkina wonti ja narikutuni wokarana wonti. Nau minka nganana wonti, ja marda nunkangu parana wonti.
38Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
39Jesus jatana wonti: „Nina marda tirimalkanau.“ Martha, naria kaku, nunkangu jatana wonti: „Kaparajai, nauja matja paniai, ngangau nauja ditji mandru ja mandru parai.“
39Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
40Jesus nankangu jatana wonti: „Ngani jinkangu wata jatana warai, jundru morlalu ngundranani, jundru Godaia pirnala najila nganai?“
40Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
41Tanali nina marda tirimalkana wonti, woderi nau nari paranani. Ja Jesus milki tjenmana wonti ja jatana wonti: „Ngaperiai, ngato jidna jurakokala wapaia, ngangau jundru ngana ngarana warai.
41Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
42Ngani milkila, jundru ngana milingeru ngarai: windri kana wolarandru, tanaia karakara terkai, ngani jenia jatana warai, ngangau tanalia morlalu ngundrananto, jundru ngana jinpanala.“
42Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
43Ja Nau jenia matja jatana, Nau ngaiala pirnali karkana wonti: „Lazarujai dunkau!“
43І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
44Ja nau narila dunkana wonti mara ja tidna nari katieli karaterini, ja nunkangu mudlani kangu kati paranani. Jesus tanangu jatana wonti: „Ninaia dukaranau ja worani patanau!“
44І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
45Juda kana marapujeli tana Mariangu wokarana wonti ja najina wonti mina Jesujeli ngankana wonti, tana nunkangu morlalu ngundrana wonti.
45Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
46Palpa tanangundru Pharisaiaia wapana wonti ja tanangu kaukaubana wonti mina Jesujeli ngankana warai.
46Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
47Priesta pirnali ja Pharisaiali kana kapara jurborilkana wonti ja jatana wonti: „Mina ngaiana ngankananto? Nulupini kanali malka marapu ngankai.
47Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
48Ngaiana nina jeruja worani patanani, tanali pratjanali nunkangu morlalu ngundrala nganai; ja Roma kana wokarala nganai ja ngaianani piri ja kana wolara manila nganai.“
48Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
49Kulno tanangundru, Kaiphas, nau nunkangupini kilpawoldrani Priesta pirna nganana wonti, tanangu jatana wonti: „Jura panila ngujamai.
49Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
50Jura bakana wata ngundrai, ngaianangu morla ngumu nganai, kana kulno kana wolarani palinanto, ja wata kana wolara tintaterinanto.“
50і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
51Jenia nau wata munta jatana wonti, a‐ai, ngangau nau nunkangupini kilpawoldrani Priesta pirna nganana wonti, nulu talpadakana wonti Jesus palinanto kana wolarani.
51Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
52Ja wata windri kana wolarani, a‐ai, Nulu bakana Godaia kupa, tana piltjaru ngamanani, kulnukulnuni ngankananto.
52і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
53Nunkangupini ditjindru tana ngankamalina wonti nina naria nandrala.
53З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
54Jesus wata morla Juda kanani kantji wirarina wonti, a‐ai, Nau nakandruka puntina wonti mita pitaraia karakaraia, ngura kulnuja, tala nunkani Ephraim, ja Nau naka ngamana wonti nunkani milinto.
54Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
55Juda kanaia Passa karakara nganana wonti, ja marapu nunkangupini mitandru Jerusalemia tarana wonti Passani ngopera, kulirkaterila.
55Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
56Tanali Jesus wontina wonti, ja Godaia pungani ngankamalina wonti ja jatana wonti: „Mina jura ngundrai? Nau wata ditji pirnani wokarala nganai?“
56Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
57Priesta pirnali ja bakana Pharisaiali jirijiribani jaura jinkina wonti, woranakulno milkila, woderi Nau nganai, nulu jenia wondrananto, ngangau tanali nina patananto.
57Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.