ⳘⲀⲢⲔⲞⲚ 6
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲧⲉϥⲃⲁⲕⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ.
1І вийшовши звідтіля, прибув у свою країну; і йшли слїдом за Ним ученики Його.
2ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲥⲁⲃⲃⲁⲧⲟⲛ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϯ⳿ⲥⲃⲱ ϧⲉⲛ ϯⲥⲩⲛⲁⲅⲱⲅⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⲛⲁⲩⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲉⲧⲁ ⲫⲁⲓ ϫⲉⲙ ⲛⲁⲓ ⲑⲱⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩ ⲧⲉ ⲧⲁⲓⲥⲟⲫⲓ⳿ⲁ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲧⲏⲓⲥ ⳿ⲙⲫⲁⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲁⲓⲕⲉϫⲟⲙ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲉⲧϣⲟⲡ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓⲧⲉⲛ ⲛⲉϥϫⲓϫ.
2І, як настала субота, почав у школї навчати; й многі, слухаючи, дивувались, кажучи: Звідкіля се в Него? і що се за розум даний Йому, що дива такі руками Його роблять ся?
3ⲙⲏ ⲫⲁⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲡⲓⲁⲙϣⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲘⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲡⲥⲟⲛ ⳿ⲛⲒⲁⲕⲱⲃⲟⲥ ⲛⲉⲙ Ⲓⲱⲥⲏ ⲛⲉⲙ Ⲓⲟⲩⲇⲁⲥ ⲛⲉⲙ Ⲥⲓⲙⲱⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲉϥⲥⲱⲛⲓ ⲛⲁⲩϩⲁ⳿ⲙⲛⲁⲓ ϩⲁⲣⲟⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲉⲣ⳿ⲥⲕⲁⲛⲇⲁⲗⲓⲍⲉⲥⲑⲉ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ.
3Хиба ж сей не тесля, син Мариї, брат Яковів, і Йосиїв, і Юдин, і Симонів? і хиба не тут між нами сестри Його? І поблазнились Ним.
4ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲉϥϣⲏϣ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ϧⲉⲛ ⲧⲉϥⲃⲁⲕⲓ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥⲥⲩⲅⲅⲉⲛⲓ⳿ⲁ ⲛⲉⲙ ⲡⲉϥⲏⲓ.
4Рече ж їм Ісус: Не єсть пророк без чести, хиба що в країнї своїй, та в родинї, і в домівцї своїй.
5ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉ⳿⳿ⲓⲣⲓ ⲟⲩⲇⲉ ⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲟⲙ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲣⲉϥϣⲱⲛⲓ ⳿ⲉⲁϥⲭⲁϫⲓϫ ϩⲓϫⲱⲟⲩ ⲁϥⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
5І не міг там нїякого чуда зробити, тільки на деяких недужих положивши руки, сцїлив їх.
6ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲉⲑⲃⲉ ⲧⲟⲩⲙⲉⲧⲁⲑⲛⲁϩϯ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲙⲟⲩϣⲧ ⳿ⲛⲛⲓϯⲙⲓ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙ⳿ⲡⲕⲱϯ ⲉϥϯ⳿ⲥⲃⲱ.
6І дивувавсь недовірством їх. І ходив кругом по селах, навчаючи.
7ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲡⲓⲓ̅ⲃ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲣⲡⲟⲩ ⳿ⲛⲃ̅ ⲃ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϯⲉⲣϣⲓϣⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲓⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲛ⳿ⲁⲕⲁⲑⲁⲣⲧⲟⲛ.
7І покликав дванайцятьох, та й почав їх посилати по двоє, і дав їм власть над духами нечистими;
8ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϩⲟⲛϩⲉⲛ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙⲉⲗ ⳿ϩⲗⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ϩⲓ ⳿ⲫⲙⲱⲓⲧ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⳿ⲉⲟⲩ⳿ϣⲃⲱⲧ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲟⲩⲇⲉ ⲱⲓⲕ ⲟⲩⲇⲉ ⲡⲏⲣⲁ ⲟⲩⲇⲉ ϩⲟⲙⲧ ϧⲉⲛ ⲛⲉⲧⲉⲛⲙⲟϫϧ.
8і звелїв їм, щоб нїчого не брали на дорогу, тільки одну палицю: нї торбини, нї хлїба, нї у черес грошей,
9ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲉⲣⲉ ϩⲁⲛⲥⲁⲛⲇⲁⲗⲓⲟⲛ ⲧⲟⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲣϯ ⳿ϣⲑⲏⲛ ⲃ̅ϯ ϩⲓ ⲑⲏⲛⲟⲩ.
9щоб обувались у постоли й не вдягались у дві одежинї.
10ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲟⲩⲏⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ϣⲁⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
10І рече їм: Де б ви нї зайшли в яку господу, там пробувайте, аж поки вийдете звідтіля.
11ⲟⲩⲟϩ ⲙⲁ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲛ⳿ϥⲛⲁϣⲉⲡ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲁⲛ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲟⲩ⳿ϣⲧⲉⲙⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲛⲉϩ ⳿ⲡϣⲱⲓϣ ⲉⲧⲥⲁ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛⲛⲉⲧⲉⲛϭⲁⲗⲁⲩϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲩⲙⲉⲧⲙⲉⲑⲣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲧⲁ⳿ⲫⲙⲏⲓ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩ⳿ⲙⲧⲟⲛ ⲛⲁϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲤⲟⲇⲟⲙⲁ ⲛⲉⲙ Ⲅⲟⲙⲟⲣⲣⲁ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ⳿ⲕⲣⲓⲥⲓⲥ ⳿ⲉϩⲟⲧⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲃⲁⲕⲓ ⳿ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
11А хто не прийме вас, анї слухати ме вас, то, виходячи звідтіля, обтрусїть і порох із під ніг ваших, на сьвідкуваннє їм. Істино глаголю вам: Одраднїще буде Содомові та Гоморі суднього дня, нїж городові тому.
12ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲩϩⲓⲱⲓϣ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉⲉⲣⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲛ.
12І вийшовши вони, проповідували, щоб каялись.
13ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϩⲓ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛⲣⲉϥϣⲱⲛⲓ ⲛⲁⲩⲑⲱϩⲥ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲉϩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲉⲣⲫⲁϧⲣⲓ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
13І бісів багато виганяли, й намащували оливою багато недужих, і сцїляли.
14ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲅⲁⲣ ⲁϥⲟⲩⲟⲛϩϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ Ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲓⲣⲉϥϯⲱⲙⲥ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲑⲙⲱⲟⲩⲧ ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ⲛⲓϫⲟⲙ ⲥⲉⲉⲣϩⲱⲃ ⳿ⲛϧⲏⲧϥ.
14І дочув ся цар Ірод (явне бо зробилось імя Його), і каже: Що Йоан Хреститель із мертвих устав, і того роблять ся чудеса від него.
15ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ Ⲏ̇ⲗⲓⲁⲥ ⲡⲉ ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲡⲉ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲓ ⲛⲛⲓⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲛⲁⲣⲭⲉⲟⲥ.
15Инші казали, що се Ілия; инші ж казали, що се пророк або один з пророків.
16⳿ⲉⲧⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲛⲁϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ Ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲫⲏ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲉⲧⲁⲓⲉⲗ ⲧⲉϥⲛⲁϩⲃⲓ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲡⲉⲧⲁϥⲧⲱⲛϥ.
16Почувши ж Ірод, сказав: Що се Йоан, котрого я стяв, він устав з мертвих.
17Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲅⲁⲣ ⲛⲉ ⲁϥ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲥⲟⲛϩϥ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲉⲑⲃⲉ ̇̇Ⲏⲣⲱⲇⲓⲁⲥ ⳿ⲧ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲪⲓⲗⲓⲡⲡⲟⲥ ⲡⲉϥⲥⲟⲛ ϫⲉ ⲟⲩⲏⲓ ⲛⲉ ⲁϥϭⲓⲧⲥ ⲡⲉ.
17Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темницї за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею.
18ⲛⲁϥϫⲱ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⳿ⲛⲎ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ϫⲉ ⳿ⲥϣⲉ ⲛⲁⲕ ⲁⲛ ⳿ⲉϭⲓ ⳿ⲛ⳿ⲧ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲕⲥⲟⲛ.
18Сказав бо Йоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого.
19Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲓⲁⲥ ⲇⲉ ⲛⲁⲥ⳿ⲙⲃⲟⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉϧⲟⲑⲃⲉϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲥ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲁⲛ ⲡⲉ.
19Іродияда ж лютувала на него, й хотїла його вбити, та не могла.
20Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲅⲁⲣ ⲛⲁϥⲉⲣϩⲟϯ ϧⲁ⳿ⲧϩⲏ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲉϥⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϫⲉ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛ⳿ⲑⲙⲏⲓ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲟⲩⲁⲃ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥ⳿ⲁⲣⲉϩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉϩⲁⲛⲙⲏϣ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϣⲟⲗϩ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲉⲱⲥ ⲛⲁϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ.
20Ірод бо боявсь Йоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав.
21ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁ ⲟⲩ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲉⲩⲕⲉⲣⲓ⳿ⲁ ϩⲟⲧⲉ ⳿ⲉⲧⲁ Ⲏ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ϧⲉⲛ ⲡⲉϥ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲓⲥⲓ ⲑⲁⲙⲓ⳿ⲉ ⲟⲩⲇⲓⲡⲛⲟⲛ ⳿ⲉⲛⲉϥⲛⲓϣϯ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲭⲓⲗⲓⲁⲣⲭⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϩⲟⲩ⳿ⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲄⲁⲗⲓⲗⲉ⳿ⲁ.
21Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським,
22ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲧϣⲉⲣⲓ ⳿ⲛⲎ̇ⲣⲱⲇⲓⲁⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥϭⲟⲥϫⲉⲥ ⲁⲥⲣⲁⲛⲁϥ ⳿ⲛⲎ̇ⲣⲱⲇⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲣⲱⲧⲉⲃ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲡⲉϫⲉ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⲇⲉ ⳿ⲛϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲁⲣⲓ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲟⲩⲁϣϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲁⲧⲏⲓϥ ⲛⲉ.
22і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й тим, що сидїли з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі.
23ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲱⲣⲕ ⲛⲁⲥ ϫⲉ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲉⲣⲁⲉⲣ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϯⲛⲁϯ ⲛⲉ ϣⲁ ⳿ⲧⲫⲁϣⲓ ⳿ⲛⲧⲁⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ.
23І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хоч би й половину царства мого.
24ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲡⲉϫⲁⲥ ⳿ⲛⲧⲉⲥⲙⲁⲩ ϫⲉ ⲟⲩ ⲡⲉ ϯⲛⲁⲉⲣ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲛⲑⲟⲥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁⲥ ϫⲉ ⳿ⲧ⳿ⲁⲫⲉ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲓⲣⲉϥϯⲱⲙⲥ.
24Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя.
25ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲥⲡⲟⲩⲇⲏ ϩⲁ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⲁⲥⲉⲣ⳿ⲉⲧⲓⲛ ⲉⲥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ϯⲟⲩⲱϣ ϯⲛⲟⲩ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲕϯ ⲛⲏⲓ ⳿ⲛ⳿ⲧ⳿ⲁⲫⲉ ⳿ⲛⲒⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲓⲣⲉϥϯⲱⲙⲥ ϩⲓ ⲟⲩⲃⲓⲛⲁϫ.
25І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб менї дав зараз на блюдї голову Йоана Хрестителя.
26ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁ ⳿ⲡϩⲏⲧ ⳿ⲙ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲙⲕⲁϩ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲓⲁⲛⲁⲩϣ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲣⲱⲧⲉⲃ ⲛⲉⲙⲁϥ ⳿ⲙⲡⲉϥⲟⲩⲱϣ ⲉϥⲟϫⲥ.
26І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сидїли, не хотїв їй відмовити.
27ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲥⲡⲉⲕⲟⲩⲗⲁⲧⲱⲣ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲁⲫⲉ ϩⲓ ⲡⲓⲃⲓⲛⲁϫ.
27І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темницї.
28ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϣⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓ⳿ⲥⲡⲉⲕⲟⲩⲗⲁⲧⲱⲣ ⲁϥ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥⲛⲁϩⲃⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ϣⲧⲉⲕⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲁⲫⲉ ϩⲓ ⲡⲓⲃⲓⲛⲁϫ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲏⲓⲥ ⳿ⲛϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁ ϯ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲉⲛⲥ ⳿ⲛⲧⲉⲥⲙⲁⲩ.
28І принїс голову його на блюдї, і дав її дївицї, а дївиця дала її матері своїй.
29⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲁⲩ⳿ⲓ ⲁⲩ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥⲥⲱⲙⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲭⲁϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ⲙϩⲁⲩ.
29І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тїло його, та й положили його в гробі.
30ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲑⲱⲟⲩϯ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ ϩⲁ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲧⲁⲙⲟϥ ⳿ⲉϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲁⲓϥ ⲛⲉⲙ ⲫⲏ⳿ⲉⲧⲁⲩϯ⳿ⲥⲃⲱ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
30І посходились апостоли до Ісуса, й сповістили Його про все, й що робили, й чого навчали.
31ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲁⲙⲱⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲥⲁ⳿ⲡⲥⲁ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲁ ⳿ⲛϣⲁϥⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲧⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲛⲟⲩⲕⲟⲩϫⲓ ⲛⲏ ⲅⲁⲣ ⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲛⲁ ⲛⲁⲩⲟϣ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϫⲉⲙ ⲉⲩⲕⲉⲣⲓ⳿ⲁ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲉⲉⲣ⳿ⲡⲕⲉ ⲟⲩⲱⲙ.
31І рече до них: Ійдїть ви самі окроме в пусте місце, та відпочиньте трохи; було бо багато, що приходили й відходили, й навіть нїколи було їм їсти.
32ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ ϩⲓ ⲡⲓϫⲟⲓ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲁ ⳿ⲛϣⲁϥⲉ ⲥⲁ⳿ⲡⲥⲁ.
32І поплили в пусте місце човном, окроме.
33ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲉⲩϩⲏⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲟⲩ⳿ⲱⲛⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲙⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϭⲟϫⲓ ⳿ⲉⲙⲁⲩ ⳿ⲛⲣⲁⲧⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲃⲁⲕⲓ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϣⲟⲣⲡ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
33І бачив їх народ, як відчалювали, й пізнали Його многі, і збігались туди пішки з усїх городів, та й випередили їх, і посходились до Него.
34ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲟⲩⲙⲏϣ ⲉϥⲟϣ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉⲛϩⲏⲧ ϧⲁⲣⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲁⲩⲟⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟⲛⲧⲟⲩ ⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϯ⳿ⲥⲃⲱ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϩⲁⲛⲙⲏϣ.
34І вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, що були як вівцї, не маючі пастиря; і почав навчати їх багато.
35ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲏ ⳿ⲉⲧⲁ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲟⲩⲛⲟⲩ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲓⲙⲁ ⲟⲩϣⲁϥⲉ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲏ ϯⲟⲩⲛⲟⲩ ⲁⲥⲥⲓⲛⲓ.
35І як уже багато часу минуло, приступивши до Него ученики Його, кажуть: Що се пусте місце, і вже час пізний, —
36ⲭⲁⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲉⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲓⲓⲟϩⲓ ⲉⲧⲕⲱϯ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϯⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲩϣⲱⲡ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲟⲩⲟⲙϥ.
36відпусти їх, щоб, пійшовши по околичнїх хуторах та селах, купили собі хлїба: не мають бо що їсти.
37⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥ⳿ⲉⲣⲟⲩ⳿ⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲙⲟⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲙⲁⲣⲟⲩⲟⲩⲱⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲧⲉⲛⲛⲁϣⲉⲛⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲉⲛϣⲉⲡ ⲥ̅ ⳿ⲛⲥⲁⲑⲉⲣⲓ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲛϯ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲟⲩⲱⲙ.
37Він же, озвавшись, рече до них: Дайте ви їм їсти. І кажуть Йому: Хиба, пійшовши, купимо за двістї денариїв хлїба, й дамо їм їсти?
38ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲏⲣ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⳿ⲛⲧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲙⲁϣⲉⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲁⲛⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲉⲙⲓ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲉ̅ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲛⲉⲙ ⲧⲉⲃⲧ ⲃ̅.
38Він же рече до них: Скільки хлїбів маєте? йдїть та подивіть ся. І, взнавши, кажуть: Пять, та дві риби.
39ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲥⲁϩⲛⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲣⲱⲧⲉⲃ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲥⲓⲙⲡⲟⲥⲓⲟⲛ ⲥⲓⲙⲡⲟⲥⲓⲟⲛ ϩⲓϫⲉⲛ ⲡⲓⲥⲓⲙ ⲉⲑⲟⲩⲉⲧⲟⲩⲱⲧ.
39І звелїв їм садовити всїх купа коло купи на зеленій траві,
40ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲣⲱⲧⲉⲃ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁ ⲙⲁ ⲕⲁⲧⲁ ⲣ̅ ⲣ̅ ⲛⲉⲙ ⲕⲁⲧⲁ ⲛ̅ ⲛ̅.
40і посїдали вони ряд коло ряду по сотням і по півсотням.
41ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓ ⲉ̅ ⳿ⲛⲱⲓⲕ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲧⲉⲃⲧ ⲃ̅ ⲁϥϫⲟⲩϣⲧ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧⲫⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲫⲱϣ ⳿ⲛⲛⲓⲱⲓⲕ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϯ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲭⲱ ⲛⲁϩⲣⲁⲩ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲕⲉⲧⲉⲃⲧ ⲃ̅ ⲁϥⲫⲁϣⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁⲩ ⲧⲏⲣⲟⲩ.
41І, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, благословив, і ламав хлїби, та й давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; й дві риби подїлив усїм.
42ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲟⲩⲱⲙ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲓ.
42І їли всї, й наситились.
43ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲱⲗⲓ ⳿ⲙ ⲓ̅ⲃ̅ ⳿ⲛⲕⲟⲧ ⳿ⲛⲗⲁⲕϩ ⲉⲩⲙⲉϩ ⲛⲉⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗϧⲉⲛ ⲛⲓⲕⲉⲧⲉⲃⲧ.
43І набрали окрушин дванайцять повних кошів, та й із риб.
44ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏ⳿ⲉⲛⲁⲩⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲛⲛⲓⲱⲓⲕ ⲛⲁⲩⲉⲣ ⲉ̅ ⳿ⲛϣⲟ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ.
44А тих, що їли хлїби, було з пять тисяч чоловіка.
45ⲟⲩⲟϩ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲉⲣ⳿ⲁⲛⲁⲅⲕⲁⲍⲓⲛ ⳿ⲛⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲉ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉⲡⲓϫⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲟⲩⲥⲱⲕ ϧⲁϫⲱϥ ⳿ⲉⲙⲏⲣ ⳿ⲉⲂⲏⲑⲥⲁⲓⲇⲁ ϣⲁⲧⲉϥⲭⲁ ⲡⲓⲙⲏϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
45І зараз примусив учеників своїх увійти в човен, та плисти на той бік попереду ʼд Витсаїдї, поки сам одпустить народ.
46ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲉⲣ⳿ⲁⲡⲟⲧⲁⲍⲉⲥⲑⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲉⲣ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲉⲥⲑⲉ.
46І, відпустивши їх, пійшов на гору молитись.
47ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁ ⲣⲟⲩϩⲓ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲓϫⲟⲓ ϧⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲏϯ ⳿ⲙ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧϥ ⲛⲁϥⲭⲏ ϩⲓ ⲡⲓ⳿ⲭⲣⲟ.
47І як настав вечір, був човен серед моря, а він один на землї.
48ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲉⲩ⳿ⲧϩⲉⲙⲕⲏⲟⲩⲧ ϧⲉⲛ ⲡⲓϫⲓⲛⲥⲱⲕ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲅⲁⲣ ϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛ⳿ϩⲣⲏⲓ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ϯⲙⲁϩ ⲇ̅ ⳿ⲛⲟⲩⲉⲣϣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓ⳿ⲉϫⲱⲣϩ ⲁϥ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲱⲟⲩ ⲉϥⲙⲟϣⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉⲥⲉⲛⲟⲩ ⲡⲉ.
48І бачив, як вони силкувались, веслуючи; був бо вітер противний їм; і коло четвертої сторожи ночі приходить до них, ідучи по морю, і хотїв минути їх.
49⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉϥⲙⲟϣⲓ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⲛⲁⲩⲙⲉⲩⲓ ϫⲉ ⲟⲩϩⲟⲣⲧϥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
49Вони ж, бачивши Його, що ходить по морю, думали, що се мара, та й закричали:
50ⲛⲉ ⲁⲩⲛⲁⲩ ⲅⲁⲣ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲥⲁⲧⲟⲧϥ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ϫⲉⲙⲛⲟⲙϯ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲉⲣϩⲟϯ.
50всї бо Його бачили, й потрівожились. І зараз заговорив до них, і рече їм: Бодріть ся; се я; не лякайтесь.
51ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉⲡⲓϫⲟⲓ ϩⲁⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϩⲉⲣⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲑⲏⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲧⲱⲙⲧ ⳿ⲉⲙⲁϣⲱ ⲡⲉ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ.
51І ввійшов до них у човен; і втих вітер, і вельми, над міру здумілись у собі, і дивувались.
52ⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲕⲁϯ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲓⲱⲓⲕ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲑⲏⲙ ⲡⲉ.
52Не зрозуміли бо про хлїби: було бо серце їх заслїплене.
53ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲉⲣϫⲓⲛⲓⲟⲣ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲭⲣⲟ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲄⲉⲛⲏⲍⲁⲣⲉⲑ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲙⲟⲛⲓ.
53І, перепливши, прибули в землю Генисарецьку, й причалили.
54ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲓ ⲡⲓϫⲟⲓ ⲁⲩⲥⲟⲩⲱⲛϥ ⲥⲁⲧⲟⲧⲟⲩ.
54І як вийшли вони з човна, зараз, пізнавши Його,
55ⲁⲩϭⲟϫⲓ ϧⲉⲛ ϯⲭⲱⲣⲁ ⲧⲏⲣⲥ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϥⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϩⲉⲙⲕⲏⲟⲩⲧ ϩⲓ ϩⲁⲛϭⲗⲟϫ ⳿ⲉⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉ ϣⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ϫⲉ ⳿ϥ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
55кинулись по всїй тій околицї, та й почали приносити на ношах тих, що нездужали, як почули, що Він там єсть.
56ⲟⲩⲟϩ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉϣⲁϥϣⲉⲛⲁϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ ⳿ⲉⲛⲓϯⲙⲓ ⲓⲉ ⲛⲓⲃⲁⲕⲓ ⲓⲉ ⲛⲓⲓⲟϩⲓ ⲛⲁⲩⲭⲱ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϣⲱⲛⲓ ϩⲓ ⲛⲓ⳿ⲁⲅⲟⲣⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϩⲓⲛⲁ ⲕⲁⲛ ⳿ⲛⲧⲟⲩϭⲓⲛⲉⲙ ⳿ⲡ⳿ϣⲧⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲉϥ⳿ϩⲃⲱⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉϣⲁⲩϭⲓⲛⲉⲙⲁϥ ϣⲁⲩⲟⲩϫⲁⲓ
56І куди нї приходив Він, у села, чи городи, чи хутори, на майданах клали недужих, і благали Його, щоб їм хоч до краю одежі Його приторкнутись, і хто тільки доторкнувсь Його, спасав ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.