傳道書 2
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1我心裏說：「來吧，我以喜樂試試你，你好享福！」誰知，這也是虛空。
1От і кажу собі в серцї: Дам я тобі покушати радощів, — заживай добра! Аж і се марнота.
2我指嬉笑說：「這是狂妄。」論喜樂說：「有何功效呢？」
2Про сьміх сказав я: Дурниця! а про радощі: Що з вас?
3我心裏察究，如何用酒使我肉體舒暢，我心卻仍以智慧引導 我 ；又如何持住愚昧，等我看明世人，在天下一生當行何事為美。
3Подумавши, давай я, підвеселяти себе вином, і, ходючи слїдом за премудростю, придержуватись і сієї дурницї, аж докіль побачу, що гаразд для синів людських, що повинні б вони робити під небом, живучи так недовго на сьвітї.
4我為自己動大工程，建造房屋，栽種葡萄園，
4Брався я за великі працї: будував будинки, насаджував виноградники,
5修造園囿，在其中栽種各樣果木樹；
5Заводив собі сади й огороди до прогульки, й насадив у них всяке дерево плодове;
6挖造水池，用以澆灌嫩小的樹木。
6Я робив стави — поливати дерева, що росли в гаях у мене;
7我買了僕婢，也有生在家中的僕婢；又有許多牛群羊群，勝過以前在 耶路撒冷 眾人所有的。
7Куповав бранцї й бранки, а то були в мене й домовники; були в мене стада буйної й дрібної скотини більш, нїж у всїх, що перше мене були в Ерусалимі;
8我又為自己積蓄金銀和君王的財寶，並各省的財寶；又得唱歌的男女和世人所喜愛的物，並許多的妃嬪。
8Призбірав я собі срібло й золото й скарби з царів і земель; завів у себе сьпіваків і сьпівачок і все, що веселить людей, та всякі музичні прибори.
9這樣，我就日見昌盛，勝過以前在 耶路撒冷 的眾人。我的智慧仍然存留。
9Я зробивсь великим і богатим, так що переважив усїх, що бували поперед мене в Ерусалимі, а при всьому тому премудрість моя зоставалась у мене.
10凡我眼所求的，我沒有留下不給它的；我心所樂的，我沒有禁止不享受的；因我的心為我一切所勞碌的快樂，這就是我從勞碌中所得的分。
10Чого б нї забажали очі мої, я вволяв їх волю; не уймав мому серцю нїяких радощів; серце бо моє веселилось усїми трудами моїми, й се був мій пай з усїх трудів моїх.
11後來，我察看我手所經營的一切事和我勞碌所成的功。誰知都是虛空，都是捕風；在日光之下毫無益處。
11Та як поглянув я на все, що мої руки зробили й скільки завдавав я собі клопоту, працюючи, — бачу, що все воно марне, тільки мучить дух, і нїякої з того користї під сонцем.
12我轉念觀看智慧、狂妄，和愚昧。在王以後而來的人還能做甚麼呢？也不過行早先所行的就是了。
12І завзявсь я міркувати, що воно премудрість і що таке воно дурнота та безʼум; (Що вдїє той, що по царі постане? Вже з давен воно зроблено.)
13我便看出智慧勝過愚昧，如同光明勝過黑暗。
13І я побачив, що мудрість бере гору над дурнотою, як сьвітло над темрявою:
14智慧人的眼目光明，愚昧人在黑暗裏行。我卻看明有一件事，這兩等人都必遇見。
14У мудрого очі в голові, а дурний ходить потемки; та пізнав я й те, що суджено долю однаку й сьому й тому.
15我就心裏說：「愚昧人所遇見的，我也必遇見，我為何更有智慧呢？」我心裏說，這也是虛空。
15І кажу сам собі; доля дурного, се й моя доля. Про що ж менї було добиватись мудростї? І мусїв сказати сам собі: І се марнота!
16智慧人和愚昧人一樣，永遠無人記念，因為日後都被忘記；可歎智慧人死亡，與愚昧人無異。
16Мудрого не будуть споминати вічно, так само як і дурного; в будущинї все забудесь, — і, о горе! мудрий вмірає так само, як і дурний.
17我所以恨惡生命；因為在日光之下所行的事我都以為煩惱，都是虛空，都是捕風。
17І зробилось менї життє ненавидним, і огидло менї все, що дїється під сонцем; бо все воно марнота й утома духа.
18我恨惡一切的勞碌，就是我在日光之下的勞碌，因為我得來的必留給我以後的人。
18І зненавидїв я всю працю мою, що працював під сонцем; бо маю все те зіставити другому, хто постане по менї.
19那人是智慧是愚昧，誰能知道？他竟要管理我勞碌所得的，就是我在日光之下用智慧所得的。這也是虛空。
19А хто знає, чи він буде мудрий, чи дурний? Однакже він буде панувати над тим усїм, що я трудом здобував, та показав себе мудрим під сонцем. І ось — марнота!
20故此，我轉想我在日光之下所勞碌的一切工作，心便絕望。
20І я одвернувся й вговорював моє серце, відречись усього, над чим працював під сонцем;
21因為有人用智慧、知識、靈巧所勞碌得來的，卻要留給未曾勞碌的人為分。這也是虛空，也是大患。
21Инший бо працює з розумом, розсудливо й корисно, та й мусить покинути працю свою комусь такому, що не робив нїчого в тому, як коли б воно йому належалось. Се марнота, се річ вельми сумна!
22人在日光之下勞碌累心，在他一切的勞碌上得着甚麼呢？
22Бо що буде чоловікові за всї працї його, що томив себе, й за всю журбу серця свого під сонцем?
23因為他日日憂慮，他的勞苦成為愁煩，連夜間心也不安。這也是虛空。
23Щодня він журився й побивався, ба й у ночі не було впокою. Чи ж не марнота се?
24人莫強如吃喝，且在勞碌中享福，我看這也是出於上帝的手。
24Не у власті людській і се добро, щоб їсти да пити й насолоджувати душу свою тим, що працею здобув. Я пересьвідчивсь, що й се з руки Божої;
25論到吃用、享福，誰能勝過我呢？
25Бо хто може їсти і вживати без його ласки?
26上帝喜悅誰，就給誰智慧、知識，和喜樂；惟有罪人，上帝使他勞苦，叫他將所收聚的、所堆積的歸給上帝所喜悅的人。這也是虛空，也是捕風。
26Тому бо, хто вгоден йому, дає він мудрість і знаттє й радощі; а грішному, щоб запобігав, дбав і до купи збірав, а вкінцї зіставив тому, кого Бог вподобав. Тут знов — марнота й утома духа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.