2 Siangpahrang 7
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Elisha mah, Angraeng ih lok hae tahngai oh. Angraeng mah, Khawnbang hae atue ah, Samaria khongkha taengah, takaw dip kahoih tahhaih maeto naah Shekel maeto hoi zaw o ueloe, barli cang tahhaih maeto naah Shekel hnetto hoiah zaw o tih, tiah thuih, tiah a naa.
1Елисей же заговорив: Слухайте слово Господнє! Тако глаголе Господь: Завтра о сїй добі міра пшеничньої передньої муки буде в воротях в Самариї по одному секлеві, а дві мірі ячменю тоже по одному секлеві.
2Siangpahrang mah oep ih angraeng maeto mah, Sithaw kami khaeah, Khenah, Angraeng mah van ih thoknawk to paong cadoeh, hae hmuen hae angcoeng thai tih maw? tiah a naa. Elisha mah, To hmuen to na mik hoi roe na hnu tih, toe na caa mak ai, tiah a naa.
2І відказав лицарь, що на його руку опирався царь, чоловікові Божому: Коли б Господь і отвори починив у небі, то й тодї як би воно могло статись? І відказав він: Побачиш своїми очима, та не їсти меш.
3Vangpui akunhaih khongkha taengah, ngansae man kami palito oh o; to naah angmacae hoi angmacae tipongah duek khoek to hae ah anghnut han oh? tiah a thuih o.
3Було ж чотири чоловіка прокажених, за ворітьми, й мовляли вони один одному: Чого нам тут седїти та дожидати смертї?
4Aicae mah, Vangpui thungah caeh o si, tiah a thuih o nahaeloe, vangpui thungah khokhahaih to oh pongah a dueh o tih; hae ah anghnut o khing cadoeh a dueh o tih. To pongah angzo oh, Syria kaminawk ohhaih ahmuen ah caeh o si loe, takpum angpaek o halat si: nihcae mah na pathlung o nahaeloe, a hing o ueloe, na hum o boeh loe, a dueh o tih, tiah a thuih o.
4Коли поважимось увійти в город, байдуже, город опанувала голоднеча, й ми там помремо; зістанемося ж тут, мусимо й тутеньки померти. Тож ходїмо в Сирийський табір. Зіставлять нас в живих, так жити мемо; а повбивають, ну, то й помремо.
5Nihcae loe khodai ai naah angthawk o moe, Syria kaminawk ataihaih ahmuen ah caeh o; Syria kaminawk iihhaih im um ah phak o naah loe, khenah, to ah kami maeto doeh om ai.
5От і піднялись у вечірньому мороцї, щоб ійти в Сирийський табір. Як же дойшли до краю Сирийського табору, не було там нї чоловіка.
6Angraeng mah Syria kaminawk ih hrang tuen, hrangleeng atuen, paroeai misatuh kaminawk ih atuen to thaisak; to pongah nihcae mah khen oh, Israel siangpahrang loe aicae tuk hanah, Hit hoi Izip siangpahrangnawk to tlai boeh, tiah maeto hoi maeto a thuih o.
6Бо дав Господь так, що в Сирийському таборі стало чути тупаннє коней й гуркіт колесниць та великого війська, так що вони мовляли одно одному: Певно царь Ізрайлїв понаймав царів Гетїйських і царів Египецьких, щоб напасти на нас!
7To pongah nihcae loe khawnthaw ah angthawk o moe, angmacae ih buk, hrangnawk hoi laa hrangnawk to cawnh o taak; ataihaih im doeh suek o sut moe, hinghaih loih thai hanah a cawnh o.
7От і рушили та й побігли в омрацї, й покинули свої намети й конї й осли — ввесь табір як стояв, та й повтїкали, аби вихопитись із душею.
8Ngansae man kaminawk loe ataihaih im taeng to phak o moe, iihhaih im maeto thungah akun o; a caak o, a naek o moe, sui hoi phoisanawk, khukbuennawk to lak o pacoengah, hawk o; nihcae loe amlaem o let moe, kalah maeto imthung ah doeh akun o, hmuenmaenawk to lak o moe, hawk o let bae.
8Як же ті прокаженні прийшли до краю табору, увійшли вони в один намет, їли й пили, нахапали срібла, золота й одежі та й вийшли, те поховати. Потім зайшли в другий намет, набрали й там та й поховали.
9To pacoengah maeto hoi maeto, a sak o ih hmuen hae amsoem ai; vaihni loe tamthanglok kahoih thuihaih niah oh, toe aicae loe thui ai ah a oh o duem; thui ai ah khodai khoek to a oh o nahaeloe, aicae nuiah sethaih om moeng tih; to pongah caeh o si loe, siangpahrang imthung takohnawk khaeah thui pae si, tiah a thuih o.
9Далїй же кажуть один одному: Не так ми зробимо: Сей день є дньом доброї вістї. Коли мовчати мем, і до ясного ранку ждати мем, так нас обвинуватять. Пійдїмо ж зараз та зʼясуймо про се в царській палатї.
10To pongah caeh o moe, vangpui khongkha toep kami to kawk o, nihcae khaeah, Syria kaminawk ataihaih im ah ka caeh o naah, khenah, kami maeto doeh om o ai boeh; kami lok doeh om ai; toe hrang hoi laa hrangnawk ih lok khue to oh; ataihaih imnawk doeh caeh o taak, tiah a thuih pae o.
10Прийшовши до воріт, прикликали вони воротарів городських та й розповіли їм, кажучи: Ми подались були в Сирийський табір, та нема там нї чоловіка анї чути голосу людського, а тільки конї та осли попривязувані й намети, як були.
11Sipae toep kaminawk loe angkawk o moe, to tamthang to siangpahrang imthung ah thuih o.
11І пійшли воротарі та й передали вість в царську палату.
12Siangpahrang loe khodai ai naah angthawk moe, a tamnanawk khaeah, Syria kaminawk mah aicae nuiah sak ih hmuen to kang thuih o han. Aicae loe zok amthlam boeh, tiah nihcae mah panoek o; nihcae mah, aicae vangpui thung hoi tasa bang tacawt naah kahing ah naeh si loe, vangpui thungah akun si, tiah a poek o pongah, nihcae loe taw thungah anghawk hanah angmacae ataihaih ahmuen hoiah tacawt o boeh, tiah a naa.
12І піднявсь царь серед ночі й промовив до слуг своїх: Я вам скажу, що Сирийцї проти нас урядили: Вони знають, що ми голодуємо; от і покинули табір, щоб сховатись в полі, та й думають: Як повиходять вони з міста, то захопимо їх живцем та й уломимось у город.
13A tamna maeto mah, Thoemto kaminawk mah vangpui thungah kanghnat hrang pangato la o nasoe; khenah, to kaminawk doeh to ah kaom paroeai Israel kaminawk baktiah ni dueh o tih; to kaminawk to patoeh si loe, khen noek si, tiah pathim pae.
13І відказав один ізміж його слуг: Нехай беруть пять коней, що ще позоставались в містї, (бо лишь стілько їх і є в цїлій громадї Ізраїля, всї бо прочі обернено на харч), та пошлїмо їх на провідки.
14To pongah nihcae mah hrang lakok hnetto lak o moe, Syria misatuh kaminawk ohhaih ahmuen ah patoeh o; hrang lakok mongh kaminawk khaeah, Caeh oh loe, hmuen ohhaih dan to khen oh, tiah a naa.
14І взяли дві парі коней запряжених у колесницї й послав царь слїдом за Сирийцями з наказом: Ійдїте й роздивітесь.
15To kaminawk mah nihcae to Jordan vapui karoek to patom o, khenah, Syria kaminawk loe tawthaih hoiah cawnh o pongah, loklam loe nihcae mah vah o sut ih khukbuen hoi hmuenmaenawk hoiah koi. To pongah patoeh ih kaminawk loe amlaem o let moe, siangpahrang khaeah thuih pae o.
15І їхали вони аж до Йорданї, аж ось уся дорога встелена одежою й знаряддєм, що покидали Сирийцї в поквапних утеках. І вернулись посланцї та й донесли про се цареві.
16Kaminawk loe caeh o moe, Syrianawk ataihaih im to muk pae o. To pongah angraeng mah thuih ih lok baktih toengah, takaw dip tangsum maeto naah Shekel maeto hoiah zawh o.
16Тодї вийшов люд та й розграбив табір Сирийський, і була міра пшеничнього борошна по секлеві, а дві мірки ячменю по секлеві, по слову Господньому.
17Siangpahrang mah oep ih angraeng to siangpahrang khongkha toepkung ah suek; toe siangpahrang anih khaeah caeh naah, Sithaw kami mah thuicoek ih lok baktih toengah, khongkha toepkung loe kaminawk mah khongkha taengah atit o moe, duek.
17Царь же поставив того лицаря, що на його руку опирався, доглядником у воротях; і роздавив його народ у воротях і він умер, як сказав чоловік Божий, коли говорив, як прийшов був до його царь.
18Sithaw kami mah siangpahrang khaeah, Khawnbang hae atue phak naah, takaw dip kahoih tahhaih maeto naah shekel maeto hoiah zaw o ueloe, Samaria vangpui khongkha ah barli cang tahhaih hnetto naah shekel maeto hoiah zaw o tih, tiah thuih ih lok baktih toengah oh phaek.
18А казав тодї чоловік Божий цареві так: Дві мірки ячменю стояти муть завтра о сїй добі в Самарийських воротях один секель, а мірка лучшого борошна один секель;
19To naah khongkha toepkung angraeng mah Sithaw kami khaeah, Khenah, Angraeng mah vaihi van ih thok to paong cadoeh, to hmuen to om thai tih maw? tiah thuih. Sithaw kami mah anih khaeah, Khenah, Na mik hoi roe na hnu tih, toe na caa mak ai, tiah a naa.
19Тодї лицарь відповів був чоловікові Божому: Коли б Господь і отвори починив у небі, то й тодї як би воно могло статись? І відказав йому: Побачиш своїми очима, та не їсти меш.
20To tiah thuih ih lok baktih toengah to angraeng khaeah phak, kaminawk mah anih to khongkha ah atit o pongah, anih loe duek.
20Так і сталось йому, бо люд потолочив його в воротях, так що він і вмер.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.