2 Siangpahrang 25
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Zedekiah siangpahrang ah ohhaih saning takawtto, khrah hato haih, ni hato naah, Babylon siangpahrang Nebuchadnezzar loe, Jerusalem tuk hanah, angmah ih misatuh kaminawk boih hoiah caeh moe, ohhaih ahmuen to sak o; vangpui kangkui ah misa abuephaih longkhaw to takaeh o.
1І сталось: у девятому роцї свого царювання, у десятому місяцї, в десятий день місяця, прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, з усією військовою потугою своєю під Ерусалим та й облїг його, й насипав кругом його обляговий вал.
2Zedekiah siangpahrang ah ohhaih saning hatlai karoek to vangpui to takui o.
2Сим робом опинився город ув облязї до одинайцятого року царя Седекії.
3Khrah palito haih, ni takawtto naah loe, vangpui thungah khokhaahaih to phak; prae thung kaom kaminawk caak hanah buh roe om ai boeh.
3На девятий день місяця опанувала голоднеча город і люде не мали що їсти.
4Khaldea kaminawk mah sipae to phraek o moe, vangpui to takui o pongah, vangpui thung ih misatuh kaminawk loe siangpahrang takha taeng ih sipae hnetto salak hoiah aqum ah cawnh o boih; siangpahrang loe tangtling azawn ah caeh.
4І зроблено проломину в городї, й втекли всї воївники у ночі кріз ворота між двома мурами, що коло царського саду, (Халдеї ж облягали город навкруги) — та й царь утїк дорогою на рівнину пустинї.
5Toe Khaldea misatuh kaminawk mah anih to patom o moe, Jeriko azawn ah kae o; anih ih misatuh kaminawk loe anghmat o phang.
5Військо ж Халдейське погналось за царем, та й наздогнали вони його в Ерихонському степу, тим часом як його військо покинуло його.
6Siangpahrang to naeh o moe, Babylon siangpahrang khaeah Riblah ah caeh o haih; to ah anih nuiah lok takroekhaih to sak o.
6І вхопили царя та й повели його до царя Вавилонського в Риблу, а сей вирік йому засуд:
7Nihcae mah Zedekiah angmah mikhnukah a capanawk to hum pae o; Zedekiah ih mik to taprok pae o dok pacoengah, sumkamling qui hoiah pathlet o moe, anih to Babylon ah caeh o haih.
7Закололи синів Седекіїних перед очима його, Седекію ж ослїпили, закували в кайдани, та й повели в Вавилон.
8Babylon siangpahrang Nebuchadnezzar, siangpahrang ah ohhaih saning hatlaitakawtto, khrah pangato haih, ni sarihto naah, Babylon siangpahrang ih tamna, misatuh angraeng, Nebuzaradan loe Jerusalam ah angzoh.
8У пятому ж місяцї, на семий день місяця, — се є в девятнайцятому роцї Навуходонозоровому, царя Вавилонського прибув Навузардан, отаман прибічників, слуга царя Вавилонського, в Ерусалим,
9Anih mah Angraeng ih im, siangpahrang im, Jerusalem ih angraeng im hoi kamtang kaminawk ih imnawk to hmai hoiah thlaek pae boih.
9Та й спалив храм Господень і царську палату й усї будинки в Ерусалимі;
10Misatuh angraeng hoi nawnto kaom, Khaldea misatuh kaminawk boih mah, Jerusalem sipae to phraek o.
10І мури навкруги Ерусалиму зруйнували всї полки Халдейські, що були з отаманом над прибічниками.
11Misatuh kaminawk ukkung Nebuzaradan mah vangpui thungah kanghmat kaminawk, Babylon siangpahrang khae caeh kaminawk hoi kanghmat kalah kaminawk to naeh boih.
11А останок люду, що зоставались у городї, та втекачі, що повтїкали були до царя Вавилонського, й прочий народ простий вивів Навузардан, отаман прибічників;
12Toe lawkphrawk kami hoi misur takha sak han kaom kamtang kaminawk loe a caehtaak.
12Тільки немногих убогих людей у землї зоставив отаман прибічників виноградарями та пахарями.
13Babylon kaminawk mah Angraeng imthung ih sumkamling hoiah sak ih tungnawk, tui amthlukhaih okduknawk hoi sumkamling hoiah sak ih tuilinawk to phraek o king; sumkamling loe Babylon ah sinh o.
13Мідяні ж стовпи, що були в храму Господньому й підніжжя, й море мідяне, що в домі Господньому, порозбивали Халдеї та й позабірали мідь із них у Вавилон;
14Laomnawk, long sohhaihnawk, taitaehnawk, kathlahnawk hoi nihcae toksakhaih sumkamling hoiah sak ih laom sabaenawk to a lak o.
14Позабірали й казани, лопатки, ножі, миски й увесь мідяний посуд, що його вживано при службі;
15Sui, phoisa hoiah sak ih laom sabaenawk loe misatuh angraeng mah lak.
15І кадїлницї й чаші, — що тільки було з золота й срібла, побрав отаман прибічників.
16Solomon mah Angraeng im hanah sak ih, tung hnetto, tuili, sumkamling hoiah sak ih akhok kaom caboi loe tah laek ai ah pop.
16Стовпи два, море одно, й підніжки, що поробив Соломон до храму Господнього, — мідї з усього знаряддя не було ваги.
17Tung loe dong hatlaitazetto sawk; tung nuiah kaom sumkamling hoiah sak ih tung ranuih loe dong thumto sang; to tung ranui ah loe sumkamling hoiah sak ih apawk bungmu hoi pomogranat thingthai krang to oh; hnetto haih tung doeh to tiah soi ih apawk bungmu krang to oh.
17Вісїмнайцять локот був заввишки один стовп, а зверху його був вінець мідяний, а заввишки був вінець трьох локот, і сїти й гранатові яблучка навкруги вінця — все мідяне; те ж саме й на другому стовпі з сїткою.
18Misatuh angraeng mah kalen koek qaima Seraiah, hnetto haih qaima Zephaniah hoi khongkha toep kami thumto naeh.
18І взяв отаман прибічницький первосьвященника Сераю, й второго сьвященника Зефанїю, й трьох придверників.
19Misatuh zaehoikung maeto, vangpui thung ih siangpahrang poekhaih paekkung pangato, prae kami thapaek kami hoi ca tarik misatuh maeto, vangpui thungah hnuk o ih kami quitarukto doeh naeh moe, a caeh haih.
19А з городу взяв одного скопця, що був приказчиком над військовими людьми, та пятьох ізміж невідступних прибічників царських, і головного писаря військового, що записував людей до військової служби, та шістьдесять чоловіка з народу землї, що находились в городї.
20Rakap angraeng Nebuzaradan mah to kaminawk to naeh pacoengah, Babylon siangpahrang khaeah, Riblah ah caeh haih;
20Оцїх то побрав Навузардан, отаман прибічницький, та й повів їх до царя Вавилонського в Ривлу;
21Babylon siangpahrang mah Hammath prae Riblah vangpui ah nihcae to hum. To pongah Judah kaminawk loe angmacae prae thung hoiah misong ah caeh o haih ving boeh.
21А царь Вавилонський повелїв їх повбивати в Ривлї в Емат-країнї. І переведені Юдеї з землї своєї.
22Babylon siangpahrang Nebuchadnezzar mah, Shaphan capa Ahikam, Ahikam capa Gedaliah to, Judah prae ah caehtaak ih kaminawk ukkung ah suek.
22Над тими ж, що позоставляв у Юда-землї, Навуходонозор, царь Вавилонський, поставив начальником Годолїю Ахикаменка Сафанового.
23Babylon siangpahrang mah Gedaliah to prae ukkung angraeng ah suek boeh, tiah misatuh angraengnawk boih hoi kaminawk mah thaih o naah, Nathaniah capa Ishmael, Kareah capa Johanan, Natophat acaeng Tanhumeth capa Seraiah, Maakah kami ih capa Jaazaniah hoi angmah ih kaminawk loe Mizpah ah Gedaliah khaeah caeh o.
23Як же почули всї військові отамани з військовими людьми, що царь Вавилонський настановив Годолїю, то й зібрались усї до Годолїї в Массифу, а то: Ісмаїл Нетанїєнко, та Йоханан Кареєнко та Серая Танхуметенко з Нетофата, та Езанїя Маахитієнко, з своїми людьми.
24Gedaliah mah angmah ih kaminawk hoi to ah kaom kaminawk khaeah lokkamhaih to sak; anih mah Babylon angraeng ih tamna ah oh han zii o hmah; prae thungah om oh loe, Babylon siangpahrang ih tok to sah pae oh, to tiah nahaeloe khosak na hoih o tih, tiah a naa.
24І заклявся їм і людям їх Годолїя, кажучи: Не лякайтесь служити Халдеям, осїдайтесь у землї й бувайте підневоленити цареві Вавилонському, а буде вам добре.
25Toe khrah sarihto naah, siangpahrang acaeng thung ih, Elishama capa Nethaniah, Nethaniah capa Ishmael loe, angmah ih kami hatonawk hoi nawnto angzoh moe, Gedeliah to takroek moe, Gedeliah loe duek; Mizpah ah anih hoi nawnto kaom Judah kaminawk hoi Babylon kaminawk doeh hum o.
25Та семого місяця появивсь Ісмаїл Нетанїєнко, сина Елисамового, з царського роду, а з ним десять чоловіка, й вбив Годолїю, і він умер, а також і Юдеїв та Халдеїв, що були при йому в Массифі.
26Nihcae mah khaldea kaminawk to zit o pongah, kathoeng kalen kaminawk boih, misatuh angraengnawk loe angthawk o moe, Izip prae ah cawnh o boih.
26Тодї рушив увесь люд од найменьшого до найбільшого вкупі з військовим отаманнєм та й відправились у Египет, боялись бо Халдеїв.
27Judah siangpahrang Jehoiachin misong angtanghaih saning quithum, sarihto, khrah hatlaihnetto haih, ni pumphae sarihto naah, Babylon siangpahrang Evil-Merodak siangpahrang ah oh amtong tangsuek; anih mah Jehoiachin to thongim thung hoiah tacawtsak.
27І сталося в трийцять семому роцї невольництва Ехонїєвого, царя Юдейського, у дванайцятому місяцї, двайцять семого дня місяця, Евилмеродах, царь Вавилонський, в роцї, як почав царювати, вивів Ехонїю, царя Юдиного, з темницї;
28Anih khaeah tahmenhaih palung hoiah lok a thuih pae moe, Babylon ah angmah khaeah kaom kalah siangpahrangnawk boih pong kasang kueah angraeng tangkhang nuiah anghnuthaih ahmuen to paek.
28І розмовляв з ним любомирно, й поставив його престол висше престола инших царів, що були в нього в Вавилонї;
29Jehoiachin loe thongkrakhaih kahni to angkhring moe, a hing thung siangpahrang ih caboi pongah buh to caak.
29І перемінив невольницьку одїж його, й трапезував він раз-у-раз в присуттї його, поки й жив на світї.
30Siangpahrang mah, Jehoiachin hanah a hing thung, ni thokkruek patoh hanah hmuennaenawk to paek.
30І харчове його — щоденне харчове — давано йому від царя на кожний день по всї днї життя його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.